Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 28 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-10689/09/0570

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Ісаєнко Ю.А.

при секретарі                                                  Горюновій Л.С.

за участю

представника позивача                              ОСОБА_2

представника  відповідача                        Сергієнко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень – рішень №0000931743/0 від 23.10.2008р., №0000931743/1 від 24.12.2008р., №0000931742/2 від 06.03.2009р., №0000931742/3 від 21.05.2009р., №0000921743/0 від 23.10.2008р., №0000921743/1 від 24.12.2008р., №0000921743/2 від 06.03.2009р., №0000921743/3 від 21.05.2009р.

встановив:

Позивач, Фізична особа – підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень - рішень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що актом перевірки, на підставі якого відповідачем було винесені податкові повідомлення – рішення від 21.05.2009р. №0000921743/3 та №0000931742/3, було встановлено перевищення обсягів виручки за перевіряємий період понад 500000,00 грн. що призвело до порушення п. 5 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». Вважає, що при перевірці, відповідач невірно зробив висновок про те, що усі кошти, у т.ч. транзитні, є виручкою у розумінні Указу Президента, оскільки предметом укладених договорів комісії було вчинення правочинів, а не виконання перевезення, а за таких обставин ці договори комісії слід відносити до договорів надання послуг, тому податковий орган на виконання ст. 1 Указу Президента  «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» повинен включати до виручки кошти, які отримані платником у якості плати за виконання договору комісії, тобто комісійна винагорода.

Просить суд визнати недійсними податкові повідомлення – рішення ДПІ у Кіровському районі м. Донецька від 21.05.2009 р. №0000921742/3 та №0000931742/3.

Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги, та просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька від 13.10.2008р. №0000921743/0, №0000931743/0 від 24.12.2008р. №0000921743/1, №0000931743/1, від 06.03.2009р. №0000921743/2, №0000931742/2, від 21.05.2009р. №0000921743/3, №0000931742/3.

Відповідач надав судові заперечення в яких посилається на те, що за результатами перевірки було встановлено перевищення суми виручки на 500000,00 грн., яке сталося у ІІІ кварталі 2006 року, а тому вважає, що з ІV кварталу 2006 року позивач втратив право на сплату єдиного податку та був зобов’язаний сплачувати податки, збори (обов’язкові платежі) в загальному порядку.

Просить суд у задоволені позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача, що діє за довіреністю, підтримав позов, просив його задовольнити.

Представник відповідача у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 є фізичною особою – підприємцем, зареєстрована Виконавчим комітетом Донецької міської ради, їй присвоєно ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів НОМЕР_1, перебуває на обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Донецька.

На підставі направлень від 15.09.08р. №225/387, від 29.09.08р. №225/387 (з продовженням терміну перевірки на 5 робочих днів, наказ №471 від 29.09.08р. ДПІ у Кіровському районі м. Донецька), виданих ДПІ у Кіровському районі м. Донецька, проведена планова виїзна перевірка фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.05р. по 30.06.08р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 10.10.2008р. №3097/17-3/НОМЕР_1 про результати планової виїзної перевірки ФО-П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.05р. по 30.06.08р.

23 жовтня 2008 року заступником начальника Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька винесено податкове повідомлення – рішення 0000931743/0, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення Фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 визначену суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 98157,84 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення – рішення в адміністративному порядку, його скарги залишені без задоволення, а за наслідками їх розгляду заступником начальника ДПІ у Кіровському районі м. Донецька винесені податкові повідомлення – рішення №0000931743/1 від 24.12.2008р., №0000931742/2 від 06.03.2009р., №0000931742/3 від 21.05.2009р. аналогічного змісту, якими на підставі акту перевірки за виявлені порушення Фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 визначену суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 98157,84 грн.

Також 23 жовтня 2008 року заступником начальника Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька винесено податкове повідомлення – рішення 0000921743/0, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення Фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 визначену суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1071592,50 грн., у тому числі за основним платежем 712015,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 359577,50грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення – рішення в адміністративному порядку, його скарги залишені без задоволення, а за наслідками їх розгляду заступником начальника ДПІ у Кіровському районі м. Донецька винесені податкові повідомлення – рішення №0000921743/1 від 24.12.2008р., №0000921743/2 від 06.03.2009р., №0000921743/3 від 21.05.2009р. аналогічного змісту, якими на підставі акту перевірки за виявлені порушення Фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 визначену суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1071592,50 грн., у тому числі за основним платежем 712015,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 359577,50грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем податкових повідомлень – рішень №0000931743/0 від 23.10.2008р., №0000931743/1 від 24.12.2008р., №0000931742/2 від 06.03.2009р., №0000931742/3 від 21.05.2009р. судом встановлено наступне.

