Справа 165/1508/17

Провадження 2-о/165/47/17

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого Лизун Ю.В.,

присяжних Гасюк О.Г., Гіль З.Є.,

за участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,

заявника ОСОБА_3,

представника заявника ОСОБА_4,

представника заінтересованої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа виконавчий комітет Нововолинської міської ради Волинської області, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,

встановив:

20 червня 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про визнання ОСОБА_6 безвісно відсутньою.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з листопада 2002 року він зареєстрований та проживає у АДРЕСА_2, власницею якої є ОСОБА_6 Наприкінці 2002 року вона виїхала на постійне місце проживання в Білорусію, звідки була родом, і з того часу про неї немає ніяких відомостей. Перед від'їздом ОСОБА_6 запропонувала сплатити частину коштів за «передачу» йому квартири та залишила всі відповідні документи. Так як він був прописаний у вказаному житлі, тому вважав що після зняття ОСОБА_6 з реєстрації квартира перейшла у його власність. У жовтні 2009 року він був знятий з квартирного обліку виконкому Нововолинської міської ради у зв'язку із забезпеченням житловою площею по АДРЕСА_1. Він за власні кошти здійснив реконструкцію квартири, сплачує комунальні платежі та несе витрати по утриманню житла, однак будівельний паспорт на забудову земельної ділянки та реконструкцію квартири оформлені на власницю житлового приміщення ОСОБА_6 У зв'язку з цим він позбавлений права розпоряджатись вказаною квартирою. Протягом 15-ти років, а саме з кінця 2002 року, йому нічого не відомо про місце перебування ОСОБА_6, всі намагання віднайти її не дали позитивного результату. Просить визнати ОСОБА_6 безвісно відсутньою.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримали, просять заяву задовольнити. Додатково пояснили, що заявник не звертався до правоохоронних органів про розшук ОСОБА_6, оскільки знав, що вона виїхала в Білорусію. В родинних стосунках вони не перебували, не проживали разом.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення заяви та визнання ОСОБА_6 безвісно відсутньою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дав показання про те, що проживав АДРЕСА_3 по сусідству з ОСОБА_6, допомагав їй по господарству, оскільки вона була особою похилого віку. У 2002 році ОСОБА_6 виїхала в Білорусію, куди часто їздила до родичів, і з того часу він її не бачив, в її квартиру вселився ОСОБА_3, пам'ятає рік, оскільки саме в цьому році він із заявником спільними зусиллями проводили газ в будинок. ОСОБА_7 невідомо, чи були в ОСОБА_6 діти чи якісь родичі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала показання про те, що проживає по сусідству із заявником по АДРЕСА_1, раніше у тій квартирі проживала ОСОБА_6, з якою були у дружніх сусідських відносинах. Знає ОСОБА_6 приблизно з 1980 року, працювали разом у відділі робітничого постачання у м.Нововолинську. У 2002 році, чому пам'ятає саме цей рік пояснити не може, ОСОБА_6 переїхала із будинку по АДРЕСА_1 та якийсь час проживала за іншою адресою в м.Нововолинську. ОСОБА_6 хворіла та змушена була виїхати до родичів, імовірно у Білорусію, щоб ті доглядали її. ОСОБА_8 невідомо, чи були в ОСОБА_6 діти чи інші родичі.

Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_3, представника заінтересованої особи, показання свідків, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.

Із свідоцтва на право власності на квартиру вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 (а.с.7).

Як слідує із копії будинкової книги та довідки з місця проживання від 07.07.2017, виданої ЖКП №2, з 28 травня 2003 року ОСОБА_6 була знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. У вказаному житлі зареєстрований ОСОБА_3 (а.с.12-13, 78).

З матеріалів справи вбачається, що заявник звертався в архіви органів ЗАГС Республіки Білорусь з проханням розшукати ОСОБА_6, де йому відмовили, оскільки розшук громадян не входить до компетенції архівних установ (а.с.5, 6, 10, 11).

На звернення заявника Новововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області надало інформацію про те, що згідно діючої та архівної бази одержувачів пенсій ОСОБА_6 на обліку в управлінні не перебувала та пенсії не отримувала (а.с.21).

Згідно інформації, наданої Нововолинським ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП, за період з 2012 року по 2017 рік відсутні відомості в Єдиному реєстрі досудових розслідувань про кримінальні провадження, де потерпілою могла бути гр.ОСОБА_6 (а.с.52).

Відповідно до ч.1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Згідно положень ст.247 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, як пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 23 травня 2003 року знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, таким чином дана адреса не може вважатись місцем її постійного проживання, а відтак відсутні правові підстави для визнання ОСОБА_6 безвісно відсутньою.

Крім того, заявник ОСОБА_3 стверджує, що ОСОБА_6 залишила йому документи на квартиру, зокрема і будинкову книгу, та виїхала до Республіки Білорусь наприкінці 2002 року, після цього її місцеперебування йому невідоме, водночас в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 23.05.2003 знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, про що стоїть штамп у будинковій книзі, яку заявник надав для огляду в судовому засіданні.

Твердження заявника про те, що після 2002 року він не міг знайти ОСОБА_6 для переоформлення документів на квартиру, не узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_8, яка повідомила суду, що ОСОБА_6 після виселення із квартири за адресою: АДРЕСА_1 ще деякий час проживала за іншою, не відомою їй адресою у м. Нововолинськ.

Вказані невідповідності, а також те, що відповідно до інформації Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління ПФУ Волинської області ОСОБА_6 на обліку в управлінні не перебувала і пенсії не отримувала, свідок ОСОБА_8 стверджувала, що з 1980 року ОСОБА_6 постійно працювала з нею у відділі робітничого постачання у м. Нововолинську, водночас із записів у будинковій книзі на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_6 прибула із м. Ковель Волинської області, не дають суду можливості встановити факти, на які посилається заявник.

Згідно положень ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, всебічно і повно перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення справи по суті, приймаючи до уваги те, що заявник ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні не надали доказів, які б підтверджували безвісну відсутність ОСОБА_6, суд вважає, що підстав для задоволення заяви про визнання останньої безвісно відсутньою немає, а тому відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 212-215, 234, 235, 246-249 ЦПК України, ст. 43 ЦК України, суд

вирішив:

У задоволенні заяви ОСОБА_3, заінтересована особа виконавчий комітет Нововолинської міської ради Волинської області, про визнання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, безвісно відсутньою відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Присяжні підписи

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.В.Лизун