справа №  2а-1405/09/0670  

категорія  54

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2009 р.                                                                                  м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Ракаловича В.М.,

при секретарі -       Швець Н.П.,

за участю позивача та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за   позовом   ОСОБА_1   до    Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області    про   зміну формулювання причин звільнення, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та невикористане речове майно, зарахування тривалості невикористаних відпусток до вислуги років, відшкодування моральної шкоди,-

встановив :

У лютому 2009 року колишній співробітник органів внутрішніх справ ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Зазначив, що 07 листопада 2007 року він визнаний інвалідом ІІІ групи загального захворювання у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Враховуючи дану обставину, подав рапорт про звільнення у відставку через хворобу. Відповідно до наказу УМВС України в Житомирській області № 77 О/С від 11.02.2008 року, його було звільнено за п/п "б" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі -Положення) в запас через хворобу з постановкою на військовий облік. З даним формулюванням підстави звільнення позивач не погоджується, оскільки вважає, що його повинні були звільнити зі служби через хворобу у відставку із зняттям з військового обліку, оскільки він не придатний до військової служби і в подальшому був знятий з військового обліку Коростенсько-Лугинським військовим комісаріатом. Просив змінити формулювання причин звільнення на п/п "б" п.65 Положення.

Крім того, позивач просив стягнути на його користь грошову компенсацію за не використані чергові відпустки за 1997-1999 роки, 2002 рік, 2005-2008 роки та грошову компенсацію за невикористане речове майно за період з 29 липня 1997 року по 30 грудня 2005 року, 15106 грн.84 коп. вихідної допомоги, та 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної тривалою затримкою повного розрахунку при звільненні, внаслідок якої його сім'я опинилася в скрутному становищі.

30 квітня 2009 року від ОСОБА_1. надійшла заява про зміну позовних вимог. В ній позивач відмовився від вимоги щодо стягнення вихідної допомоги при звільненні у сумі 15106 грн. 84 коп., оскільки відповідачем добровільно виплачено дану суму. Судом прийнята відмова від позову, провадження в справі закрито. Крім того позивач просив зобов'язати відповідача зарахувати дні невикористаних відпусток за 2007-2008 роки до вислуги років.

У ході розгляду справи було залучено у якості другого відповідача Коростенський міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що вимоги безпідставні, а крім того, позивачем пропущено строк звернення з позовом до суду.  

Представник Коростенського МВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області у судове засідання не з'явився. Подав письмову заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1997 року по травень 2005 року проходив службу в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, а з травня 2005 року по 2008 рік - в Коростенському МВ УМВС України в Житомирській області. 11 лютого 2008 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справ України за п/п "б" п. 64 Положення в запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) через хворобу, оскільки був у встановленому порядку визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у військовий час. Порушень чинного законодавства при звільненні позивача зі служби не було допущено. За п/п "б" п. 65 Положення - у відставку (із зняттям з військового обліку) він не міг бути звільнений, оскільки з цих підстав звільняються лише особи, визнані непридатними до військової служби. Зміни в цій частині до Положення не вносились.

Та обставина, що в подальшому позивач був знятий з військового обліку військовим комісаріатом, в даному випадку правового значення не має, оскільки позивач, як і раніше, за станом здоров'я залишається придатним (обмежено) до військової служби. Зняття з військового обліку військовозобов'язаних, обмежено придатних у воєнний час, викликане змінами до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженими наказом МО оборони України від 9 червня 2006 року №342.

Що стосується грошової компенсації за невикористані відпустки, то право на них, на думку суду, позивач мав на підставі Закону України "Про відпустки", який до спірних правовідносин має застосовуватись за аналогією закону. Проте позов в цій частині не може бути задоволений у зв'язку з пропуском тримісячного строку звернення з позовом до суду, який застосовується до правовідносин, що виникають у зв'язку з проходженням публічної служби. Та обставина, що позивач попередньо звертався з такою ж заявою  до іншого суду, якому вона непідсудна, значення не має, оскільки таке звернення мало місце лише у вересні 2008 року, через 7 місяців після звільнення зі служби.

З цих же підстав не може бути задоволений позов і в частині вимог про стягнення компенсації за невикористане речове майно, не отримане до 2005 року.

Небажання позивача конфліктувати з керівництвом, на яке він посилався в судовому засіданні, суд не вважає поважною причиною пропуску строку звернення з позовом до суду.

Вимога позивача про зарахування тривалості невикористаних відпусток за 2007-2008 роки до вислуги років не ґрунтується на чинному законодавстві.

Вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Суд вважає, що моральна шкода позивачеві заподіяна, оскільки при звільненні з ним не був проведений повний розрахунок при звільненні. УМВС України в Житомирській області виплатило 15 тисяч гривень одноразової допомоги лише через півтора року, після звернення з позовом до суду. Сім'я позивача, у складі якої є неповнолітні діти, внаслідок такої протиправної поведінки відповідача була тривалий час позбавлена значної частини засобів до існування, а сам позивач, як інвалід - можливості повноцінного лікування, оздоровлення. Безумовно, це негативно впливало на емоційний стан позивача, його стосунки з сім'єю, змушувало докладати додаткових зусиль для організації свого життя. З врахуванням обставин справи суд вважає достатньою для відшкодування моральної шкоди суму в 1000 грн.

На підставі викладеного і керуючись Законом України "Про відпустки", ст. 23 ЦК України, Положенням "Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР", Постановами Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 р. та №1515 від 17.11.2001 р., Наказами МВС України №1489 від 05.12.2003 р. та №1265 від 30.12.2005 р., ст. ст. 99, 100, 158-163 КАС України, суд, -

постановив :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Коростенського РВ УМВС України в Житомирській області про зміни формулювання причин звільнення, зарахування тривалості невикористаних відпусток до вислуги років відмовити за безпідставністю.

В задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та невикористане речове майно відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.   

Головуючий суддя:                                                                                В.М. Ракалович