П О С Т А НО В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-12801-2009
05 листопада 2009р. Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Руденко Л.М.
при секретарі – Сироватській Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Слов’янськ адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України у м. Слов’янськ Донецької області - про визнання незаконними дії про відмову Управління праці та соціального захисту населення м. Слов’янську про виплату одноразової грошової допомоги у розмірах встановлених законом та про стягнення недоотриманих сум за 2007-2008 роки, -
В С Т А Н О В И В:
28.09.2009г. позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Управління пенсійного Фонду України у Слов’янськ Донецької області, мотивуючи свої вимоги тим, що він є інвалідом війни 2 групи 1 категорії і знаходиться на обліку в УПФ України у м. Слов’янську Донецької області.
Відповідно до ст..13 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.1993р., йому передбачена щорічна одноразова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Така допомога була виплачена у розмірі : 2007р. – 360 грн., 2008р. – 400 грн.
Згідно Закону України №3551-ХІІ УПСЗН м. Слов’янськ зобов’язано було виплатити йому разову грошову допомогу у сумі:
- за 2007р. – 410,06 грн. х 8 = 3280,48 грн.;
- за 2008р. – 481 грн. х 8 = 3848 грн.,
тобто за 2007-2008р.р. недоплачено 6368,48 грн.
Він звернувся до УПФ України у м. Слов’янськ з проханням про виплату йому щорічної разової допомоги у розмірах, встановлених Законом України №3551-ХІІ, але отримав відмову.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права, Конституція має вищу юридичну силу, законі та нормативно-правові акти приймаються на підставі Конституції.
Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об’єму існуючих прав та свобод.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способами які передбачені Конституцією України та Законом України.
Згідно ст. 3 Конституції України затвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Відповідно, виплата УПСЗН у м. Слов’янськ йому одноразової грошової допомоги у розмірі нижче передбаченого Законом є неправомірною.
Просив суд :
- визнати дії Управління пенсійного Фонду України у м. Слов’янськ щодо виплати щорічної разової допомоги у розмірі, встановленому Законом України №3551-ХІІ«Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р., з боку Управління праці та соціального захисту населення м. Слов’янську;
- зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення м. Слов’янську провести доплату сум необхідних йому для разової грошової допомоги за 2007-2008 роки – 6368,48 грн.
У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, від нього надійшла заява у якій він просив справу розглянути без його участі, свої вимоги викладені у адміністративному позові підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач - Управління пенсійного Фонду України в м. Слов’янськ Донецької області, до суду не з’явився, надіслав заперечення у якому просив справу розглянути без участі їх представника, вимоги ОСОБА_1 не визнав та вказав на те, що Законом України №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р., передбачено щорічно до 5 Травня виплачувати ветеранам війни разову грошову допомогу у кратному співвідношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Статтею 17 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»фінансування витрат, пов’язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Кожен рік списки одержувачів допомоги до Дня Перемоги формуються зазделигіть у Головному Управлінні праці та соціального захисту населення Донецької ОДА на підставі електронної пенсійної бази з урахуванням вимог та розмірів виплат, передбачених бюджетним законодавством, а саме Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік». Перерахування коштів на зазначені цілі на рахунки Управління провадиться на рахунок коштів Державного бюджету через рахунки ГоловУПСЗН Донецької ОДА у визначених вищими органами влади розмірах.
Таким чином, Управління нижчого рівня не приймають участі у визначенні розміру виплати і виконують лише делеговані повноваження.
Частиною 2 статті 95 Конституції України передбачено, що виключено Законом про Державний Бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Цими Законами щорічно, виходячи з фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те, що більшість інших випадків державного бюджету також мають соціальну направленість і потребують пріоритетного врахування, передбачається забезпечення фінансовими ресурсами потреби у коштах для реалізації положень Законів України в обсягах, необхідних для виплати допомоги, компенсацій та доплат у розмірах, встановлених Законами про державний бюджет України на відповідний рік та постановами КМУ.
З метою реалізації положень Закону, КМУ прийнято постанову «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» №177 від 18.02.2004р., якою встановлено щороку до 10 квітня виділяти кошти Міністерству праці та соціальної політики України для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом, у розмірах встановлених Законом про державний бюджет на відповідний рік.
Тому окремими статтями законів України про Державний бюджет України, встановлювалися розміри разової грошової допомоги для категорій отримувачів, яким у відповідному бюджетному році передбачена грошова допомога до Дня Перемоги.
