Єдиний унікальний номер 722/918/17

Номер провадження 2/722/360/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

судді: Ратушенка О.М.

секретаря: Кушнір І.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

та його представника: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_1, ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі довіреності діє ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, в інтересах яких на підставі довіреності діє ОСОБА_11 до ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_12 та ОСОБА_13, про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 через свого представника ОСОБА_11 звернулися до Сокирянського районного суду із вказаним вище позовом.

Посилалися на те, що 04.08.2005 року, 06.06.2005 року, 21.06.2005 року, 03.04.2006 року, 09.08.2005 року, 05.09.2005 року та 11.10.2005 року на підставі укладеного в усній формі договору доручення між ними та ОСОБА_3, надали останньому нотаріально посвідчені довіреності, якими уповноважили ОСОБА_3 та ОСОБА_15 оформити всі необхідні документи, пов’язані з одержанням Державного акта на право власності на земельні ділянки, після чого розпоряджатися ними на власний розсуд (продати, обміняти, здати в оренду, передати в іпотеку). Оформивши правовстановлюючі документи, відповідач з 2005 року по квітень 2017 року користувався належними їм ділянками без сплати будь-якої орендної плати. 06.04.2017 року між відповідачем та третіми особами були укладені безстрокові договори про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на належні їм земельні ділянки, зареєструвавши їх у державного реєстратора Новодністровської міської ради. Проте, про намір укласти вказані договори відповідач їх не повідомляв, істотні умови договорів, зокрема строк їхньої дії, з ними не погоджував, примірник договору не надав. Вважають, що відповідач, укладаючи оспорюванні договори, діяв не в їхніх інтересах, на підставі зловмисної домовленості із третіми особами та з перевищенням повноважень, наданих йому в довіреності, у зв’язку з чим просили визнати недійсним укладені між ним та третіми особами договори емфітевзису та скасувати відповідні рішення про їх державну реєстрацію.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_1 та представники позивачів ОСОБА_16, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

При цьому, позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 зазначили, що з відповідачем вони проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1 по сусідству. В червні 2005 року всі позивачі, будучи власниками земельних паїв, запропонували ОСОБА_3 взяти їх в оренду, строком на 30 років, за ціною 1500 грн. за кожний пай. Дійшовши згоди за пропозицією, ОСОБА_3 сказав їм, щоб вони надали йому нотаріально посвідчені довіреності, для оформлення державних актів на землю. Через деякий час вони надали ОСОБА_3 відповідні доручення, а останній сплатив на користь кожного з них 1500 грн. за кожний пай. Будь-якого волевиявлення передати належні їм земельні ділянки у власність ОСОБА_3 чи інших осіб вони не мали, як і не мали наміру укладати оспорюванні договори емфітевзису. Окрім цього, після укладення спірних договорів, відповідач, всупереч п.6 розділу ІІ договорів, не сплатив на їхню користь кошти в сумі 1000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні. При цьому, відповідач зазначив, що в 2008 році позивачі запропонували йому не взяти в оренду належні їм земельні ділянки, а придбати їх за ціною 300 дол. США за кожний пай, що було ним зроблено. Сплативши позивачам обумовлені кошти, вони надали йому нотаріально посвідчені довіреності, згідно яких він мав можливість розпоряджатися земельними ділянками на власний розсуд. Користуючись земельними ділянками, він орендної плати на користь позивачів не сплачував. Відповідач також зазначив, що укладаючи спірні договори, він діяв на підставі та в межах наданих йому довіреністю повноважень, серед яких не було обов’язку повідомляти його довірителів про наміри укладення правочинів. Після укладення договорів, він одержав від емфітевтів кошти на його виконання, проте позивачам їх не передав. Вказані кошти на користь позивачів він перерахував 26.09.2017 року, про що надав копії відповідних банківських квитанцій.

Третя особа ОСОБА_12 в судовому засіданні зазначив, що відповідач по справі являється його батьком. На земельних ділянках, якими він користується згідно укладених договорів емфітевзису, посіяв багаторічні насадження та сільськогосподарські культури. Після укладення договорів, він плату за передачу земельної ділянки на користь позивачів, у встановлений в договорі порядок та строки не сплатив. Проти задоволення позову заперечував.

Третя особа ОСОБА_13 в судове засідання не з’явився, натомість звернувся до суду з письмовою заявою, в якій проти задоволення позову заперечував та просив розглянути справу без його присутності.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що згідно копій витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.82-129), копій держаних актів на право власності на земельні ділянки (а.с.130-137) та відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.148-162), позивачам належать на праві власності земельні ділянки, розташовані на території Василівської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, призначені для ведення особистого селянського господарства.

04.08.2005 року, 06.06.2005 року, 21.06.2005 року, 03.04.2006 року, 09.08.2005 року, 05.09.2005 року та 11.10.2005 року на підставі укладеного в усній формі договору доручення, позивачі надали ОСОБА_3 та ОСОБА_15 нотаріально посвідчені довіреності, якими уповноважили останніх оформити всі необхідні документи, пов’язані з одержанням Державного акту на право приватної власності на земельні ділянки, належні їм згідно сертифікатів, після чого розпоряджатися земельною ділянкою на свій розсуд (продати, обміняти, здати в оренду, передати в іпотеку).

06.04.2017 року, 12.09.2013 року та 06.04.2017 року між ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, в інтересах яких, на підставі довіреностей, діяв ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_12, ОСОБА_13 з іншої сторони, укладено договори про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), на необмежений строк, на земельні ділянки, належні позивачам, згідно сертифікатів на земельні частки (пай), склавши відповідні акти прийому-передачі земельних ділянок та акти визначення їхніх меж в натурі (а.с.12-43).

Вказані вище договори були зареєстровані у встановленому законом порядку, що вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містяться в матеріалах справи (а.с. 59-74).

Відповідно до витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 20.06.2017 року, довіреності надані позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_15 скасовані довірителями.

За змістом ст.407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст.244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно ст.238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Так, в судовому засіданні встановлено, що діючи на підставі довіреностей ОСОБА_3, уклав частину договорів емфітевзису від імені позивачів із своїм сином ОСОБА_12 та частину з ОСОБА_13, який також являється йому родичем, не повідомивши про це власників земельних ділянок, не узгодивши з ними істотні умови договору та не надавши їм його примірник.

Окрім цього, всупереч п.6 розділу 2 договорів, згідно якого передача емфітевтичного права відбувається за плату в розмірі 1000 грн. (з врахуванням податку на доходи громадян та військового збору), які емфітевт зобов’язаний був сплатити власнику земельних ділянок у 10 денний термін з моменту державної реєстрації договору, треті особи на користь позивачів не сплатили, ОСОБА_3 вказані кошти їм також не передав.

Вказані обставини свідчать про те, що укладаючи спірні договори ОСОБА_3 діяв не в інтересах своїх довірителів, а фактично у свої інтересах, що в свою чергу суперечить вимогам ст.238 ЦК України, згідно яких представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи.

Перерахунок на ім’я позивачів коштів в сумі по 1020 грн. не може бути свідченням виконання умов договору емфітевтами, оскільки з поштових квитанцій не вбачається хто є платником, відсутні відомості стосовно призначення платежу, платежі були здійснені в кінці вересня 2017 року, після відкриття провадження у справі, а не в строки та порядок вказані в договорах.

Враховуючи наведені норми закону та встановлені обставини суд вважає, що укладені між позивачами, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 договори емфітевзису слід визнати недійсними, скасувавши відповідні рішення державного реєстратора про їх реєстрацію.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, позивачем сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави.

Відповідно до ч.6 ст.6 вищевказаного Закону, у разі, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі, коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Згідно п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі-громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до посвідчення №214542 від 26.03.1993 року, ОСОБА_8 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії (а.с.96).

Враховуючи викладене суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 судові витрати за подання до суду позовної заяви та на користь держави судовий збір за подання до суду позовної заяви ОСОБА_8

Керуючись ст.ст. 203, 215, 237-238, 244, 407 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10-11, 58-60, 64, 88, 208-209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений між ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 та ОСОБА_12 від 06.04.2017 року.

Скасувати рішення державного реєстратора при виконавчому комітеті Новодністровської міської ради Чернівецької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, належні ОСОБА_1 №34764549 та №34766905 від 13.04.2017 року.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений між ОСОБА_5, в інтересах якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 та ОСОБА_13 від 06.04.2017 року.

Скасувати рішення державного реєстратора при виконавчому комітеті Новодністровської міської ради Чернівецької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, належні ОСОБА_5 №34755052 та №34752544 від 12.04.2017 року.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений між ОСОБА_6, в інтересах якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 та ОСОБА_12 від 06.04.2017 року.

Скасувати рішення державного реєстратора при виконавчому комітеті Новодністровської міської ради Чернівецької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, належні ОСОБА_6 №34767465 та №34768090 від 13.04.2017 року.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений між ОСОБА_7, в інтересах якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 та ОСОБА_13 від 06.04.2017 року.

Скасувати рішення державного реєстратора при виконавчому комітеті Новодністровської міської ради Чернівецької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, належні ОСОБА_7 №34751288 та №34752128 від 12.04.2017 року.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений між ОСОБА_8, в інтересах якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 та ОСОБА_12 від 06.04.2017 року.

Скасувати рішення державного реєстратора при виконавчому комітеті Новодністровської міської ради Чернівецької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, належні ОСОБА_8 №34773339 та №34772922 від 13.04.2017 року.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений між ОСОБА_9, в інтересах якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 та ОСОБА_13 від 06.04.2017 року.

Скасувати рішення державного реєстратора при виконавчому комітеті Новодністровської міської ради Чернівецької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, належні ОСОБА_9 №34732487 від 11.04.2017 року та №34746671 від 12.04.2017 року.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений між ОСОБА_10, в інтересах якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 та ОСОБА_13 від 06.04.2017 року, державну реєстрацію якого проведено 07.04.2017 року на підставі рішень державного реєстратора при виконавчому комітеті Новодністровської міської ради Чернівецької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, належні ОСОБА_10 №34756420 та №34755865 від 12.04.2017 року.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений між ОСОБА_10, в інтересах якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 та ОСОБА_12 від 06.04.2017 року, державну реєстрацію якого проведено 10.04.2017 року на підставі рішень державного реєстратора при виконавчому комітеті Новодністровської міської ради Чернівецької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, належні ОСОБА_10 №34770463 та №34771236 від 13.04.2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області шляхом подачі через Сокирянський районний суд Чернівецької області в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: