Справа № 1-20 2007 p.

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2007 року. Казанківський   районний суд   Миколаївської   області в складі:

головуючого судді                   Гулого В.П.,

при секретарі                            Поліщук СП.,

з участю:

прокурора                                Метальнікова A.M.,

захисника                                 ОСОБА_1,

підсудних                                 ОСОБА_2, ОСОБА_3,

законного представника           ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка кримінальну справу по

обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мерешени Котовського району р. Молдови, який проживає в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, який має базову загально-середню освіту, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:

1). 13.06.1995 року Овручським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 142 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 28.03.2001 року по відбуттю строку покарання;

2). 02.09.2002 року Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 188, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 07.08.2006 року за постановою Миколаївського райсуда Миколаївської області від 28.07.2006 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 10 днів, у вчинені злочинів, передбачених ч. З ст. 185, ст. 304 КК України в редакції 2001 року,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Калабатино Березанського району Миколаївської області, який проживає в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, який має початкову загально-середню освіту, неодруженого, проживає в сім'ї з обома батьками, раніше не судимого, до якого застосовувалися примусові заходи виховного характеру, непрацюючого, який не навчається, у вчинені злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України в редакції 2001 року,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3 вчинили таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, а ОСОБА_2, ще й повторно та втягнув неповнолітнього у злочинну діяльність.

Злочини вчинено за таких обставин.

ОСОБА_2 знаючи, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, в кінці жовтня на початку листопада 2006 року, запропонував останньому вчинити крадіжку чужого майна. Обміркувавши все, з метою заволодіння чужим майном, біля 20 години, 06 листопада 2006 року, шляхом відкриття дверних запорів вхідних дверей проникли в приміщення господарчої будівлі,   розташованої на  території  домоволодіння в АДРЕСА_2,

-2-

 яке належить ОСОБА_5, та таємно викрали корову червоної масті, вагою 450 кг., ринковою вартістю 6 грн. за 1 кг. живої ваги, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2700 грн. В ході проведення досудового слідства матеріальна шкода не відшкодована.

При проведенні досудового слідства та під час розгляду справи у судовому засіданні ОСОБА_2 щиро каючись винним себе визнав повністю і показав, що дійсно в кінці жовтня 2006 року на початку листопада 2006 року знаючи, що його брат ОСОБА_3 є неповнолітнім, запропонував останньому вчинити крадіжку чужого майна. Переконуючи неповнолітнього ОСОБА_3 в необхідності мати грошові кошти та можливості послідуючого розважання, запропонував ОСОБА_3 знайти корову, яку б можна було викрасти. Після того як ОСОБА_3 повідомив йому про можливість викрадення корови у громадянки ОСОБА_5, яка мешкала в АДРЕСА_2, 06 листопада 2006 року, приблизно о 20 годині, він, разом з неповнолітнім ОСОБА_3, попередньо подзвонивши громадянам, які скуповували худобу, пішли до перехрестя доріг автошляху смт. Казанка - смт Березнегувате, біля повороту в с. Воля. Зустрівши там ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які приїхали на автомобілі та яким він телефонував, взявши мотузку разом з неповнолітнім ОСОБА_3 пішли до помешкання громадянки ОСОБА_5, яке знаходиться в АДРЕСА_2. Зайшовши у двір зі сторони городу, підійшли до дверей господарчої будівлі. ОСОБА_3 відкрив двері, зайшов у середину, в той час як він світив йому запальничкою, вдягнув на шию корови мотузку, а потім відчепив ланцюг з шиї і вивів корову на подвір'я. Корову вони вивели через город та вели через поле до місця де їх чекали ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Привівши корову вони погрузили її на причіп та поїхали в напрямку смт Березнігуватого. У смт. Березнігуватому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заплатили їм за корову 800 грн. і висадили з автомобіля. Гроші вони поділили порівну, які витратили на власні потреби. Також показав, що ним повністю підтверджується визначена органами досудового слідства і вага корови і її вартість.

