Справа № 2-а-6669/09р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2009 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Чаку Є.В., розглянувши в письмовому провадженні в місті Маріуполі справу адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя про визнання дій неправомірними та про зобов’язання провести перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
ВСТАНОВИВ :
11.08.2009р. ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя (далі УПФУ) про визнання дій УПФУ неправомірними та про зобов’язання провести перерахунок пенсії з 01.11.2006 р. по 31.07.2008р. включно відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовні вимоги позивачка мотивує наступним.
Позивачка має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС, в зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя. Позивачка звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії. Позивачка вважає такі дії відповідача протиправним. Законами України про державний бюджет України на певні роки встановлюється прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з положень ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 вказаного Закону, розмір пенсії позивачки повинен перераховуватися, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для певної категорії осіб, а саме: осіб, які втратили працездатність.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, надала суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без представника УПФУ та заперечення, яким зазначив, що УПФУ враховуючи конституційну норму щодо обов’язкового виконання постанов Кабінету міністрів України (ст. 117 Конституції України), при визначені розміру пенсії ОСОБА_1, було правомірно застосовані Постанови КМУ. Позивач вимагає встановлення йому пенсії, виходячи з мінімального розміру, який встановлено ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років страхового стажу встановлюється у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, але ч. 3 цієї статті передбачено, що цей розмір застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим законом. Закони «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мають рівну юридичну силу, тому відсутні правові для застосовування норм, зазначених в першому, ігноруючи норми другого. Таким чином, УПФУ не має законних підстав для проведення перерахунку основної та додаткової пенсії.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
ОСОБА_1, віднесена до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія А № 118726, є інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою МСЕК № 082611.
У відповідності до вимог ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції до 01.01.2008 р. особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею ст. 67 цього Закону встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум», а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно зі ст. 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, якій відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно з законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, для позивачки як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Відповідно до частини 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 гривень 91 копійка, та 22 грн. 30 коп., що визначені Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами, внесеними Постановою № 895 від 13 липня 2004 року), суд не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо. Якщо «порядок» відповідає на питання «як, яким чином», то «розмір» – «скільки».
Посилання відповідача на відсутність та суперечливість законодавства, суд не приймає з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 8 КАС України, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Згідно з ч. 7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Частиною 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону № 231-V від 05 жовтня 2006 року, закон чинний з 31.10.2006 року) передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка отримує пенсію по інвалідності в УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності ст. 49, 50, 54, ч. 3 ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2006р. по 31.07.2008р. включно.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у
відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь
держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 88, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити .
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя в частині відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 01.11.2006р. по 31.07.2008р. включно по 2 групі інвалідності у відповідності до ст. 49, ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя провести такий перерахунок основної пенсій - 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком по 2 групі інвалідності ОСОБА_1 з 01.11.2006р. по 31.07.2008р. включно відповідно до ст. 49, ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів після її проголошення. Апеляційну скаргу може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про оскарження.
Суддя