Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Вознесенськ, вул. Кібріка, 11, 56500, (05134) 4-25-83

Справа № 2-1711/2010 р.

УХВАЛА

13 серпня 2010 року суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Серебрякова Т.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року Апеляційним судом Одеської області на адресу суду направлені матеріали скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

В даній скарзі зазначено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області знаходився виконавчий лист №1-22, виданий 16 лютого 2009 р. апеляційним судом Одеської області, про стягнення в солідарному порядку з боржника ОСОБА_3 та інших на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 314 777 (триста чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 85 коп.

22 червня 2010 р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Посилаючись на те, що у державного виконавця Буланча О.В. не було правових підстав для винесення постави про повернення виконавчого документа стягувачеві, тому порушені її , права, як учасника виконавчого провадження, заявниця просила визнати дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2 щодо винесення постанови неправомірними та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, постановлену 22 червня 2010 р.

Між тим, дана скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 119 - 120 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху для усунення недоліків.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за №14 від 26 грудня 2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК та містити відомості, перелічені в ст.85 Закону України «Про виконавче провадження» (з наступними змінами та доповненнями).

Зокрема, у скарзі повинно бути зазначено: ім'я (найменування) стягувача та боржників, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий номер, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий. Проте, в порушення наведеного, в скарзі не зазначені всі учасники виконавчого провадження, які повинні брати участь у розгляді скарги, як заінтересовані особи відповідно до ст.Ю Закону України «Про виконавче провадження» (з наступними змінами та доповненнями).

Крім того, в скарзі необхідно викласти зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка державним виконавцем була порушена.

Про те, зі змісту поданої скарги, взагалі не зрозуміло, коли саме заявниці стало відомо про її порушене право, а також з якого саме часу виконавчий документ знаходиться на виконанні у відділі ДВС та чи не було виконане рішення суду по вказаному виконавчому документу.

Також, до скарги мають додаватися документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (згідно п.п.б п.1 ч.2 ст.З Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» державне мито справляється у розмірі 0.2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян при подачі до суду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб). Проте, скаржником не додані докази про сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на відповідні розрахункові рахунки, встановлені для сплати таких витрат.

Натомість, до скарги додані квитанції на підтвердження сплати судового збору та оплату витрат на інформаційно - технічне розгляду справи на розрахунковий рахунок УДК м. Одеса.

До того ж, матеріали, що додані до скарги містять розбіжності щодо написання ім'я заявниці, оскільки зі скаргою звернулася ОСОБА_1, а з оскаржуваної постанови вбачається, що стягувачем у виконавчому провадженні є ОСОБА_4.

Згідно ч.1 ст.120 ЦПК України, скаржник повинен додати до скарги її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, для органу державної виконавчої служби. Між тим, копії документів, що додаються до скарги, подані скаржником не у відповідності з кількістю осіб, що приймають участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2- залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків п'ять днів з дня отримання останньою вищевказаної ухвали.

Роз'яснити, що в разі невиконання ухвали у встановлений строк, скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Серебрякова