ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2017 р. справа 804/2081/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу та поновлення на посаді; треті особи Магдалинівський РВ, Новомосковський відділ поліції

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.03.2017 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №485 о/с від 06.11.2015 про звільнення за скороченням штатів;

- поновити на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Магдалинівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області;

- зобов'язати Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області прийняти на посаду оперуповноваженого кримінальної поліції у справах дітей Новомосковського відділу поліції (ас3).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 позов задоволений частково:

- скасований наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №485 о/с від 06.11.2015 про звільнення ОСОБА_1 за скороченням штатів;

- позивачка поновлена на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Магдалинівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області з 07.11.2015.

В решті позовних вимог відмовлено (ас88).

В апеляційній скарзі Головне управління МВС України в Дніпропетровській області просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що:

- вони не мали обов'язку працевлаштовувати позивачку до національної поліції;

- позивачка не скористалась правом подати заяву про прийняття на службу в поліцію;

- відповідно до пунктів 10, 11 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про національну поліцію», працівники міліції, які відмовились від проходження служби в поліції або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів; перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ;

- при повній ліквідації органу є неправильним застосування положень статті 184 КЗпП України;

- в зв'язку з ліквідацією, відсутня можливість поновити на посаді в Магдалинівському РВ (ас97).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

ОСОБА_1 з 27.12.2013 працювала оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей Магдалинівського РВ (ас128,129).

У позивачки 14.03.2015 народився син (ас11) та з 12.05.2015 їй надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ас130).

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про національну поліцію», з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. Закон опублікований в газеті «Голос України» 06.08.2015.

Наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області №485 о/с від 06.11.2015 лейтенант міліції ОСОБА_1 звільнена з посади оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Магдалинівського РВ за скороченням штатів відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (ас10,27,68).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно частини 2 статті 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2, 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частини 1 статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до частини 2 статті 49-2 КЗпП України, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Відповідно до частини 3 статті 49-2 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за професією чи спеціальністю, а також в разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Задовольняючи позов, окружний суд обгрунтовано керувався пунктом 17 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно до якого вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

Тобто, на органи внутрішніх справ покладені додаткові обов'язки щодо забезпечення прав материнства і дитинства осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до частини 3 статті 184 КЗпП України, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина 6 статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Відтак посилання суб'єкта владних повноважень на пункти 10, 11 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» є безпідставними.

Відповідач, знаючи що ОСОБА_1 здійснює догляд за дитиною, якій на момент опублікування Закону України «Про національну поліцію» не виповнилось року, для забезпечення її гарантованих прав, мав персонально запропонувати роботу в поліції та подати необхідну заяву.

Доказів того, що позивачка відмовилась від проходження служби в поліції не представлено.

Колегія суддів погоджується з окружним судом, що, не запропонувавши позивачці іншу роботу, ГУМВС України в Дніпропетровській області порушило процедуру звільнення за скороченням штатів, а тому наказ про звільнення є протиправним.

Помилковими є доводи апеляційної скарги про неможливість застосування статті 184 КЗпП України при ліквідації Магдалинівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

По-перше, частина 3 статті 184 КЗпП України передбачає обов'язкове працевлаштування вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, навіть при повній ліквідації підприємства, установи, організації.

По-друге, повноваження Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та його структурних підрозділів щодо захисту прав і свобод громадян від правопорушень, підтримання громадського порядку, попередження та розкриття злочинів, передбачені Законом України «Про міліцію», перейшли до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області і його структурних підрозділів та врегульовані Законом України «Про національну поліцію», - а тому має місце правонаступництво за колом переданих повноважень, компетенцій, функцій.

Таким чином, після поновлення позивачки на посаді оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Магдалинівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, їй одразу має бути запропонована робота в новостворених структурах Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 14.11.2017.

В повному обсязі ухвала складена 15.11.2017.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко