Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2009 р. справа № 2а-14567/09/0570
час прийняття постанови: 12-15
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чучка В.М.
при секретарі Каморнікові Д.Ю,
за участю представників: позивача – Наумовій О.С. (Добропільська ОДПІ, довіреність від 26.01.2009 року), відповідача – не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Добропільської об’єднана державна податкова інспекція до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом,
В С Т А Н О В И В:
Добропільська об’єднана державна податкова інспекція (надалі Податкова інспекція, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (надалі – відповідач) податкової заборгованості у сумі 2 228,75 грн. (дві тисячі двісті двадцять вісім грн., 75 коп.).
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача існує заборгованість у розмірі 2 228,75 грн., яка виникла в результаті ненадання декларації про доходи та несплати податку з доходів фізичних осіб – інвестиційного прибутку, що встановлено актом виїзної позапланової перевірки від 29.07.2009 року № 69/17-2/2613210671. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у порушення вимог Законів України: «Про систему оподаткування», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок з доходів фізичних осіб», позивач просить стягнути наведену суму у судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов та заяву про розгляд справи без його участі не направив, хоча був повідомлений про дату та час проведення судового засідання. У зв’язку з неявкою відповідача справа неодноразово відкладалася.
Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
29.07.2009 року Податковою інспекцією проведена виїзна позапланова перевірка фізичної особа ОСОБА_1 в частині дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 27.07.2009р, на підставі якої складено акт № 69/17-2/2613210671.
Як вбачається з акту, згідно відомостей отриманих з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб України, ОСОБА_1 у ІІІ кварталі 2007 року отримав дохід від ТОВ «Конкорд Капітал» в розмірі 12 200 грн. за ознакою доходу «15» -
тобто інвестиційний прибуток. Приймаючи до уваги факт неподання відповідачем декларації про доходи, отримані у 2007 році до 01.04.2008 р., а також ненадання вказаним платником податків будь-яких документів, що підтверджують суми витрат на придбання інвестиційного активу, інвестиційний прибуток розрахований з урахуванням норм витрат (у відсотках до суми валового доходу), встановлених п. 4 розділу 3 додатку № 6 до Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю» від 21.04.1993 р. № 12, а саме 25%, а саме – в сумі 1 372,50 грн.
Виходячи з висновків акту, в ході перевірки встановлені порушення з боку відповідача в частині: неподання декларації про отримані у 2007 році доходи, та недекларування і несплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 372,50 грн.
Згідно розрахунку до матеріалів перевірки платника податків, відповідачу нараховані штрафні санкції:
- за неподання декларації про доходи, отримані у 2007 р. – 170,00 грн. (10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у відповідності до п. 17.1.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»);
- сума несплаченого податку з доходів фізичних осіб – 1372,50 грн.;
- фінансова санкція – 856,25 грн. (п. 17.1.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
10 серпня 2009 року на підставі акту перевірки від 29.07. 2009 року № 69/17-2/2613210671 податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009281740/0 про застосування до відповідача штрафу за основним платежем 1 372,50 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 856,25 грн., яке отримане відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів /обов’язкових платежів/, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон про податок з доходів фізосіб) платниками податку в тому числі є резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.
Об’єктом оподаткування резидента згідно з ст. 3 цього ж Закону є в тому числі загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.
При цьому дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: процентів за борговими вимогами чи зобов'язаннями, випущеними (емітованими) резидентом; дивідендів, нарахованих резидентом - емітентом корпоративних прав; доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (п. 1.3 ст. 1 Закону про податок з доходів фізосіб).
До складу загального місячного оподатковуваного доходу включається в тому числі інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті (п. 4.2.13 ст. 4 Закону про податок з доходів фізосіб.
Згідно з п. 4.3 наведеного Закону доходами, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу є зокрема:
- сума доходів, отриманих у вигляді процентів платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші у державну лотерею (п. 4.3.3 ст. 4 цього ж Закону);
- дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів (п. 4.3.17 ст. 4 даного Закону).
Приписами п. 9.6 ст. 9 Закону Про оподаткування доходів фізосіб передбачено, що облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат, при цьому інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
Пунктом 13 Розділу 4 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю» від 21.04.1993 р. № 12 встановлено, що загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку N 6 до цієї Інструкції.
У зв’язку з тим, що відповідачем при перевірці не надано документів, які підтверджують суму витрат на придбання інвестиційного активу, інвестиційний прибуток було розраховано з урахуванням норм витрат, встановлених п.4 статті 3 додатку №6 «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю» від 21.04.1993 р. № 12, а саме з урахуванням нори витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян у розмірі 25 % - здійснення інших видів діяльності, включати торговельну.
Таким чином, розрахунок позивачем суми інвестиційного прибутку відповідача у розмірі 9 150,00 грн. та суми податку – 1372,50 грн., є обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а на підставі ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків у встановлені законами терміни.
Закон України про податок з доходів фізосіб зобов’язує платників податку в тому числі: вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит; подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим (п. 19.1 ст. 19 даного Закону)
Як встановлено пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. При цьому п. 1.11 ст. 1 цього Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Нормами п.п. 17.1.2. п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на наведені правові акти та матеріали справи слідує, що сума штрафних санкцій за неподання декларацій у загальній сумі 856,25 грн.(170,00 грн. за неподання декларації, та 686,25 грн. – 50 відсотків від суми нарахованого податкового зобов’язання (тобто 1372,50 грн.) нараховані позивачем правомірно.
Як визначено преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
На підставі п.п. 5.2.1. п. 5 ст. 5 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У відповідності до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 наведеного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Підпунктом 5.2.2. п. 5 ст. 5 цього ж Закону встановлено право платника податків оскаржити в апеляційному порядку рішення контролюючого органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. При цьому зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів апеляційного чи судового оскарження, наведена вище сума податкового зобов’язання відповідача є узгодженим відповідно до законодавства.
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків в установлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.
Податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг у загальній сумі 2 228,75 грн. (з яких сума податку з інвестиційного прибутку складає 1 372,50 грн., та 856,25 грн. штрафних санкцій), який виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання.
Беручи до уваги те, що сума податку з доходів фізичних осіб у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується актам перевірки № 69/17-2/2613210671 від 29.07.2009 р.; розрахунками, наданими Податковою інспекцією; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано; суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості податку з доходів фізичних осіб та суми штрафної санкції у розмірі 2 228,75 (дві тисячі двісті двадцять вісім грн.,75 коп) – задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: 85000, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь державного бюджету (п/р № 33210800700037, код платежу 1101010016 (інвестиційні доходи), у рахунок Державного бюджету, банк одержувача – ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) заборгованість з податку з доходів фізичних осіб та суми штрафної санкції у розмірі 2 228,75 (дві тисячі двісті двадцять вісім грн.,75 коп.).
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 04 листопада 2009 року.
Повний текст постанови виготовлений 09 листопада 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чучко В.М.