Статтею 29 Закону України про Державний бюджет України на 2007 рік сума разової грошової допомоги для інваліда війни 2 групи встановлена у розмірі 360 грн. Зазначену сума грошової допомоги позивач отримав у повному обсязі 20.04.2007 року.
У 2008 році проведено виплату разової грошової допомоги ветеранам війни у розмірах встановлених постановою КМУ від 12.03.2008р. №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви політичних переслідувань». ОСОБА_1 здійснено виплату грошової допомоги у розмірі 400 грн. 18.04.2008р.
Крім того, згідно з Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007. та від 22.05.2008р. №10-рп/2008 положення ст.29, пункту 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та положення пункту 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розміру щорічної разової допомоги відповідно до вимог Закону визнано таким, що не відповідають Конституції України – є неконституційними.
Згідно вимог ст. 152 Конституції України слідує, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визначаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання чинності.
Закони інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. З викладеного слідує, що разова грошова допомога до Дня Перемоги Управлінням у 2007 та 2008 роках була здійснена до ухвалення рішень Конституційним Судом України, у розмірах визначених відповідно до норм діючого законодавства на той час.
Крім того, Управління вважає, що позивачем застосовано не належний розмір мінімальної пенсії при розрахунку «недоплаченої» Управлінням допомоги до Дня Перемоги.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовуються виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Застосування мінімального розмірі пенсій за віком для призначення надбавок, підвищення для пенсій та розмірів допомоги, встановленими іншими законами, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не передбачено.
Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію статті 10, 33, 34 Закону України «Про оплату праці і встановлення мінімального розміру пенсії за віком» від 20.02.1996 №49/96-ВР, КМУ від 19.03.1996 ;342, від 26.07.1996 №831, від 03.01.2002 №1, від 27.08.2003 №1350, у яких мінімальну пенсію за віком було встановлено у розмірі 1500 000 крб., а з 1 серпня її розмір було збільшено в 1,108 раз та після проведення грошової реформи і заміни карбованців на гривні він склав 16, 62 грн., з 1 жовтня 2003 року – 19,91 грн., який застосовується і зараз для призначення надбавок, підвищення для пенсій та розмірів допомоги встановленими іншими законами.
Виходячи із викладеного, щорічна разова грошова допомога ветеранам війни до Дня Перемоги надавалася Управлінням протягом 2007-2008 років відповідно до чинного законодавства України, а тому Управлінням не скоєно противоправних дій у відношенні позивача та не порушено норм чинного законодавства.
Управління, як орган місцевого самоврядування, діє лише в межах чинного законодавства та делегованих повноважень, а поскладені на нього функції виконує суворо і межах чинного законодавства та під контролем вищих органів системи.
Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
У судовому засіданні з достовірністю було встановлено, що :
- згідно посвідчення серії Б № 495636 від 03.06.2009р., виданого Управління праці і соціального захисту населення Слов’янської міської ради (а.с.9,10) ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, а також особою, що постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи І категорії ;
- довідками МСЕК серії ДОН-04 №018026 і серії ДОН-04 №009236 від 10.05.2006р. та виписками з актів огляду МСЕК до даних довідок, якими підтверджена друга група інвалідності у ОСОБА_1 та втрата ним працездатності на 70% (а.с.6,7,8);
- 16.03.2009р. ОСОБА_1 звертався до керівництва Управління праці і соціального захисту населення Слов’янської міської ради з проханням про перерахунок виплачених йому коштів за 2007-2008 роки, виходячи із розміру разової грошової допомоги – 8 мінімальних пенсій за віком, встановлених законодавством на час виплати (а.с.4), отримавши відповідь за № 14-01/М-0107 від 24.03.2009р.(а.с.5).
Відповідно до ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, інвалідам війни щорічно до 5 Травня виплачується разова допомога у розмірі інвалідом 2 групи – 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 р. № 94 „Про порядок надання пільг, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі — організації), пов’язані з наданням пільг, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків.
Таким чином, на підставі ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у 2007 та 2008 роках відповідачем - Управлінням праці і соціального захисту населення Слов’янської міської ради, необхідно було виплатити позивачу ОСОБА_1 разову щорічну грошову допомогу у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком як інваліду війни 2 групи.