При проведенні досудового слідства та під час розгляду справи у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 щиро каючись винним себе визнав повністю і показав, що дійсно в кінці жовтня на початку листопада 2006 року його брат ОСОБА_2 запропонував знайти корову, яку б можливо було б викрасти. Знаючи про наявність корови у громадянки ОСОБА_5, яка мешкає в АДРЕСА_2, повідомив про це брату ОСОБА_2 Перебуваючи в м. Новий Буг 05 листопада 2006 року ОСОБА_2 повідомив про бажання вчинити крадіжку вказаної корови. Відразу він не погоджувався, але після переконань брата ОСОБА_2, стосовно необхідності мати грошові кошти з метою послідуючого розважанням, погодився. 06 листопада 2006 року разом ОСОБА_2, біля 20 години, на автошляху смт. Казанка - смт. Березнегувате, біля повороту з дороги в АДРЕСА_2, зустрілись зі знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які займалися скупкою крупної рогатої худоби та яким телефонував брат ОСОБА_2 Взявши мотузку разом з братом пішли до домоволодіння ОСОБА_5 Зайшовши у двір зі сторони городу, вони підійшли до дверей господарчої будівлі Відчинивши двері він зайшов у середину господарчої будівлі, в той час як ОСОБА_2 світив йому запальничкою, вдягнув на шию корови мотузку, а потім відчепив ланцюг з шиї і вивів корову на подвір'я. Корову вони вивели через город та вели через поле до місця де їх чекали ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Привівши корову погрузили її на причіп та поїхали в напрямку смт. Березнігувате У смт. Березнігуватому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заплатили їм за корову 800 грн. і висадили з автомобіля.

-3-

Як показала у судовому засіданні потерпіла, вона, у вечорі 06 листопада 2006 року виявила крадіжку її корови, вага якої була не менше 450 кг.

При огляді протоколів відтворення обстановки та обставин події (а.с. 22, 23) видно, що 09 листопада 2006 року неповнолітній підсудний ОСОБА_3 та підсудний ОСОБА_2 повністю відтворили обставини та обстановку вчинення ними з господарчої будівлі потерпілої ОСОБА_5 крадіжки корови. Показали в якому напрямку йшли вчиняти крадіжку, як підійшли до вхідних дверей господарчої будівлі, як ОСОБА_3 відчинив двері та увійшов в приміщення, як зняв з шиї корови ланцюг, надів на шию корови мотузку, вивів її та в якому напрямку повели викрадену корову.

При огляді довідки (а.с. 80) підтверджується, що вартість викраденої корови становить 2700 грн.

Сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, їх оцінка свідчить, що ОСОБА_2 умисно, шляхом переконання неповнолітнього ОСОБА_3 необхідністю мати грошові кошти та можливості послідуючого розважання, усвідомлюючи, що останній є неповнолітнім, втягнув його у злочинну діяльність, а також таємно викрав чуже майно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення, тобто органами досудового слідства вірно кваліфіковано дії ОСОБА_2 за ч. З ст. 185 та ст. 304 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення та втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність.

Кваліфікуюча ознака: "крадіжка, що завдала значної шкоди потерпілій", підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_2, оскільки шкода завдана потерпілій, відповідно до примітки до ст. 185 КК України та визначеного на 2006 рік розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, не є значною.

Сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, їх оцінка також свідчить, що ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб таємно викрав чуже майно, що було поєднане з проникненням у приміщення, тобто органами досудового слідства вірно кваліфіковано дії ОСОБА_3 за ч. З ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_3 раніше не судимий, вчини один злочину, а тому враховуючи положення ст. 32 КК України, кваліфікуюча ознака: "крадіжка вчинена повторно", підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_3

Також підлягає виключення з обвинувачення ОСОБА_3 кваліфікуюча ознака: "крадіжка, що завдала значної шкоди потерпілій", оскільки шкода завдана потерпілій, відповідно до примітки до ст. 185 КК України та визначеного на 2006 рік розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, не є значною.

Обставини, які пом'якшують покарання підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд визнає їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а ОСОБА_3 ще й вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, які б обтяжували підсудним покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, розмір та значимість викраденого майна, враховує також особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, ступінь його небезпечності, характер стосунків між ним та неповнолітнім ОСОБА_3, характер і ступінь його участі у вчиненні  злочину,   наявність  двох не  погашених і  не знятих судимостей, вчинення

-4-

злочину протягом невідбутої частини покарання, і вважає необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, розмір та значимість викраденого майна, враховує особу винного, його вік, стан здоров'я та загальний розвиток, умови його життя та виховання, обставини, що негативно вплинули на його виховання, характер стосунків між ним та братом ОСОБА_2, залежність від останнього, характер і ступінь його участі у вчиненні злочину, обставини, що пом'якшують покарання, застосування раніше примусових заходів виховного характеру, і вважає признати покарання у виді позбавлення волі, однак найменше передбачене санкцією статті за якою кваліфікуються його дії.

Також при призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, враховуючи позицію державного обвинувача та прохання потерпілої, які просили не позбавляти волі підсудного, суд вважає можливим виправлення підсудного без відбуття покарання, а тому на підставі ст.ст. 75, 104 КК України 2001 р. ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбуття покарання з випробуванням та покладенням обов'язків передбачених п. п. 2, З ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування 2700 грн. майнової шкоди, спричиненої викраденням майна підлягає задоволенню повністю. Як встановлено у судовому засіданні вартість викраденої у ОСОБА_5 корови складає 2700 грн. У судовому засіданні також встановлено, що дії підсудного ОСОБА_2 та неповнолітнього підсудного ОСОБА_3 при вчиненні крадіжки майна були спільними, грошові кошти розподілені порівну, а тому частки завданої потерпілій майнової шкоди визначаються судом рівними. За наведених обставин на підставі ст. ст. 1166, 1179 ЦК України в редакції від 16.01.2003 р. підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1350 грн. У разі відсутності у ОСОБА_3 майна достатнього для відшкодування завданої шкоди, на підставі ст. 1179 ЦК України, з батьків ОСОБА_3 - ОСОБА_8 та ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 по 675 грн.

Враховуючи згоду законних представників підсудного ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, суд покладає на останніх обов'язок щодо нагляду за підсудним та проведення з ним виховної роботи.

Керуючись ст.ст. 323-324,445 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочинів передбачених ч. З ст. 185 та ст. 304 КК України в редакції від 05.04.2001 р. і призначити: за ч. З ст. 185 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ст. 304 КК України - 1 один) рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого поглинання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 02.09.2002 року і остаточно визначити покарання ОСОБА_2 у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

-5-

Початок строку відбуття покарання обчислювати ОСОБА_2 з 09.11.2006 року зарахувавши відповідно до вимог ст. 338 КПК України в строк відбуття покарання час перебування під вартою.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без змін - тримання під вартою.

ОСОБА_3 визнати виним у скоєнні злочину передбаченого ч. З ст. 185 КК України і призначити 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України від 05.04.2001 р. звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням тривалістю 2 (два) роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 76 КК України в редакції від 05.04.2001 р. обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти на протязі іспитового строку орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Покласти на ОСОБА_8 та ОСОБА_4 обов'язок щодо нагляду за засудженим ОСОБА_3 та проведення з ним виховної роботи

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписка про невиїзд.

Стягнути на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1350 (одній тисячі триста п'ятдесят) грн. У разі відсутності у ОСОБА_3 майна достатнього для відшкодування завданої шкоди, стягнути з батьків ОСОБА_3 - ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 по 675 (шістсот сімдесят п'ять) грн.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії даного вироку.

Суддя