АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11а- 2491/09 Категорія КК: ч.2 ст. 186. Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_1 Доповідач – Мороз І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2010 року колегія суддів с удової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Британчука В.В.,
суддів - Мороза І.М., Журавель О.О.,
за участю прокурора - Мінакової Г.О.,
засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та його захисників ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_3 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2009 року.
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу статті 89 КК України раніше не судимий,
засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий;
засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 9052 грн. 31 коп. завданої матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 по 10 000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди з кожного.
Стягнуто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Київського науково- дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України витрати за проведення експертизи у розмірі по 920 грн. з кожного.
За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнанні винними у тому, що 09.04.2008 року близько 20 години, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку №17 по вул. Прирічна в місті Києві, побачили ОСОБА_7 В цей час у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_7 Реалізуючи свій злочинний умисел, за попередньою змовою, діючи узгоджено між собою, ОСОБА_2 наздогнав ОСОБА_7, схопив останнього за куртку, поваливши на землю. В свою чергу, ОСОБА_3, притиснувши ОСОБА_7 до землі і оглянувши його кишені, відкрито викрав майно останнього, а саме: гроші в сумі 3 900 гривень та 50 євро, які згідно курсу Національного банку України складають 396 гривень 27 копійок.
Після цього, ОСОБА_2 і та ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 4296 гривень 27 копійок.
У своїй апеляції захисники засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 і ОСОБА_6, просять вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на його незаконність, допущену однобічність та неповноту, істотне порушення кримінально-процесуального закону, а також на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначають, що суд не перевірив належним чином доводи ОСОБА_2 щодо непричетності до вчинення злочину, застосування до нього незаконних методів ведення слідства, не надав оцінку суперечливим показанням потерпілого щодо обставин вчинення відносно нього злочину та суми викраденого, перебування його у стані сильного алкогольного сп’яніння, що викликає сумнів у правдивості показань потерпілого, необґрунтовано задовольнив цивільний позов потерпілого та не врахував стан здоров’я та сімейний стан засудженого ОСОБА_2
В апеляції захисник засудженого ОСОБА_2 − адвокат ОСОБА_5, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на його незаконність, допущену однобічність та неповноту судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону, а також, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд прийняв як достовірні суперечливі показання потерпілого щодо обставин вчинення відносно нього злочину та суми викраденого, не перевірив належним чином доводи ОСОБА_2 щодо непричетності до вчинення злочину та застосування до нього незаконних методів ведення слідства, порушень під час проведення очної ставки з потерпілим, не надав оцінки висновкам судово-почеркознавчої експертизи щодо підписів ОСОБА_2 під процесуальними документами, необґрунтовано задовольнив цивільний позов потерпілого.
В апеляції засуджений ОСОБА_2, вказуючи на те що вирок суду ґрунтується на припущеннях, плутаних показаннях потерпілого та доказах отриманих в наслідок застосування незаконних методів ведення слідства, без врахування стану його здоров’я та сімейного стану, просить вирок суду скасувати, а його виправдати, оскільки він не винен у вчиненні злочину.
Засуджений ОСОБА_3 в апеляції, вказуючи, що в судовому засіданні не було доведено факту знаходження його на місці вчинення злочину, не перевірені його показанні під час досудового слідства, в основу вироку покладені припущення, а цивільний позов задоволено безпідставно, просить вирок відносно нього скасувати за відсутності в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка вважає вирок суду законним і обґрунтованим, а доводи викладені в поданих апеляціях безпідставними, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи своєї апеляції та апеляцій захисників і просив вирок суду скасувати, справу відносно нього закрити, пояснення захисників засудженого - ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підтримали вимоги поданих захисниками апеляцій та апеляцію засудженого, пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав вимоги своєї апеляції та просить вирок відносно нього скасувати за відсутності в його діях складу злочину, провівши судові дебати та надавши засудженим останнє слово, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляції задоволенню не підлягають.
Висновки суду про винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам і підтверджені розглянутими в судовому засіданні, та викладеними у вироку доказами, які судом досліджені і проаналізовані в їх сукупності, їм дана належна оцінка. При цьому судом
дана належна оцінка і тим доводам, які містяться в апеляціях засуджених та захисників щодо недоведеності вини ОСОБА_2, ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, і з цього приводу прийняте відповідне мотивоване рішення. Для ствердження іншого апеляційний суд підстав не знаходить.
