Справа № 538/1041/17

Провадження № 2/538/545/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

21 листопада 2017 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі :

головуючого - судді Алтухової О.С.,

при секретарі – Волошиній Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - 

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона з 25 грудня 2015 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони не мають спільних дітей. Життя з відповідачем не склалося із-за різниці в поглядах на життя, відсутності взаємоповаги, взаєморозуміння та несумісності характерів. Шлюбні стосунки не підтримуються, проживають окремо, тому просить суд розірвати шлюб.

В судове засідання позивач не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

В судове засідання відповідач не з"явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про слухання справи, не сповістив суд про причини своєї відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з такого.

Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 25 грудня 2015 року, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лохвицького районного управління юстиції у Полтавській області, зроблено актовий запис № 212 ( а. с. 3 - свідоцтво про шлюб ). Від шлюбу сторони не мають спільних дітей.

Згідно п. 10 роз'яснень ППВС України № 11, від 21.12.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд встановив, що подружжя припинило шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства, проживають окремо, мають окремий бюджет, сім’я фактично розпалася, поновлення сімейних стосунків вважають неможливим.

Таким чином, судом з’ясовані фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам подружжя.

У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову і розірвання шлюбу.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач просила відновити їй дошлюбне прізвище, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище «Яковина ».

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 640,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 24, 55, 56, 105, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 10, 60, 88, 213, 215, 224 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 25 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лохвицького районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 212 – розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище «Яковина».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: м. Заводське, тупік Робітничої, б. 2АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір у розмірі 640 ( шістсот сорок ) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Полтавської області через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Лохвицького

районного суду Полтавської області ОСОБА_3