ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

УХВАЛА

"17" листопада 2017 р.Справа № 922/3821/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С - Инвест", м. Харків

про розірвання договору та стягнення 3 652 318,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору № 144 від 03 грудня 2007 року, укладеного між Товариством обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Иивест", а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Иивест" 3 652 318,59 грн., що є еквівалентом 136 025,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день подання позову, сплачених позивачем за договором № 144 від 03 грудня 2007 року

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2017 року за позовною заявою було порушено провадження у справі № 922/3821/17 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 грудня 2017 року.

Водночас, 17 листопада 2017 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій ТОВ "Дрімлайт" просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які обліковуються на рахунках ТОВ "С-Иивест" в банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах розміру суми позовних вимог та судових витрат на загальну суму 3 709 503,37 грн.

В обґрунтування поданої заяви, заявник (позивач) зазначив, що 03 грудня 2007 року між ТОВ "С-Иивест" та ТОВ "Дрімлайт" було укладено договір №144, предметом якого є будівництво офісного центру з об'єктами інфраструктури за адресою м. Харків, вул. Бажанова, 28 і передача у власність ТОВ "Дрімлайт" нежитлового приміщення орієнтовною площею 163 кв.м.. розташованого на 9 поверсі у строк 4 квартал 2009 року.

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу 700664,78 грн., що на момент сплати складало еквівалент 136 025,00 доларів США.

Однак, як вбачається з листа відповідача № 158 від 19.10.2016 року, він не збирається виконувати зобов'язання, визначені договором № 144 від 03 грудня 2007 року, і передавати в натурі приміщення площею 163 кв.м., розташоване на 9 поверсі офісної будівлі за адресою м. Харків, вул. Бажанова, 28. Отже, на думку позивача, відповідач відмовився виконувати зобов'язання, встановлені договором договором № 144 від 03 грудня 2007 року і безпідставно утримує належні позивачу грошові кошти з 2007 року, що і стало підставою для звернення ТОВ "Дрімлайт" до суду із даним позовом про розірвання договору і стягнення сплачених грошових коштів.

Так, не зважаючи на те, що основним видом діяльності відповідача є організація будівництва будівель, для якого необхідна наявність основних фондів, у нього, згідно даних Єдиного державного реєстру МВС України, відсутні транспортні засоби, на які можливо звернути стягнення в разі задоволення позовних вимог. Також у відповідача відсутнє нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення. Належне відповідачу нежитлове приміщення за адресою м. Харків, вул. Бакуліна, будинок 4-А перебуває в іпотеці ПАТ "Укрсоцбанк", отже на нього неможливо буде звернути стягнення.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає за необхідне її задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до приписів ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов може бути забезпечений, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення та запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Суд також зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Забезпечення позову, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись, як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу. Разом з тим, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК).

Предметом позову у даній справі є розірвання договору № 144 від 03 грудня 2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Иивест", а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Иивест" 3 652 318,59 грн., що є еквівалентом 136 025,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день подання позову, сплачених позивачем за договором № 144 від 03 грудня 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Иивест" велась переписка щодо предмету договору № 144 від 03 грудня 2007 року, зокрема, ТОВ "Дрімлайт" до позовної заяви надано лист № 158 від 16.10.2016 року, з якого вбачається, що відповідач не заперечує неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Иивест" умов договору № 144 від 03 грудня 2007 року, посилаючись на глобальну кризу 2008-2009 років. Разом з тим, відповідач вказує, що з метою покращення споживчих властивостей Об'єкту проектно-кошторисна документація на будівництво була змінена, що призвело до зміни конфігурації розміщення приміщень на 9-му поверсі. Будівельний об'єм Об'єкту був значно зменшений, але при цьому був запроектований дворівневий паркінг. Враховуючи вищевикладене, проектно-кошторисною документацією не передбачено розміщення приміщення на 9-му поверсі, загальною площею - 163,00 кв.м.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно не має наміру виконувати взяті на себе за договором № 144 від 03 грудня 2007 року зобов'язання. Відтак, враховуючи тривалість порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору та встановивши відсутність наміру виконання його в майбутньому, з огляду на заявлені позовні вимоги, особливості майнового спору, суттєву суму, заявлену позивачем до стягнення, а також особливості господарської діяльності відповідача, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача може суттєво утруднити виконання рішення суду в разі задоволення заявлених позовних вимог або взагалі унеможливить його виконання.

Захід (спосіб) забезпечення позову, про який клопоче позивач, не є втручанням в господарську діяльність підприємства-відповідача, а будь-який інший спосіб, який би гарантував виконання рішення суду, у разі його ухвалення на користь позивача, відсутній.

Відтак, з урахуванням роз'яснень ВГСУ та положень ГПК України, суд зазначає, що з метою запобігання можливим порушенням майнових прав позивача заявлені ТОВ "Дрімлайт" заходи до забезпечення позову є пов'язаними з предметом позову, співрозмірні та адекватні з заявленими вимогами, та підлягають задоволенню у межах суми позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" про вжиття заходів щодо забезпечення позову - задовольнити.

З метою забезпечення позову, накласти арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Иивест" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 4-А, оф. 72, код ЄДРПОУ 32567175) в банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат на загальну суму 3 709 503 грн. 37 коп. (три мільйони сімсот дев'ять тисяч п'ятсот три гривні 37 копійок).

Ухвала набирає чинності 17.11.2017 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред'явлення ухвали до виконання - три роки, до "17" листопада 2020 року.

Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" (61057, м. Харків, провулок Театральний, буд. 11/13, код ЄДРПОУ 35474712)

Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "С-Иивест" (61166, м. Харків, вул.. Бакуліна, 4-А, оф. 72, код ЄДРПОУ 32567175).

Суддя ОСОБА_1