КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2017 р. Справа№ 910/9800/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Гетіков В.М. довіреність № б/н від 16.03.17

від відповідача: Геркіял І.М. довіреність № 058/10-2977 від 04.04.17

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2017 року

у справі № 910/9800/17 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи"

до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 30 683,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (ДП "Укрдержбудекспертиза") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 30 683,84 грн., з яких основного боргу - 26 054,32 грн., 3% річних - 329,78 грн., інфляційних нарахувань - 1 326,69 грн. та пені - 2 973,05 грн. (а.с. 6-11).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у справі № 910/9800/17 позов задоволено (а.с. 166-170).

27 вересня 2017 року Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у справі №910/9800/17 (а.с.177-181).

06 жовтня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у справі №910/9800/17 повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (а.с.174-176).

20 жовтня 2017 року Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у справі №910/9800/17, в якій просив зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) від 25 жовтня 2017 року справу №910/9800/17 передано головуючому судді - Чорногуз М.Г.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 25 жовтня 2017 року у справі №910/9800/17 для розгляду апеляційної скарги Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у справі №910/9800/17 визначено колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А.

26 жовтня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у справі №910/9800/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А. та призначено до розгляду на 14 листопада 2017 року.

У судовому засіданні 14 листопада 2017 року представник Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" в судовому засіданні 14 листопада 2017 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

16 вересня 2015 року між Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), як замовником та Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (ДП "Укрдержбудекспертиза") (далі - позивач), як виконавцем укладено Договір № 00-1380-15/КД на виконання експертизи кошторисної документації проекту будівництва (далі - Договір), згідно п.1.1. якого, замовник доручає виконавцю проведення експертизи кошторисної документації проекту будівництва (далі - експертиза). Назва проекту будівництва - Будівництво системи хімічного очищення димових газів на філіалі "Завод "Енергія" ПАТ "Київенерго", по вул. Колекторній, 44, у Дарницькому районі м. Києва (а.с. 12-14).

Результати робіт надаються замовнику у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" та ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 "Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво" (далі - звіт) (п. 1.2. Договору).

Підпунктом 3.2.2. Договору встановлено обов'язок виконавця надати замовнику належним чином оформлений Звіт відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" та ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 "Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво".

Пунктом 9.1. Договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2015 р., а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань.

31 грудня 2015 року сторонами укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої внесено зміни до п 9.1. Договору і викладено його в наступній редакції: "9.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2016 р., а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань." (а.с. 16).

16 червня 2016 року у зв'язку з уточненням розрахунку вартості експертизи, сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору, якою внесено зміни до п. 2.2. та визначено вартість проведення експертизи у сумі 26054,32 грн. (в т.ч. ПДВ 4342,39 грн.), а також змінено реквізити сторін (а.с.17).

Листом від 16.06.2016 р. відповідач просив позивача завершити експертизу кошторисної частини проекту та повідомив про необхідність врахування законодавчо змінених даних при виконанні робіт по коригуванню кошторису (а.с. 92-93).

Листом від 17.08.2016 р. № 058/7/1-8010 для можливості здійснення оплати відповідач просив позивача завершити експертизу кошторисної частини проекту або надати зауваження для їх усунення (а.с. 94).

Позивач, у відповідь, листом віл 30.08.2016 р. № 1321 повідомив відповідача про те, що оскільки об'єкт будівництва відноситься до IV категорії складності, проектна документація підлягає обов'язковій експертизі за всіма напрямами щодо відповідності чинним вимогам до містобудівної документації, норм, стандартів та правил (а.с. 95).

Листом від 05.12.2016 р. № 058/7/1-11689 повідомив позивача про те, що попередньо, вказаний об'єкт будівництва було віднесено до ІІІ категорії складності, а позивачем зазначено, що він відноситься до IV категорії складності, у відповідача відсутні кошти для проведення експертизи за всіма напрямами, а тому просив повернути кошторисну частину проекту без експертного звіту для коригування його у відповідності до чинних норм (а.с. 98). Докази направлення вказаного листа в матеріалах справи - відсутні, проте, позивачем отримання цього листа 09.12.2016 р. не заперечується (а.с. 158).

19 грудня 2016 року позивачем направлено на адресу відповідача лист від 16.12.2016 р. № 2003 (а.с. 99) разом з експертним звітом від 15.12.2016 р. № 00-1380-15/КД щодо виявлення помилок та недотриманням вимог у кошторисній частині проектної документації (а.с. 21-25) та Актом приймання-передачі виконаних робіт за договором на виконання експертизи на суму 26 054,32 грн. (а.с. 26).

Отримання відповідачем вказаних документів 30.12.2016 р. підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 20).

Враховуючи те, що відповідачем не було повернуто акт прийняття-передачі робіт за договором, а також не оплачено відповідні роботи, позивач звернувся до відповідача з Претензією № 486 від 04.04.2017 р., у якій вимагав сплатити вартість виконаних робіт (а.с. 27-29).

Оскільки вказану претензію відповідачем залишено без реагування позивач звернувся зі вказаним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Приймання замовником виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (далі - акт) (п. 5.1. Договору).

Замовник зобов'язаний підписати та передати виконавцю один примірник акта на момент отримання звіту (п. 5.2. Договору).

