Справа №2-11/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01 лютого 2007 р.                                                                                          смт.Чутове

Чутівський   районний суд Полтавської області в складі:        головуючого - судді Лисенка В.М., при секретарі - Мамай Л.М., з участю адвоката - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, -

установив: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_5, в якому вказали, що 10.10.2003р. відповідач, керуючи автомобілем „ДЕУ-Нексія", ДНЗ НОМЕР_1, на 373 км а/ш.Київ-Харків, порушив п.12.3 Правил дорожнього руху України, скоїв наїзд на пішохода їх сина і онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., внаслідок чого останній загинув.

Кримінальна справа відносно відповідача постановою Чутівського районного суду від 01.02.2006р. провадженням закрита в зв'язку зі звільненням відповідача від кримінальної відповідальності по амністії.

Оскільки, діями відповідача їм нанесені матеріальна та моральна шкоди в зв'язку зі смертю сина та онука, просили стягнути з ОСОБА_5 на свою користь: ОСОБА_2-8 828,85грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 100 000грн. у відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по 100 000грн. кожній у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позов підтримали.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що вини його в смерті ОСОБА_6 немає, він не є володільцем джерела підвищеної небезпеки-автомобіля „ДЕУ Нексія", який належав ТОВ „Онікс", тому просив в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_5 10.10.2003р., керуючи автомобілем „ДЕУ-Нексія", ДНЗ НОМЕР_1, на 373 км а/ш.Київ-Харків, порушив п.12.3 Правил дорожнього руху України та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6., який перебігав проїзну частину дороги зліва направо, по ходу руху автомобіля, внаслідок чого останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи, були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть.

Кримінальна справа відносно ОСОБА_5 постановою Чутівського районного суду від 01.02.2006р. провадженням закрита в зв'язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності по амністії.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Автомобіль „ДЕУ-Нексія", ДНЗ НОМЕР_1, станом на 10.10.2003 р., на день скоєння ДТП, належав ТОВ „Онікс".

Державну реєстрацію припинення вищевказаної юридичної особи проведено 16.02.2005р. (а.с.40).

Доводи відповідача, що його вини немає в ДТП, яка сталася 10.10.2003 р. і в результаті, якої загинув ОСОБА_6, суд не може прийняти до уваги, оскільки по даному факту була порушена кримінальна справа, проводилось досудове слідство і справа була закрита в зв'язку з амністією.

Також, суд не може прийняти до уваги доводи відповідача, що він не може нести відповідальність за шкоду перед позивачами, т.я. управляв автомобілем на підставі трудових відносин, про що надав суду копію довідки та ксерокопію трудової книжки, оскільки в довідці (а.с.106), не вказано, на підставі чого він працював водієм легкового автомобіля, а в ксерокопії трудової книжки (а.с.105), немає ні підпису директора, ні печатки товариства і сам оригінал трудової книжки відповідач суду не надав.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що за шкоду, завдану позивачам, відповідальність повинен нести ОСОБА_5

Згідно ч.1 ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Позивач ОСОБА_2 надав суду докази у підтвердження понесених ним витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника своєму синові ОСОБА_6 (а.с.8, 9, 11, 12), а тому позовні вимоги в цій частині на суму 7 633,50 грн. підлягають задоволенню.

Стягненню з відповідача підлягають і понесені позивачем ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 1 000 грн. та 300 грн. (а.с.9, 93).

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_2 в частині стягнення понесених ним витрат на бензин в сумі 195,35 грн., оскільки він не довів, в які населенні пункти їздив, на які відстані, з якою метою, якою машиною, а також яка вартість 1км пробігу автомобіля.

Згідно ст.23 ч.1, ч.2 п.2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Суд вважає, що винними діями ОСОБА_5 позивачам завдана моральна шкода, але її розмір, враховуючи надані суду обгрунтування рівня, характеру, тривалості та обсягу душевних страждань позивачів, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у їх житті, потрібно зменшити, відповідно: ОСОБА_2 до 20 000 грн.; ОСОБА_3 до 20 000 грн.; ОСОБА_4 до 5 000 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 84, 212-215 ЦПК України, ст.ст.23, 1166, 1167, 1168, 1187, 1201 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 (з послідуючими змінами) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 7 633,50грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 20 000грн. у відшкодування моральної шкоди та 1 300грн. понесених витрат на правову допомогу, а всього 28 933,50грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 20 000грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Чутівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.