Станом на 01.04.2007 року розмір мінімальної пенсії за віком складав 406 грн., а станом на 01.04.2008 року - 481 грн.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-V (ст. 29) дію частини п’ятої статті 13 було зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, розмір такої допомоги був визначений у 300 грн.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28 грудня 2007 року № 107- VІ дію частини п’ятої статті 13 було зупинено на 2008 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, розмір такої допомоги був визначений у 350 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" - статті 29, за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" здійснюється у таких розмірах: учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 грн., для інвалідів війни – 300грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у пункті 3 зазначено, що аргументація побудована на одній з правових позицій, яку Конституційний Суд України виклав у Рішенні від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі про Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії) — про особливий статус закону про Державний бюджет України (далі — закон про Держбюджет), що випливає з положень статей 95, 97 Конституції України (далі — Рішення N 6-рп/2007). Таке дозоване використання правової позиції Конституційного Суду України є помилковим.
У Рішенні N 6-рп/2007 і в попередніх рішеннях при розгляді питань щодо конституційності окремих положень закону про Держбюджет Конституційний Суд України закладав висхідний принцип - рівень соціальної забезпеченості, який раніше був встановлений для громадян України, не може бути обмеженим. Саме тому в Рішенні N 6-рп/2007 Конституційний Суд України зробив особливий наголос на положеннях Основного Закону держави, що стосуються гарантій соціальних прав людини, яку в Україні визнано найвищою соціальною цінністю суспільства (підпункти 3.1, 3.2 пункту 3, абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини).
Рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Вирішуючи питання про дію вищевказаних Рішень Конституційного Суду України в часі, суд вважає, що хоча Рішення Конституційного Суду України набуває законної сили з часу його прийняття, але дія Закону України, визнаного у встановленому порядку не конституційним, припиняється з часу його прийняття.
Таким чином, зупинення дії ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" є неконституційним, у зв’язку з чим у 2007 та 2008 роках повинна бути виплачена щорічна разова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що становило на момент виплати допомоги відповідно 3248 грн. (406 грн. х 8 = 3248 грн.) у 2007 році та 3367 грн. (481х7=3367 грн.) у 2008 році; а за вирахуванням сплаченої допомоги у розмірі 360 грн. за 2007 рік та 400 грн. за 2008 рік, сума допомоги, яка підлягає до виплати ОСОБА_1 у 2007 році становить 2888грн. (3248 - 360 = 2888 грн.), а у 2008 році - 2967 грн. (3367-400=2967 грн.). Загальна сума, яка підлягає до сплати ОСОБА_1 складає 5855 грн. (2888 + 2967 = 5855 грн.).
Відповідно до викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання відмови Управління праці і соціального захисту населення Слов’янської міської ради у перерахунку та доплату ОСОБА_1 недоплаченої одноразової допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки, як інваліду війни незаконною та зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Слов’янської міської ради провести донарахування та доплату на користь ОСОБА_1 22.03.1959р.народження, який мешкає за адресою: м. Слов’янськ вул. Осипенко №24 недоплаченої одноразової щорічної допомоги інваліду війни за 2007 рік в сумі 2888 грн. та недоплаченої одноразової щорічної допомоги інваліду війни за 2008 рік в сумі 2967 грн., а усього 5855 грн.
У своєму позові ОСОБА_1, при розрахунку заборгованості щодо нарахування одноразової грошової допомоги, вказав мінімальну пенсію за 2007 р. – 410,06 грн., що не відповідає дійсності, оскільки мінімальний розмір пенсії у 2007 р. склав 406 грн. Таким чином, сума, яка підлягає доплаті складає не 6368,48 грн., як вказано позивачем, а 5855 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2 – 15, 17, 158-163 КАС України, ч.7 п.27 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-ХII, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп; Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 р. № 94 „Про порядок надання пільг, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення м. Слов’янськ Донецької області про виплату одноразової грошової допомоги у розмірах встановлених законом та про стягнення недоотриманих сум за 2007-2008 роки, задовольнити.
Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення м. Слов’янськ Донецької області п про перерахунок та доплату виплачених у 2007 та 2008 роках ОСОБА_1 сум разової допомоги до 5 Травня, як інваліду війни, незаконними.
Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення м. Слов’янськ Донецької області провести донарахування з проведенням доплати на користь ОСОБА_1, 22.03.1959р.народження, який мешкає за адресою: м. Слов’янськ вул. Осипенко №24 недоотриманої одноразової щорічної допомоги інваліду війни за 2007 рік в сумі 2888 грн. та недоотриманої одноразової щорічної допомоги інваліду війни за 2008 рік в сумі 2967 грн., а усього 5855 грн. ( Грн. П’ять тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять ).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя :