ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/9079/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Чопко Ю.Т.

представників позивача - Савки Г.Г., Гавришко А.М.

представника відповідача - Тенети Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Червоноградводоканал» до Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання дій протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

21.04.2017 позивач Комунальне підприємство «Червоноградводоканал» (далі - КП «Червоноградводоканал») звернулось в суд з адміністративним позовом до Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Червоноградська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо неправомірного нарахування позивачу штрафної санкції та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2016 № 0004251200.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що КП «Червоноградводоканал» не порушувало вимог ст. 57 ПК України, оскільки сплатило повністю суму визначену у податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, а тому нарахування штрафної санкції є неправомірним.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 позов задоволено повністю.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, така прийнята з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що нарахована сума податкового боргу виникла внаслідок не своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим, порушено вимоги ст. 57 ПК України, а саме сплату податкового зобов'язання проведено із затримкою, що є більшою 30 календарних днів на суму 343972,9 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу у розмірі 68794,58 грн.

Судом не надано належної правової оцінки та не враховано, що згідно даних облікової картки КП «Червоноградводоканал», на момент сплати позивачем сум грошових зобов'язань згідно доданих до матеріалів справи платіжних доручень, у підприємства існував податковий борг, а тому сплачені ним суми відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України спрямовані на погашення податкового боргу з черговістю його виникнення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили та просять залишити її без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку у Червоноградській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 розстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 по справі № 813/3119/16 про стягнення з рахунків в обслуговуючих банках КП «Червоноградводоканал» у дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 1513759 грн на 3 роки починаючи з грудня 2016 року по жовтень 2019 року в розмірі 42048,79.

Червоноградською ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку дотримання КП «Червоноградводоканал» вимог ст. 57 Податкового кодексу України за період з 19.04.2016 по 30.11.2016, за результатами якої складено акт від 07.12.16 № 1539/13-13-12-00-27/00185347.

Згідно вищезазначеного акту перевірки встановлено несвоєчасну сплату КП «Червоноградводоканал» узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

КП «Червоноградводоканал», в порушення ст. 57 ПК України сплатило суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із затримкою:

- від 19.04.2016 № 9059751011, граничний термін сплати 30.04.16, сплачено борг 30.11.16 в сумі 230362 грн.;

- від 19.05.2016 № 3081028209, граничний термін сплати 30.05.16, сплачено борг 30.11.16 в сумі 113610,9 грн.

На підставі вказаного акту перевірки за порушення граничного строку узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1. ПК України та на підставі ст. 126 ПК України податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004251200 від 16.12.2016 за затримку на 241,184 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 343972,90 грн та зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 68794,58 гривень.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки КП «Червоноградводоканал» здійснено погашення податкового боргу не в порядку, передбаченому ПК України, а в порядку визначеному постановою Кабінету України № 375 від 04.06.2015 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню». Крім того, згідно поданих позивачем платіжних доручень, ним своєчасно сплачено податковий борг відповідно до ухвали суду про його розстрочення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до абз. 1 та абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З системного аналізу правових норм вбачається, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації та законом встановлено обов'язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу (крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що погашення податкового боргу не звільняє позивача від відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого у п. 126.1 ст. 126 ПК України за несвоєчасність сплати зобов'язання з урахуванням загального строку затримки сплати суми податкового боргу.

Так, положення ст. 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сплату позивачем податкового зобов'язання здійснено із затримкою, що є більшою 30 календарних днів на суму 343972,9 грн, а отже відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу у розмірі 68794,58 грн та правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0004251200 від 16.12.2016.

Покликання відповідача, з яким погодився суд першої інстанції на те, що підприємством здійснено погашення податкового боргу в порядку, який не передбачений Податковим кодексом України, а в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 375 від 4.06.2015 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню» судом апеляційної інстанції оцінюється критично, з огляду на таке.

Застосування законів та інших нормативно правових актів в сфері податкових правовідносин здійснюється лише в тій частині, що не суперечить Податковому кодексу України. Податковим кодексом України не передбачено спеціальної підстави звільнення від сплати штрафних санкцій платників податків, які отримують компенсаційні кошти в якості субвенції з державного бюджету за надання послуг пільговій категорії користувачів на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 4.06.2015 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню», у разі їх несвоєчасного перерахування.

Враховуючи вищенаведене, Червоноградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, щодо застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року у справі № 813/1544/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді В. Я. Качмар

В. В. Ніколін

Постанова в повному обсязі складена та підписана 20.11.2017.