2-а-1498/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.11.2009 р. Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Матохнюка Д.Б.,
при секретарі Коробці К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок і виплачувати пенсію по інвалідності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку пенсії як інваліду 3 групи ЧАЕС та зобов’язання провести перерахунок пенсії по інвалідності і виплачувати її з урахуванням ст.ст.49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити її з 01.11.2006 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що оскільки він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і має статус постраждалого 1 категорії, він має право на отримання пенсії по інвалідності 3 групи, яка, згідно вимог ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, не може бути меншою за 6 мінімальних пенсій за віком. При цьому зазначив, що дія цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року і згідно ст. 67 Закону України №231-v від 05.10.2006 року, яким внесені зміни до закону №796-ХІІ від 28.02.1991 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Крім цього позивач, послався на рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, котрим визнано, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. З метою реалізації цього права, він звернувся до відповідача із відповідною заявою, проте відповідач відмовив в перерахунку пенсії, посилаючись на Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та Постанову Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року. За таких підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять суд позов задовольнити.
Представник відповідача, в судовому засіданні проти позову заперечив, і пояснив, що Постановою Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року було затверджено з 01.07.2008 року розмір пенсії для інвалідів 3 групи в наслідок аварії на ЧАЕС – 980 грн..
Вислухавши пояснення позивача його представника та представника відповідача, оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, згідно посвідченя Серії НОМЕР_1 виданого 22.02.2007 року, є особою яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи І категорії, і інвалідом 3 групи, що підтверджується довідкою МСЕК Серії АВ №000410, інвалідність встановлена з 08.04.2008 року.
Згідно ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року (далі Закон України №796-ХІІ від 28.02.1991 року) позивачу як особі, віднесеної до І категорії, встановлюється пенсія у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
При цьому, ст.50 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 року передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Також в силу вимог ч.4 ст.54 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 року, розмір пенсії позивача як інваліду 3 групи (враховуючи, що даний статус він отримав в результаті ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році) не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство суд дійшов
висновку, що при обрахунку та призначенні пенсії слід керуватися виключно положеннями законів України.
Так, відповідно до п.6 ч.І ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України, а єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Оскільки Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів, при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком слід керуватися саме положеннями закону, зокрема, статей 1 та 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року, відповідно до яких виключно цим законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Аналогічні положення також містяться і у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, зокрема, відповідно до ч.З ст.67 «У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю...».
При цьому варто зазначити, що при встановленні розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року є неправомірним застосування положення Постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якою з 01.07.2008 року затверджено розмір пенсії для інвалідів 3 групи учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році – 980 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до загальної теорії права: закон є незаперечним, тобто ніякий інший орган, крім законодавчого, не може його скасувати або змінити, а підзаконний нормативний акт (до якого також належить Постанова Кабінету Міністрів України) видається відповідно та на підставі закону, для конкретизації законодавчих розпоряджень.
Натомість, істотне зменшення розміру мінімальної пенсії за віком, а відтак, і пенсії, що призначається відповідно до її розміру, суперечить не лише загальним засадам теорії права, а і нормам діючої Конституції, відповідно до вимог ч.З ст.22 якої, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнаний таким, що є неконституційним (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України, а тому це не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання розміру пенсії, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком, як це встановлено ст.54 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 року.
Отже при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50, 54, 67 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 року, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначають мінімальний розмір пенсії за віком.
З досліджених в судовому засіданні доказів видно, що інвалідність позивача встановлена з 08.04.2008 року, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову враховуючи час настання інвалідності та з моменту прийняття рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Позовні вимоги, щодо зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати пенсію відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволенню не підлягають оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин. .
Керуючись п.6 ч.І ст.92, ч.З ст.22 Конституції України, ч.4 ст.54, ч.З ст.67, ст.ст. 49, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст.ст. 1, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року, ст.ст. 7, 71, 86, 99, 100, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці провести перерахунок та виплату з 22 травня 2008 року пенсію ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду третьої групи, захворювання якого пов’язано з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, а також перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю громадян у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набуває законної сили, якщо не було подано заяву про її апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: