ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 р. № 41/67пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивачаФОП ОСОБА_1.
відповідачане з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуФізичної особи –підприємця ОСОБА_1
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.07.2009 р.
у справі№41/67пн господарського суду Донецької області
за позовомФізичної особи – підприємця ОСОБА_1
доАртемівської міської ради
провизнання права постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання видати державний акт на право постійного користування землею, визнання недійсними договорів оренди
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа – підприємець (надалі ФОП) ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Артемівської міської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання видати державний акт на право постійного користування землею, визнання недійсними договорів оренди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємцем на підставі договору купівлі-продажу у ВАТ "Донсервіспак" придбані об'єкти нерухомості. Попередній власник названого майна користувався земельною ділянкою, на якій розміщене вказане майно, на праві постійного землекористування, що підтверджувалось відповідним Державним актом, тому позивач також має право користуватись цією земельною ділянкою так само, як і ВАТ "Донсервіспак". Однак, Артемівська міськрада уклала з позивачем договір оренди земельної ділянки, на якій розміщене належне підприємцю нерухоме майно.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.2009 року (суддя Гончаров С.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2009 року (судді: Величко Н.Л., Алєєва І.В., Доповідач: Шаргало В.І.
Скакун О.А.), в позові відмовлено з тих підстав, що ст. 7 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент придбання позивачем нерухомості) визначено вичерпний перелік суб'єктів, яким Радами народних депутатів України надається земля у постійне користування із земель, що перебувають у державній власності. З урахуванням цільового призначення земельної ділянки та правового статусу позивача як підприємця, останній до вищезазначеного переліку не входить. Спірні договори оренди укладені між позивачем та відповідачем на підставі відповідних рішень міськради згідно з вимогами земельного законодавства, тому підстави для визнання цих договорів недійсними, як-то передбачено ст. 215 Цивільного кодексу України, відсутні.
Не погоджуючись прийнятими у справі рішенням та постановою, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 23, 30 Земельного кодексу України в редакції 1990 року, ст. 229 Цивільного кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник звертає увагу на те, що спірні договори оренди укладені ним внаслідок введення в оману щодо відсутності у підприємця права на постійне користування земельною ділянкою.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2000 року через Артемівську філію Донецької товарної біржі між Відкритим акціонерним товариством „Донсервіспак” (продавцем) та ОСОБА_1 (покупцем) було укладено біржовий контракт №354-Н (договір купівлі-продажу), за умовами якого продавець продав, а покупець придбав нерухоме майно Артемівської виробничої ділянки –будівлю контори з цехом за адресою: м. Артемівськ, вул. Радянська, № 1-а, загальною площею 540,10 кв. м.
У зв'язку з вказаними обставинами 18.10.2000 року виконавчим комітетом Артемівської міської ради прийнято рішення №790, яким припинено право постійного користування Артемівської виробничої дільниці земельною ділянкою площею 0,1022 га по вул. Радянській, 1-а.
Рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради від 18.10.2000 року №791 підприємцю надано у тимчасове користування (до трьох років) земельну ділянку площею 0,1022 га по вул. Радянська, 1-а для розміщення виробничої бази.
Між ліквідатором Відкритого акціонерного товариства „Донсервіспак” та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 23.03.2001 року, за умовами якого ВАТ „Донсервіспак” продало, а позивач купив нежилі приміщення, які знаходяться в м. Артемівську, вул. Радянська, 1-а. За цією адресою розташовані металевий склад-ангар загальною площею 648,0 кв. м. та цегляний склад загальною площею 140,10 кв. м. Договір належним чином посвідчений та зареєстрований.
У зв'язку з переходом права власності на вказаний об'єкт нерухомості 06.06.2001 року виконавчим комітетом Артемівської міської ради прийнято рішення №486, яким припинено право постійного користування земельними ділянками суб’єктам підприємницької діяльності, зокрема, Відкритому акціонерному товариству „Донсервіспак” –площею 0,3909 га по вул. Радянській, 1-а. Цим же рішенням позивачу передано право тимчасового користування (терміном до 3-х років) земельною ділянкою площею 0,3909 га по вул. Радянській, 1-а для розміщення виробничої бази.
ФОП ОСОБА_1. звернувся до Артемівського міського голови з заявою від 11.08.2004 року №11-08/04 про переоформлення, на умовах оренди, документів на користування земельною ділянкою за адресою: м. Артемівськ, вул. Радянська, 1-а, на якій розташована виробнича база позивача з виготовлення виробів з деревини та метала.
Рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради від 15.12.2004 року №845 позивачу надано в оренду земельну ділянку площею 0,2557 га по вул. Радянській, 1-а (кадастровий номер 1410300000:00:017:0391), терміном на 5 років, для обслуговування виробничої бази. На підставі цього рішення 24.12.2004 року між орендодавцем –Артемівською міською радою, та орендарем –суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування виробничої бази, яка знаходиться за адресою: м. Артемівськ, вул. Радянська, 1-а (1410300000:00:017:0391), загальною площею 2 554 кв. м. Договір укладено на 5 років.
Заявою від 22.05.2007 року підприємець звернувся до Артемівського міського голови про видачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення додаткової земельної ділянки за адресою: м. Артемівськ, вул. Радянська, 1-а для обслуговування під'їзних шляхів та майданчика з просушки деревини.
Артемівською міською радою прийнято рішення №5/17-367 від 20.06.2007 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Артемівську, зокрема, фізичній особі –підприємцю Гончаренку Петру Семеновичу, по вул. Радянська, 1-а, для обслуговування під'їзних шляхів та майданчика з просушки деревини, із земель промисловості, на умовах оренди.
Рішенням Артемівської міської ради від 28.11.2007 року №5/24-470 затверджено технічну документацію щодо відведення позивачу земельної ділянки площею 0,1576 га по вул. Радянській, 1-а у м. Артемівську, для обслуговування під'їзних шляхів та майданчика з просушки деревини (кадастровий номер 1410300000:00:017:0573); вирішено надати наведену земельну ділянку в оренду позивачу терміном на 5 років.
На підставі вищезазначеного рішення 05.03.2008 року між орендодавцем –Артемівською міською радою, та орендарем –суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, було укладено договір оренди земельної ділянки територіальної громади м. Артемівська, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості для обслуговування під'їзних шляхів та майданчика з просушки деревини, яка знаходиться за адресою: м. Артемівськ, вул. Радянська, 1-а (кадастровий номер 1410300000:00:017:0573). Наведений договір укладено на 5 років з 19 травня 2008 року по 19 травня 2013 року.
Між орендодавцем –Артемівською міською радою, та орендарем –суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 19.05.2008 року було складено акт приймання-передачі земельної ділянки, щодо якої було укладено договір оренди земельної ділянки від 05.03.2008 року.
Статтею 30 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року N561-XII, що був чинний на момент придбання позивачем об’єктів нерухомості, та на яку посилається останній в обґрунтування наявності у нього права постійного користування земельними ділянками, визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.
Статтею 7 цього ж Кодексу встановлено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнавалось землекористування без заздалегідь установленого строку.
Тимчасове користування підрозділялося на короткострокове –до трьох років і довгострокове –від трьох до двадцяти п'яти років з можливістю обмеженого подовження цих строків.
Таким чином, законодавство, що діяло на момент придбання позивачем об’єктів нерухомості прямо не визначало, що до набувача будівлі і споруди переходить саме те право користування, яке було закріплено за відчужувачем такої будівлі і споруди. Передбачався перехід права користування, проте, вид такого права прямо визначений не був.
Разом з тим, стаття 7 Земельного Кодексу України встановлювала, що у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності:
громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства;
сільськогосподарським підприємствам і організаціям;
громадським об'єднанням;
релігійним організаціям;
промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям;
організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу, для потреб оборони;
для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам;
житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам;
спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.
Таким чином, надання підприємцям-громадянам у постійне користування земельних ділянок з метою будівництва, обслуговування, експлуатації, іншого використання будівель та споруд діючим на той час земельним законодавством не передбачалось.
Крім того, статтею 30 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року N561-XII визначалось, що право користування земельною ділянкою переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу.
Статтею 67 названого Кодексу встановлено, що розмір ділянок у містах обмежений 0,1 гектара.
З встановлених судовими інстанціями обставин вбачається, що розмір земельної ділянки, на якій був розташований об’єкт нерухомості –будівля контори з цехом, придбаний за біржовим контрактом №354-Н, складав 0,1022 га, а розмір земельної ділянки, на якій були розташовані металевий склад-ангар та цегляний склад, придбані за договором купівлі-продажу від 23.03.2001 р., складав 0,3909 га.
Отже, з урахуванням наведеного законодавства та встановлених обставин справи господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у позивача права постійного користування спірними земельними ділянками, а відтак відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Щодо позовних вимог стосовно визнання вищезазначених договорів оренди недійсними, то з встановлених судовими інстанціями обставин вбачається, що ці договори були укладені з дотриманням вимог чинного Земельного кодексу України, зокрема ст. ст. 116, 120, 123, 124 цього Кодексу, а також з дотриманням положень ст. 203 Цивільного кодексу України, тому судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав, передбачених ст. 215 Цивільного кодексу України, для визнання спірних договорів недійсними.
Крім того, наведене спростовує посилання скаржника на те, що його було введено в оману при укладенні спірних договорів оренди.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2009 р. у справі №41/67пн залишити без змін.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.