Предметом спірних податкових повідомлень – рішень є сума податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 98157,84 грн. за порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992р.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень – рішень стали пп. «г» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. «г» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до пп. 17.1.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, штрафні санкції не застосовуються.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем податкових повідомлень – рішень №0000921743/0 від 23.10.2008р., №0000921743/1 від 24.12.2008р., №0000921743/2 від 06.03.2009р., №0000921743/3 від 21.05.2009р. судом встановлено наступне.

Предметом спірних повідомлень – рішень є сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1071592,50 грн., у тому числі за основним платежем 712015,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 359577,50грн. за порушення пп. 4.1.1, пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 9.3 ст. 9, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень – рішень стали пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 17.1.1, пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В акті перевірки податковий орган при перевірці правильності визначення обсягів виручки від реалізації товарів (послуг) виходив з того, що усі кошти, які пройшли через розрахунковий рахунок є виручкою, тому при аналізі виписок з розрахункового рахунку та додатків до них, в порушення п. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємства» від 03.07.98р. №727/98 встановив перевищення ФОП ОСОБА_1 за результатами діяльності з 01.01.06р. по 18.09.06р. обсягу виручки понад 500000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в ході господарської діяльності за період з 11.01.2006р. по 06.12.2006р. Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 були укладені договори комісії, в яких виступала вона є комісіонером. Відповідно до зазначених договорів комітент доручає, а комісіонер зобов’язується  за його дорученням за винагороду зробити одну або декілька правочинів по перевезенню вантажів від свого імені, але за рахунок комітента. Суму грошових коштів узгоджених у транспортній заявці, яку комітент зобов’язаний перерахувати комісіонеру, складається з витрат, пов’язаних з виконанням зобов’язань по договору та суми комісійної винагороди. Розмір винагороди відображається у акті прийому - передачі виконаних послуг.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч. 1 ст. 1013 Цивільного кодексу України, комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Відповідно до ст. 1018 Цивільного кодексу України, майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Таким чином, договір комісії не передбачає перехід права власності в даному випадку на грошові кошти від комітента до комісіонера.

Також з матеріалів справи вбачається, що на виконання договорів ФО-П ОСОБА_1 були укладені договори з перевізниками предметом яких є зобов’язання останнім доставити автомобільним транспортом вантаж в пункт призначення та видати  його особі, що має право на отримання вантажу (Одержувач) а комісіонер, діючи від свого імені за рахунок комітента, зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Судом встановлено, що за виконання зобов’язань,  визначених договорами комісії, позивачем (комісіонером) були складені акти прийому – передачі виконаних послуг з комітентами, в яких відображається комісійна винагорода на загальну суму 116140,85 грн., а саме акти:

-          №18/н від 11.01.2006р., комісійна винагорода 1523,22 грн.;

-          №1/а від 20.01.2006р., комісійна винагорода 1010,00 грн.;

-          №2/а від 20.01.2006р., комісійна винагорода 1010,00 грн.;

-          №1/р від 20.01.2006р., комісійна винагорода 3445,50 грн.;

-          №3/а від 13.02.2006р., комісійна винагорода 1970,26 грн.;

-          №1/н від16.02.2006р., комісійна винагорода 1010,00 грн.;

-          №2/н від 16.02.2006р., комісійна винагорода 1010,00 грн.;

-          №1/о від 16.02.2006р., комісійна винагорода 309,00 грн.;

-          №1/п від 06.03.2006р., комісійна винагорода 505,00 грн.;

-          №4/н від 15.03.2006р. комісійна винагорода 200,00 грн.;

-          №3/н від 13.03.2006р. комісійна винагорода 450,00 грн.;

-          №5/н від 27.03.2006р. комісійна винагорода 180,00 грн.;

-          №6/н від 04.04.2006р. комісійна винагорода 2807,00 грн.;

-          №1/м від 28.03.2006р. комісійна винагорода 700,00 грн.;

-          №1/в від 25.04.2006р. комісійна винагорода 6895,10 грн.;

-          №7/н від 21.04.2006р. комісійна винагорода 252,50 грн.;

-          №2/м від 04.04.2006р. комісійна винагорода 550,00 грн.;

-          №4/а від 28.04.2006р. комісійна винагорода 2494,35 грн.;

-          №4/м від 04.05.2006р. комісійна винагорода 500,00 грн.;

-          №5/м від 25.05.2006р. комісійна винагорода 400,00 грн.;

-          №6/м від 31.05.2006р. комісійна винагорода 950,00 грн.;

-          №5/а від 01.07.2006р. комісійна винагорода 3616,75 грн.;

-          №2/о від 19.06.2006р. комісійна винагорода 2095,00 грн.;

-          №2/в від 17.07.2006р. комісійна винагорода 450,00 грн.;

-          №8/а від 17.07.2006р. комісійна винагорода 1034,00 грн.;

-          №2/п від 31.07.2006р. комісійна винагорода 1767,50 грн.;

-          №7/а від 19.07.2006р. комісійна винагорода 1077,00 грн.;

-          №1/с від 10.07.2006р. комісійна винагорода 250,00 грн.;

-          №9/а від 26.07.2006р. комісійна винагорода 2243,15 грн.;

-          №3/п від 27.07.2006р. комісійна винагорода 350,00 грн.;

-          №4/п від 28.07.2006р. комісійна винагорода 400,00 грн.;

-          №2/р від 25.07.2006р. комісійна винагорода 2342,50 грн.;

-          №2/с від 14.07.2006р., комісійна винагорода 404,00 грн.;

-          №8/н від 08.08.2006р., комісійна винагорода 250,00 грн.;

-          №4/нд від 29.07.2006р. комісійна винагорода 200,00 грн.;

-          №14/а від 11.08.2006р. комісійна винагорода 1224,75 грн.;

-          №11/а від16.08.2006р. комісійна винагорода 1104,90 грн.;

-          №1/нд від 30.06.2006р. комісійна винагорода 500,00 грн.;

-          №1/л від 15.08.2006р. комісійна винагорода 654,67 грн.;

-          №10/н від 18.08.2006р. комісійна винагорода 505,00 грн.;

-          №5/п від 02.08.2006р. комісійна винагорода 400,00 грн.;

-          №12/а від 23.08.2006р. комісійна винагорода 1302,90 грн.;

-          №2/л від 07.08.2006р. комісійна винагорода 506,00 грн.;

-          №6/п від 17.08.2006р. комісійна винагорода 350,00 грн.;

-          №15/а від 29.08.2006р. комісійна винагорода 1283,40 грн.;

-          №17/а від 01.09.2006р. комісійна винагорода 1284,10 грн.;

-          №7/п від 18.08.2006р. комісійна винагорода 350,00 грн.;

-          №8/п від 01.09.2006р. комісійна винагорода 757,50 грн.;

-          №4/с від 29.09.2006р. комісійна винагорода 1010,00 грн.;

-          №8/м від 07.09.2006р. комісійна винагорода 870,00 грн.;

-          №9/п від 08.09.2006р. комісійна винагорода 400,00 грн.;

-          №5/с від 17.10.2006р. комісійна винагорода 1514,50 грн.;

-          №3/р від 04.09.2006р. комісійна винагорода 3562,50 грн.;

-          №18/а від 20.09.2006р. комісійна винагорода 1542,90 грн.;

-          №4/р від 22.09.2006р. комісійна винагорода 1412,50 грн.;

-          №7/м від 06.09.2006р. комісійна винагорода 503,00 грн.;

-          №3/с від 25.08.2006р. комісійна винагорода 404,00 грн.;

-          №5/нд від 25.09.2006р. комісійна винагорода 758,00 грн.;

-          №19/а від 30.09.2006р. комісійна винагорода 1445,69 грн.;

-          №11/н від 21.09.2006р. комісійна винагорода 1265,00 грн.;

-          №10/п від 19.09.2006р. комісійна винагорода 450,00 грн.;

-          №3/нр від 10.10.2006р. комісійна винагорода 636,00 грн.;

-          №12/п від 09.10.2006р. комісійна винагорода 800,00 грн.;

-          №4/в від 16.10.2006р. комісійна винагорода 200,00 грн.;

-          №20/а від 12.10.2006р. комісійна винагорода 2047,90 грн.;

-          №1/нр від 09.10.2006р. комісійна винагорода 621,00 грн.;

-          №21/а від 19.10.2006р. комісійна винагорода 2047,90 грн.;

-          №6/нд від 13.10.2006р. комісійна винагорода 950,00 грн.;

-          №11/п від 26.09.2006р. комісійна винагорода 400,00 грн.;

-          №9/м від 31.10.2006р. комісійна винагорода 1920,00 грн.;

-          №8/нд від 01.11.2006р. комісійна винагорода 505,00 грн.;

-          №5/в від 30.10.2006р. комісійна винагорода 640,60 грн.;

-          №2/нр від 30.10.2006р. комісійна винагорода 962,00 грн.;

-          №6/с від 30.10.2006р. комісійна винагорода 958,50 грн.;

-          №б/н від 19.10.2006р. комісійна винагорода 284,00 грн.;

-          №9/нд від 07.11.2006р. комісійна винагорода 505,00 грн.;

-          №22/а від 30.10.2006р. комісійна винагорода 1177,63 грн.;

-          №3/в від 05.10.2006р. комісійна винагорода 400,00 грн.;

-          №23/а від 31.10.2006р. комісійна винагорода 1120,12 грн.;

-          №4/нр/н від 06.11.2006р. комісійна винагорода 400,67 грн.;

-          №7/в від 13.11.2006р. комісійна винагорода 650,00 грн.;

