Справа № 359/3506/16-ц Головуючий у І інстанції Саган В. М.

Провадження № 22-ц/780/5246/17 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.

Категорія 46 22.11.2017

УХВАЛА

Іменем України

22 листопада 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Яворського М.А.

при секретарі: Волошину В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року заявник ОСОБА_4 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2017 року заяву ОСОБА_4 про задоволено частково.

Скасовано арешт житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в с. Дударків Бориспільського району, що був накладений на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2016 року.

У задоволенні заяви в частині інших вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу та постановити ухвалу про зупинення розгляду у справі на підставі п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України. Зазначає, що суд першої інстанції не виконав обов'язку зупинення провадження у справі, що свідчить про порушення судом п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України. Зазначає, що ОСОБА_4 належить ? частина будинку і земельної ділянки, в той час як арешт було знято із всього будинку і земельної ділянки, чим було порушено принцип диспозитивності, оскільки другий співвласник ОСОБА_3 не подавав заяву про скасування арешту.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2016 року на будинок і земельну ділянку дійсно було накладено арешт. Зазначив, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції було скасовано, і відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Л.І. про визнання недійсним договорів купівлі-продажу. Тому, керуючись ст.ст.154, 319 ЦПК України, суд першої інстанції вважав, що існують підстави для скасування заходів забезпечення позову. Вважав, що відкриття провадження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ не припиняє законної сили рішення Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2016 року. Також, відмовляючи у задоволенні інших вимог заяви, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що цивільне процесуальне законодавство не закріплює повноважень суду щодо скасування або виключення записів про арешт майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказував, що вжиття таких заходів відноситься до повноважень державного виконавця в ході виконання ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована в с. Дударків Бориспільського району, належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по ? частини кожному (а.с.14-18).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2016 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Л.І. про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, був забезпечений шляхом накладення арешту на житловий будинок по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в с. Дударків Бориспільського району.

13 квітня 2016 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 було ухвалено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону його відчуження, якою було накладено арешт на ? житлового будинку по АДРЕСА_1 та на ? земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в с. Дударків Бориспільського району, що належать ОСОБА_3 (а.с.13).

20 квітня 2016 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області було накладено арешт на житловий будинок, загальною площею 155,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві спільної часткової приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожному по ? частині; земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, та належить на праві спільної часткової приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожному по ? частині (а.с.29-30).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2016 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Л.І. про визнання недійсним договорів купівлі-продажу задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частини житлового будинку, укладений 12 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л.І., зареєстрований в реєстрі за №1023. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, укладений 12 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л.І., зареєстрований в реєстрі за №1026. Вирішено питання про стягнення з відповідачів понесених судових витрат (а.с.5-8).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2016 року скасовано та ухвалено по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Л.І. про визнання недійсним договорів купівлі-продажу відмовлено (а.с.9-12).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Л.І. про визнання недійсним договорів купівлі-продажу. Клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2016 року залишено без задоволення (а.с.31-32).

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки підстави для зняття арешту з житлового будинку та земельної ділянки, передбачені ст.154 ЦПК України, вірно застосовані судом до спірних правовідносин. Також, колегія суддів погоджується із твердженнями суду першої інстанції про те, що відкриття провадження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ не припиняє законної сили рішення Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2016 року, оскільки в силу ст.319 ЦПК України останнє набрало законної сили. Крім того, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2017 року клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2016 року було залишено без задоволення.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не виконав обов'язку зупинення провадження у справі, що свідчить про порушення судом п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України не є такими, що ґрунтуються на вимогах закону, і відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Відповідно до п.3 ч.1. ст.203 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 201 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року, суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 201 ЦПК. Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Оскільки вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову є можливим до вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних у кримінальних справ спору, і необхідність зупинення провадження у суді першої інстанції до набрання законної сили рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних у кримінальних справвідсутня, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив ОСОБА_2 у задоволенні клопотання.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 належить ? частина будинку і земельної ділянки, в той час як арешт було знято із всього будинку і земельної ділянки, чим було порушено принцип диспозитивності, оскільки другий співвласник ОСОБА_3 не подавав заяву про скасування арешту, висновків суду першої інстанції не спростовують і відхиляються колегією суддів як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до вимог ч.6 ст.154 ЦПК України вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили, якщо у задоволенні позову було відмовлено.

Вимога апеляційної скарги щодо постановлення ухвали про зупинення розгляду у справі на підставі п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, відхиляється колегією суддів яка така, що суперечить вимогам ст.303 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в рішенні не спростовують.

Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2017 рокупостановлена з додержанням норм процесуального права, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_2 - відхиленню.

Керуючись ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: