Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
10.11.2009 р. № 2-а- 41729/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зоркіної Ю.В.
при секретарі Смоляр Є.А., Скріпнік О.М.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування виплат,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, який складає 34 725, 00 грн.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, мотивуючи це тим, що 30 вересня 2008 р., відповідно до наказу командувача внутрішніх військ МВС України від 15 вересня 2008 року №84 о/с його було звільнено у запас Збройних Сил України за статтею 63 пунктом «В»Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України - за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу. Проте в порушення загальних норм, які закріплені в ст.ст. 47, 116 Кодексу Законів про працю України, у день звільнення (виключення зі списків особового складу та усіх видів постачання Академії) керівництвом Академії з ним не було проведено виплату всіх належних сум, а саме: одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої частиною 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та статтею 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей». Розмір цієї грошової допомоги складає 61060,50 грн. (шістдесят одну тисячу шістдесят гривень п'ятдесят копійок); грошове забезпечення за вересень у сумі 3989,03 грн. (три тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн. три коп.). Також позивач зазначив, що додатково до цього йому своєчасно не було виплачено 1300 грн. за відрядження та 945 грн. компенсації за речове майно. Остаточні розрахунки з позивачем було проведено тільки 22 травня 2009 року. Враховуючи те, що загальний строк невиплати позивачу належних сум з вини власника складають сім місяців 21 день, а середній заробіток становив 4523 грн. на місяць, то позивач просить стягнути загальну суму заборгованості 34725,00 грн.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення, де виклав свою позицію посилаючись на те, що на спірні правовідносини не поширюються вимоги трудового законодавства. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, що є підставою для відмови у задоволенні позову
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач проходив службу у Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України у спеціальному званні підполковника на посаді заступника начальника факультету № 1 з навчальної роботи-начальника навчальної частини та був звільнений у запас Збройних Сил України за статтею 63 п.„В” (за станом здоров’я) з 30.09.2008 року згідно наказу начальника Академії внутрішніх військ МВС України від 30.09.2008 року № 205 (а.с.10)
Вихідна допомога яка належала позивачеві при звільненні виплачувалася частками, остаточні розрахунки були проведені 22.05.2009 року. На момент подачі адміністративного позову сума заборгованості погашена у повному обсязі, що визнається сторонами по справі та підтверджується виписками із руху грошей по заробітній картці позивача (а.с.16-17).
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Будь-яка публічна служба є державною службою.
Суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року N 3723-XII. Згідно зі статтями 9 і 30 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.
Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням). До таких законодавчих актів належать, зокрема, Закон України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» від 26.03.1992 року № 2235-ХІІ, частини ч.1,5 статті 8 якого визначають, що особовий склад внутрішніх військ складається із військовослужбовців та осіб, які не атестовані і працюють за трудовим договором. Проходження служби у зазначених військах здійснюється відповідно до Положення про проходження військової служби, що затверджується Кабінетом Міністрів України, і військових статутів.
Таким чином, посилання позивача на те, що при звільнені до нього мали бути застосовані положення ст.ст.116,117 КЗпП України судом до уваги не приймаються, оскільки відносини проходження служби в органах внутрішніх справ не є трудовими і всі питання підлягають вирішенню відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, а не норм Кодексу законів про працю України.
Посилання позивача на норми Конституції України, Кодекс законів про працю, Закон України «Про державну службу України» та інші нормативні акти, як на законодавство, яке регулює спірні правовідносини судом до уваги не приймаються оскільки зазначені нормативні акти, врегульовують загальні відносини, в тому числі і відносини відповідальності держави перед людиною, тоді як до спірних правовідносин застосовується спеціальне законодавство. Підстави виникнення, проходження, припинення служби визначаються конституційним, адміністративним законодавством, а не трудовими угодами, і тому спори за участю публічних службовців повинні розглядатись за нормами спеціальних законів. У разі відсутності відповідних положень у законодавстві суд може додатково застосувати трудове законодавство, якщо така можливість передбачена у спеціальному законі, проте спеціальне законодавство, що регулює питання проходження військової служби, такої можливості не передбачає.
Що стосується посилання представника відповідача на пропущення позивачем строків на звернення до суду за захистом своїх прав, які передбачені ст.99 КАС України, як на самостійну підставу відмови у задоволенні адміністративного позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Про порушення права на розрахунок при звільненні позивач дізнався 30.09.2008 року у день виключення зі списків особового складу Академії, із позовом же позивач звернувся до суду 14.09.2009 року тобто без пропущення річного строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.
Враховуючи викладене вище та беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а позивач належними доказами не довів факту наявності таких підстав, тому суд відмовляє у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 160-164, 167, 186 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування виплат - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У paзi подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи
У повному обсязі постанова виготовлена 13 листопада 2009 року.
Суддя Ю.В. Зоркіна