-          №10/нд від 21.11.2006р. комісійна винагорода 505,00 грн.;

-          №24/а від 13.11.2006р. комісійна винагорода 871,43 грн.;

-          №5/р від 06.11.2006р. комісійна винагорода 2000,00 грн.;

-          №25/а від 15.11.2006р. комісійна винагорода 1448,55 грн.;

-          №11/м від 14.11.2006р. комісійна винагорода 1388,00 грн.;

-          №29/а від 22.11.2006р. комісійна винагорода 1465,71 грн.;

-          №28/а від 21.11.2006р. комісійна винагорода 2177,00 грн.;

-          №8/в від 23.11.2006р. комісійна винагорода 500,43 грн.;

-          №7/нд від 17.11.2006р. комісійна винагорода 970,00 грн.;

-          №6/р від 21.11.2006р. комісійна винагорода 2140,00 грн.;

-          №9/в від 28.11.2006р. комісійна винагорода 662,66 грн.;

-          №12/м від 20.11.2006р. комісійна винагорода 1252,50 грн.;

-          №2/нд від 10.07.2006р. комісійна винагорода 250,00 грн.;

-          №30/а від 01.12.2006р. комісійна винагорода 1333,20 грн.;

-          №31/а від 08.12.2006р. комісійна винагорода 1358,50 грн.;

-          №7/р від 21.11.2006р. комісійна винагорода 1690,00 грн.;

-          №26/а від 07.11.2006р. комісійна винагорода 1294,00 грн.;

-          №Оу-1 від 21.12.2006р. комісійна винагорода 3123,25 грн.;

-          №3/нд від 30.06.2006р. комісійна винагорода 1000,00 грн.;

-          №13/м від 29.11.2006р. комісійна винагорода 1726,30 грн.;

-          №10/в від 22.12.2006р. комісійна винагорода 665,46 грн.;

-          №8/р від 06.12.2006р. комісійна винагорода 1080,00 грн.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500000 грн.

Також пунктом 1 зазначеного Указу Президента України визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Суд приходить до висновку, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та відповідно об’єктом оподаткування єдиним податком є лише комісійна винагорода, яка надійшла суб’єкту підприємницької діяльності – платнику єдиного податку як плата за надані послуги, а ні вся сума транзитних грошових коштів що надійшла на розрахунковий рахунок, які підлягають обов’язковому перерахуванню третій особі (комітенту). Тобто, грошові кошти, що надійшли суб’єкту підприємницької діяльності – платнику єдиного податку, не є його власністю, оскільки підлягають обов’язковому перерахуванню третій особі (комітенту); а тому ці кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та не можуть бути об’єктом оподаткування єдиним податком та не можуть враховуватися для визначення обсягу виручки за відповідний рік з метою визначення можливості застосування спрощеної системи оподаткування.

Таким чином, приймаючи до уваги, що обсяг виручки позивача фактично за результатами діяльності з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. складає 116140,85 грн., суд вважає, що спірні податкові повідомлення – рішення №0000931743/0 від 23.10.2008р., №0000921743/1 від 24.12.2008р., №0000921743/2 від 06.03.2009р., №0000921743/3 від 21.05.2009р. винесені податковим органом безпідставно, тому відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України необхідно їх визнати недійсними та скасувати.

Відповідно до п. 6 цього Указу Президента України, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків та податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).

Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»,  особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000,00 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно того, що ФО-П ОСОБА_1 відповідно до вимог пп. 2.3.1 п. 2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» повинна була зареєструватись як платник ПДВ, оскільки як встановлено судом суб’єкт підприємницької діяльності є платником єдиного податку.

Приймаючи до уваги, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, вважає, що податкові повідомлення – рішення №0000921743/0 від 23.10.2008р., №0000921743/1 від 24.12.2008р., №0000921743/2 від 06.03.2009р., №0000921743/3 від 21.05.2009р. винесені податковим органом безпідставно, тому відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України необхідно їх визнати недійсними та скасувати.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України  підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень – рішень №0000931743/0 від 23.10.2008р., №0000931743/1 від 24.12.2008р., №0000931742/2 від 06.03.2009р., №0000931742/3 від 21.05.2009р., №0000921743/0 від 23.10.2008р., №0000921743/1 від 24.12.2008р., №0000921743/2 від 06.03.2009р., №0000921743/3 від 21.05.2009р. задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька №0000931743/0 від 23.10.2008р., №0000931743/1 від 24.12.2008р., №0000931742/2 від 06.03.2009р., №0000931742/3 від 21.05.2009р.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька №0000921743/0 від 23.10.2008р., №0000921743/1 від 24.12.2008р., №0000921743/2 від 06.03.2009р., №0000921743/3 від 21.05.2009р..

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну  частину 28 жовтня 2009 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 2 листопада 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі  - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          Ісаєнко Ю.А.