Справа № 2-а-2605/09/0108  

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

23 листопада 2009 року  

Суддя Керченського міського суду Автономної Республіки Крим Левченко В.П.,  

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Керчі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч  про  стягнення недоотриманої соціальної допомоги дітям війни, -  

В С Т А Н О В И В :  

Позивач  звернувся  до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що маючи статус «Дитини війни» він не в повному обсязі одержував передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вважає дані дії відповідача неправомірними і просить стягнути  недоплачену суму допомоги за період з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року у сумі 1195,20 грн. Позивач просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження.  

Відповідач в судове засідання не з'явився, просить справу розглянути у відсутність їх представника в порядку письмового провадження. Надав суду письмові заперечення, в яких просить  застосувати річний строк на звернення до суду з адміністративним позовом та у задоволенні позову відмовити.  

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню у повному обсязі по наступних підставах.  

Із сукупності зібраних у справі доказів судом встановлено, що позивач, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1  дійсно є пенсіонером за віком і має статус «дитини війни». (а.с. 7) Отже, має право, у відповідності зі ст.ст. 6-7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 г., на одержання надбавки у вигляді 30 % мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Держбюджету, тим більше, що положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-v від 19.12.2006 г. і пп.2 п. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 г. рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 г. і № 10-рп/2008 від 22.05.2008 г. визнані неконституційними, що не оскаржується відповідачем.  

Відсутність механізму виплат зазначеної надбавки в законі  у відповідності зі ст. 3 Конституції України не дає підстав Пенсійному Фонду України відмовити позивачу в її виплаті, тому що норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист     дітей війни» є діючою, а при відсутності закону, що регулює дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, що регулює подібні правовідносини, відповідно до вимог ч.4 ст. 8 і ч.7 ст. 9 КАС України. Таким чином, для розрахунків зазначеної надбавки необхідно керуватися ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 г., де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, який у свою чергу щорічно встановлюється законом про державний бюджет України на наступний рік. Доводи відповідача про те, що ця норма закону застосовується виключно до розмірів надбавок до пенсій, призначуваних відповідно до даного закону, не може служити підставою до відмови в позові, оскільки інший розмір чинним пенсійним законодавством України не передбачений.  

Не можуть бути покладені в основу відмови в задоволенні позову доводи відповідача про відсутність перерахувань із Державного бюджету коштів на зазначені виплати, оскільки, хоча в ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зазначено, що фінансове забезпечення соціальних виплат здійснюється не за рахунок бюджету Пенсійного Фонду України, а за рахунок коштів Держбюджету, у ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що саме на Пенсійний Фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція й облік страхових внесків, призначення пенсій і підготовка документів для  їхньої виплати, забезпечення своєчасного й у повному обсязі фінансування й виплати пенсій, здійснення контролю над цільовим використанням коштів Пенсійного Фонду». Тому відповідач є головним розпорядником коштів для виплати пенсій і надбавок «дітям війни», а, отже, належним відповідачем за позовом.  

  Відповідач вказує про пропущення позивачем строку для звернення до адміністративного суду, але позивач звернувся до суду у жовтні 2009 року та просить стягнути суму у розмірі 1195,20 грн. за період з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року, тобто  його вимоги є обґрунтованими, але позивач помилився у розрахунку суми.  

Згідно ч.2 ст. 11 КАСУ суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно  для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.  

  Отже, враховуючи, що позивач  частково одержував  надбавку до пенсії в розмірі, визначеному Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 р., заборгованість по виплатах  склала:  з жовтня 2008р по жовтень 2009р ( 498 х 30 % - 49,80) х 13 мес. = 1294,80 грн.    

  На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86,  99-100, 159-163 КАС України, суд  

П О С Т А Н О В И В :  

Позов  ОСОБА_1     задовольнити.  

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Керчі на користь  ОСОБА_1 -  1 294,80 грн. ( одна тисяча двісті дев’яносто чотири гривні 80 копійок)  невиплаченої надбавки до пенсії за період з жовтня 2008 р. по жовтень 2009 р.  

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги, з одночасним напрямком її копії в апеляційну інстанцію, протягом 20 днів від дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається в 10-денний строк з моменту складання постанови в повному обсязі, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.  

Суддя     В.П. Левченко