Справа № 2а-8116/09/2570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" березня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Соломко І.І.
при секретарі - Розмовенко А.О.
за участю представника відповідача - Виноградова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області про стягнення грошової компенсації, -
В С Т А Н О В И В:
19.02.09 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 416,28 грн. Свої вимоги мотивує тим, що під час проходження служби він знаходився на речовому забезпеченні в управлінні Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області. Відповідно до п. 5.1.2 наказу Адміністрації Держспецзв’язку № 174 від 13.09.2007 року грошова компенсація за неотримане речове майно виплачується особам рядового та начальницького складу щорічно на початку року за минулий рік, а також у разі звільнення зі служби. На час звільнення позивача грошова компенсація замість речового майна виплачена йому не була, тому він просить стягнути грошову компенсацію в розмірі 416,28 грн. Також зазначив, що відповідно до п. 35 Постанови Кабінету Міністрів України № 1702 від 08.12.2006 року особам рядового і начальницького складу Держспецзв'язку, які звільняються у запас або відставку, грошова компенсація за неотримане речове майно особистого користування виплачується у розмірі, визначеному пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.
В судове засідання позивач не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надіслав на адресу суду заву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив замінити відповідача по даній справі на належного відповідача - Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, оскільки головним розпорядником бюджетних коштів відносно управління Держспецзв’язку в Чернігівській області є Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Кошти, для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно звільненим працівникам, кошторисом не передбачено. Управління Держспецзв’язку в Чернігівській області неодноразово зверталося до Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України щодо надання додаткового фінансування для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, але відповіді не отримало.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Наказом начальника Держспецзв’язку в Чернігівській області від 25.06.2008 року № 284 громадянин ОСОБА_1 був звільнений зі служби у запас Збройних Сил України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на речовому забезпеченні управління Держспецзв’язку в Чернігівській області. Згідно довідки – розрахунку № 54, виданої управлінням Держспецзв’язку в Чернігівській області вартість речового майна, що підлягає видачі позивачу, складає 422,21 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для її комплектування висококваліфікованими фахівцями, враховувати характер і умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності. Порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та грошової компенсації замість речового майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 35 Порядку речового забезпечення забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1702 від 08.12.2006 року, особам рядового і начальницького складу Держспецзв'язку, які звільняються у запас або відставку, грошова компенсація за неотримане речове майно особистого користування виплачується у розмірі, визначеному пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.
Громадянин ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас 15.07.2008 року і на час звільнення перебував на речовому забезпеченні в управлінні Держспецзв’язку в Чернігівській області, що не заперечується відповідачем. Таким чином, суд вважає, що дії управлінням Держспецзв’язку в Чернігівській області щодо невиплати позивачу грошової компенсації замість речового майна в сумі 422,21 грн. є неправомірними.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності своїх дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області про стягнення грошової компенсації, - задовольнити.
Визнати дії управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно неправомірними.
Зобов’язати управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області виплатити громадянину ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 422 (чотириста двадцять дві) 21 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя: підпис І.І. Соломко
Згідно з оригіналом.
Постанова суду від 31.03.2009 року не набрала законної сили.
Суддя І.І. Соломко
Дата складання та підписання повного тексту постанови – 03.04.2009 року.