ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

21 листопада 2017 року К/800/32553/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.08.2016

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016

у справі № 805/1527/16-а

за позовом Дочірнього підприємства «ІНГАЗ»

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України 05.10.2017 (згідно штампу Укрпошти на конверті) надіслана касаційна скарга Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.08.2017 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.08.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 у справі № 805/1527/16-а.

До касаційної скарги відповідачем долучена заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017 вказану касаційну скаргу було залишено без руху на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки наведені причини пропуску процесуального строку були визнані судом неповажними, з огляду на те, що доказів неможливості подання касаційної скарги з моменту здійснення сплати судового збору 01.08.2017 (платіжне доручення № 394 від 01.08.2017) податковим органом суду не надано.

Вказаною ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання суду заяви із зазначенням поважних причин (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017 була направлена на адресу скаржника та отримана ним 19.10.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017 відповідачем подано клопотання, в якому зазначено, що внаслідок передання всіх судових справ з державних податкових інспекцій області на супроводження до Головного управління ДФС у Донецькій області та через проведені з початку року кадрові зміни, значно зросло навантаження на працівників юридичних підрозділів обласної юрисдикції; крім того, відповідно до листів Головного управління Державної казначейської служби України від 01.09.2017 № 03-15/1947, від 18.09.2017 № 03-15/2089, від 29.09.2017 № 03-15/2245, проведення платежів за платіжними дорученнями Маріупольської ОДПІ зупинено за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, крім захищених видатків.

Однак, вказані обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Враховуючи наведене, вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами пропуску строку оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин (щодо значного навантаження фахівців юридичного управління ОДПІ та неможливості подання касаційної скарги з моменту здійснення сплати судового збору) відповідачем суду не надано.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання скаржника (в якості поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження) на зупинення проведення видатків у зв'язку з безспірним списанням коштів, оскільки додані відповідачем листи Головного управління Державної казначейської служби України від 01.09.2017 № 03-15/1947, від 18.09.2017 № 03-15/2089, від 29.09.2017 № 03-15/2245 в підтвердження даної обставини, стосуються періоду, що настав вже після здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі (платіжне доручення № 394 від 01.08.2017).

Враховуючи наведене, вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

З огляду на те, що причини пропуску строку, зазначені Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві у клопотанні про поновлення строку, визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження має бути відмовлено на підставі абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.08.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 у справі № 805/1527/16-а.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику, а касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко