ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

Справа була призначена до розгляду на 04.10.2006. В судовому засіданні була оголошена перерва до 11.10.2006 у відповідності з ч. 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням від 10.04.2005 господарського суду Луганської області задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” на користь Донецької залізниці в особі Луганської дирекції залізничних перевезень.

Постановою від 21.08.2006 Луганського апеляційного господарського суду рішення від 10.04.2005 господарського суду Луганської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до п. 11 Правил користування вагонами причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів. Відповідно до ст. 73 Статуту залізниць відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під’їзна колія, а саме, ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 36, 43 Господарського процесуального кодексу України,  п. 10 абз. 4 Правил користування вагонами, який передбачає, що станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів по його провині, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання, що не було зроблено залізницею.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарським судом встановлено, що протягом липня-вересня  2005 на адресу відповідача прибули вагони з вантажем, які у зв’язку з неприйняттям даних вагонів на під’їзну колію відповідача на підході до станції призначення, залізницею були затримані на станції Кипуча, Родаково, Слов’яносербськ через відсутність технічного забезпечення накопичування вагонів на станції призначення.

При розгляді справи господарський суд не врахував, що відповідно до абз. 4 п. 10 Правил користування вагонами станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його провини, направивши йому копію повідомлення про затримку вагонів (а не наказ) не пізніше двох годин після його отримання.

За твердженням відповідача акти про затримку вагонів та акт загальної форми № 47 від 03.08.2005 не можуть вважатися належними доказами, оскільки вони не оформлені відповідно до Правил користування вагонами. Зокрема, на оригіналах актів про затримку вагонів відсутній штамп ст. Родаково та не вказані причини відмови вантажоодержувача в прийомі вагонів. Однак, судами першої та апеляційної інстанцій даним обставинам не надано належної правової оцінки, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119  - ст.11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну  скаргу  задовольнити частково.

Постановою від 01.08.2006 Луганського апеляційного господарського суду та рішення від 10.04.2006 господарського суду Луганської області  зі  справи №  3/57 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Головуючий                                                 В.С. Божок

          Судді                                                             Т.Ф. Костенко

                                                                                                Г.П. Коробенко