Так, потерпілий ОСОБА_7 на досудовому слідстві, і в судовому засіданні вказував на ОСОБА_2 як на особу, яка втікала після нападу на нього 09.04.2008 року в темний час доби, коли його збили з них, внаслідок чого він вдарився головою, та викрали гроші в сумі 3900 грн. та 50 євро. Ці показання ОСОБА_7 підтвердив і на очній ставці з ОСОБА_2, вказуючи на останнього як на особу, яка напала на нього, повалила на землю, в наслідок чого він вдарився лівою стороною голови, а після заволодіння його коштами, тікала. Під час очної ставки ОСОБА_2 підтвердив факт вчиненого ним разом із ОСОБА_3 відкритого викрадення майна у ОСОБА_7 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вказуючи, що саме ОСОБА_3 витягував гроші з кишені потерпілого, які вони потім поділили (т.1, а.с. 70-73).
Як убачається з протоколу очної ставки, на її початку як ОСОБА_7, так і ОСОБА_2 були допитані з приводу зазначених обставин, а тому посилання в апеляції захисника ОСОБА_5 щодо неналежності та недопустимості вказаного протоколу, як доказу по справі, є необґрунтованими.
Крім того, під час очної ставки від 21.01.2009 року з ОСОБА_7, ОСОБА_3 підтвердив факт вчиненого ним разом із ОСОБА_2 відкритого викрадення майна у потерпілого із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вказуючи, що після удару ОСОБА_2 потерпілий впав на землю обличчям до низу, а потім він витягнув з кишені потерпілого гроші, які поділили з ОСОБА_2 (т.1, а.с. 74-78).
Ці обставини вчинення злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказували при проведенні очної ставки між ними 21.01.2009 року (т.1 а.с.79-82) та при неодноразових допитах як підозрюваних та обвинувачених (т.1 а.с. 58-59, 68-69,119-121, 131-133), в тому числі з участю захисника (т.1 а.с. 131-133).
Послідовність та несуперечливість цих показань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ході досудового слідства відносно основних обставин вчинення злочину, вказують на їх правдивість та підтверджують достовірність показань потерпілого щодо обставин вчиненого відносно нього злочину та його наслідків, в тому числі щодо розміру викрадених коштів, а також те, що перебування потерпілого в стані алкогольного сп’яніння під час вчинення відносно нього злочину не вплинуло на їх відповідність об’єктивним обставинам по справі, встановленим судом першої інстанції.
Не може бути прийнято і посилання в апеляціях на пояснення потерпілого від 10.04.2008 року (т.1 а.с. 17-20), оскільки за рапортом оперуповноваженого Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8, який відбирав це пояснення, вказано, що через стан сп’яніння відповіді ОСОБА_7 були незрозумілими, а тому заяву від нього в цей день не прийнято (т.1 а.с. 15). В подальшому потерпілий подав відповідну заяву( т.1 а.с. 16) та послідовно повідомляв обставини вчинення відносно нього злочину та суму викрадених коштів, зазначаючи, що в цей період зустрічався з родичами ОСОБА_2, які обіцяли повернути гроші, але цього не зробили.
Показання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо не причетності до інкримінованого їм злочину суд перевірив, дав цьому належну оцінку та прийняв обґрунтоване рішення. Доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про непричетність до інкримінованого їм злочину спростовуються зазначеними показаннями потерпілого ОСОБА_7, показаннями як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 на досудовому слідстві, які узгоджуються між собою, а також з іншими зазначеними у вироку доказами. Посилання ОСОБА_3 про перебування в час вчинення злочину на роботі, спростовується показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що в 2008 році їх робочий час по вул. Прирічній 5-А в м. Києві закінчувався о 18 год., а 19 год. 30 хв. вони
розходилась додому. В матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо обмови потерпілим ОСОБА_2 і переконливих підстав та доказів щодо такої обмови не наведено, а стосовно ОСОБА_3, то про його участь у вчиненні злочину стало відомо з показань ОСОБА_2 та самого ОСОБА_3
Безпідставними є посилання а апеляціях на врахування неналежного доказу - протоколу пред’явлення особи ( ОСОБА_2В.) для впізнання від 21.01.2009 року ( т.1 а.с.48) та необґрунтоване відхилення судом клопотання про допит статистів та понятих за цим протоколом, оскільки суд першої інстанції вказаний протокол в обґрунтуванні вироку не зазначав.
Посилання в апеляціях на незаконні методи ведення досудового слідства та застосування фізичного та психологічного впливу до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були перевірені судом та не підтверджуються матеріалами справи. Так ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_3 зі скаргами з цього приводу на досудовому слідстві не звертались, а в судовому засіданні ці обставини перевірялись судом шляхом допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і підтвердження не знайшли. Крім того, як убачається з протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_2 від 16.03.2009 року, він допитувався в присутності захисника і власноручно підписував вказаний протокол, де зазначав про відсутність будь-якого фізичного чи психологічного тиску на нього (а.с. 131-133, т.1). Також суд належним чином перевірив та надав оцінку
доводам ОСОБА_2 про те, що він показання не давав, нічого не підписував, оскільки вони спростовуються висновком проведеної судово-почеркознавчої експертизи №7440 від 21.10.2009 року ( т.2 а.с.111- 113), згідно якого рукописний запис на другому аркуші протоколу забезпечення права на захист підозрюваному, обвинуваченому від 16.03.2009 року (т. 1 а.с. 122-123); рукописний запис у протоколі про забезпечення підозрюваному (обвинуваченому) права на захист, та роз'яснення статті 63 Конституції України від 16.03.2009 року ( т.1 а.с. 124); основний рукописний текст заяви без дати, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я слідчого Оболонського РВС ( т.1 а.с. 125); рукописний запис в графі «В пред'явленому мені обвинуваченні, викладеному в постанові від 16.03.2009 року» на першому аркуші та рукописний запис, що починається словами «покозаня довав...» і закінчується словами «записано вирно» на третьому аркуші у протоколі допиту обвинуваченого від 16.03.2009 р. ( т.1 а.с. 131-133); рукописний запис у рядку після слів «обвинувачений заявив» у протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства від 16.03.2009 року (т.1 а.с. 152); основний рукописний текст заяви без дати, складеної від імені ОСОБА_2 на ім'я слідчого Оболонського РВД (т.1 а.с. 155), виконані самим ОСОБА_2 Крім того у зазначеному висновку не встановлено, що інші підписи від імені ОСОБА_2 за матеріалами справи виконані не ним, а іншою особою.
Таким чином, суд першої інстанції вірно обґрунтував свої висновки
вказаними показаннями потерпілого ОСОБА_7, іншими доказами, зазначеними у вироку, та прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкритого викрадення чужого майна потерпілого ОСОБА_7, із
застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, при цьому показанням засуджених дана правильна і мотивована оцінка. Тому доводи поданих апеляцій про непричетність та недоведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину є безпідставні і спростовуються матеріалами справи. Наведені в апеляціях доводи не спростовують докази, на які послався суд у вироку, і його висновки. Суд вірно визнав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними в умисному відкритому викраденні чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, правильно кваліфікував їх дії за ч.2 ст.186 КК України.
З матеріалів справи, протоколу судового засідання видно, що органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини, які могли б мати значення для справи і даних, що свідчили б про упередженість слідчих органів чи суду щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не має. На досудовому слідстві і в судовому засіданні були встановлені всі необхідні дані щодо особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також допитані ті особи, яким відомі обставини, які відносяться до справи, досліджені документи, та інші докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Не вбачає апеляційний суд і істотних порушень з боку слідчих органів або суду вимог кримінально- процесуального законодавства, котрі були б підставами для скасування вироку.
При призначенні покарання ОСОБА_2, ОСОБА_3 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особу кожного, відсутність обставини, що пом’якшують покарання і наявність обставини, що його обтяжує, конкретні обставини справи, про що зазначено у вироку, і правильно призначив покарання кожному у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкцій статті кримінального закону, по якій вони притягнуті до кримінальної відповідальності. Призначене як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України і є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
При вирішенні цивільного позову потерпілого, суд обґрунтовано виходив з розміру матеріальної шкоди заподіяної потерпілому викраденням його коштів на суму 4296 грн. 26 коп. та документально підтверджених витрат потерпілого на лікування, після розладу здоров’я в наслідок застосування засудженими до нього насильства, в сумі 4756 грн. 04 коп., а розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначив відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вмотивовано задовольнив позовні вимоги потерпілого частково.
З уваги на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення поданих апеляцій відсутні, а вирок суду підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2009 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції: засудженого ОСОБА_2 та його захисників ОСОБА_4,
ОСОБА_6, ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_3 - без задоволення.
Судді:
ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15