Якщо замовник протягом семи календарних днів з моменту отримання акта, без надання відповідних обґрунтованих письмових пояснень відмовляється чи будь-яким іншим чином (дія, бездіяльність) ухиляється від прийняття виконаної роботи, то вважається, що замовник прийняв результат роботи і в подальшому позбавляється права посилатися на недоліки виконаної роботи, які могли бути встановлені при належному способі її прийняття (п. 5.3. Договору).

Оскільки матеріали справи не містять доказів надання відповідачем мотивованої відмови від прийняття виконаних робіт або заявлення про відмову від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт у відповідності до вимог п. 5.3. Договору, тому у відповідності до умов п. 5.3. Договору та ст. 853 ЦК України виконані роботи вважаються такими, що прийняті.

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника (ч. 3 ст. 853 ЦК України).

Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про недоліки виконаних робіт чи невідповідність виконаних робіт вимогам законодавства.

Замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується у відповідності з цим актом здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором (п. 2.4. Договору).

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в сумі 26 054,32 грн. за Договором № 00-1380-15/КД є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору та прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказаний розрахунок є вірним, а відповідно позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі - 329,78 грн. грн. та 1 326,69 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 6.2. Договору у разі порушення строків виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, з урахуванням умов договору та прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказаний розрахунок є вірним, а відповідно позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 2 973,05 грн.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо доводів апеляційної скарги слід зазначити наступне.

Пунктом 4.1. Договору сторони обумовили, що проведення експертизи здійснюється виконавцем у строк 30 календарних днів.

Згідно п. 4.2. Договору, відлік строку проведення експертизи починається з дати отримання виконавцем примірника договору, підписаного замовником та зареєстрованого в Державній казначейській службі України, і при умові надання виконавцю у необхідній кількості матеріалів, вказаних у п. 3.1.1. Договору.

Відповідно до п.п. 3.1.1. Договору до початку виконання робіт замовник зобов'язаний подати виконавцю лист-замовлення та всі необхідні для виконання експертизи матеріали, що передбачені наказом Мінрегіону України від 16.05.2011р. №45 "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів", діючими ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", оформлені відповідно до вимог ДСТУ БА24-4-2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації" у кількості 1 (одного) екземпляра проекту будівництва у паперовому вигляді, і, на вимогу виконавця, 1 (одного) екземпляра проекту будівництва в електронному вигляді.

Матеріали справи не містять доказів, які б давали можливість встановити момент надання відповідачем позивачу необхідного обсягу визначеної п. 3.1.1 документації та реєстрації відповідного договору в Державній казначейській службі України, а відповідно і кінцевий строк виконання зобов'язання.

За змістом ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Тобто виконання відповідного зобов'язання за відповідним договором пов'язується саме зі строком дії такого договору.

Відповідно до Додаткової угоди від 31.12.2015 р. до Договору встановлено, що він діє до 31.12.2016 р.

Більш того, за змістом п. 6.3 Договору, вимоги сторін одна до одної щодо невиконання або неналежного виконання умов договору оформлюється ними шляхом складання претензійних документів.

Проте відповідачем доказів неналежного виконання позивачем зобов'язань до матеріалів справи подано не було, а тому доводи апеляційної скарги про наявність у відповідача права відмовитись від виконання договору, на підставі ч. 1 ст. 607 ЦК України та ч. 6 ст. 193 ГК України, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання є безпідставними.

Також, відповідач посилався на те, що листом від 07.10.2016 р. № 0558/7/1-9667 повідомив позивача про те, що попередньо вказаний об'єкт будівництва було віднесено до ІІІ категорії складності, а позивачем зазначено, що він відноситься до IV категорії складності, у відповідача відсутні кошти для проведення експертизи за всіма напрямами, а тому просив повернути кошторисну частину проекту без експертного звіту для коригування його у відповідності до чинних норм (а.с. 96-97). Аналогічне прохання було викладено також у направленому позивачу листі від 05.12.2016 р. № 058/7/1-11689 (а.с. 98).

Проте, листи відповідача від 07.10.2016 р. та від 05.12.2016 р. не є доказами припинення або розірвання укладеного договору.

У вказаних листах викладено заперечення на здійснення експертизи по всіх напрямках, а не відмова від проведення, передбаченої договором експертизи кошторисної документації

При цьому у вказаних листах відповідач звертав увагу позивача саме на неможливість проведення експертизи по всіх напрямках, у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань, а не передбаченої договором експертизи кошторисної документації.

При цьому, факт відсутності бюджетного фінансування, на яке вказує відповідач, не звільняє відповідача від оплати за надані послуги, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання.

За змістом ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Доказів розірвання або припинення у інший спосіб Договору № 00-1380-15/КД до моменту направлення позивачем відповідачу результатів виконаних робіт., у зв'язку з викладеними у листах відповідача обставинами, матеріали справи не містять.

Отже відповідачем не обґрунтовано наявності підстав для скасування судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у справі №910/9800/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у справі №910/9800/17 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч. 1ст. 103, ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у справі №910/9800/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у справі №910/9800/17 залишити без змін.

3. Справу №910/9800/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко