ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року м. Київ К/800/7342/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Юрченко В.П.,

секретар судового засідання Шевчук П.О.,

за участю:

представника позивача - Перепелиці А.В.,

представника відповідача - Демченка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року

у справі № 826/6575/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників (правонаступником якого є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000024102 від 23 січня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2016 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ «Укрнафта», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У запереченні на касаційну скаргу МГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування ВП, посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року - без змін.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування ВП його правонаступником - Офісом ВП ДФС, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 247.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

МГУ ДФС - Центральним офісом з обслуговування ВП було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Укрнафта» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності відповідно до повідомлення Публічного акціонерного Комерційного банку «Приватбанк» від 05 листопада 2014 року № Є 21.0.0.0/4-37437 за період з 27 серпня 2013 року по 30 грудня 2014 року, за результатами якої складений акт від 13 січня 2015 року № 33/28-10-41-20/00135390.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які полягали у ненадходженні у законодавчо встановлений термін валютної виручки у сумі 18614848,28 дол. США, відносно повернення якої на територію України позивачем проводяться заходи, а саме: подані позовні заяви про повернення валютної виручки нерезидентом за експортними контрактами до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що у періоді, який перевірявся, ПАТ «Укрнафта» здійснювало зовнішньоекономічну діяльність за експортними контрактами з нерезидентами: Компанією «STALMAG SP Z.O.O.» (Польща) та Компанією «LOUKRINA Holdings Limited» (Кіпр). А саме: ПАТ «Укрнафта» були укладені наступні зовнішньоекономічні контракти з нерезидентом - Компанією «STALMAG SP Z.O.O.» (Польща): від 30 квітня 2014 року № 97/2014, на виконання умов якого позивачем 09 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 482105,30 Євро; від 27 червня 2013 року № 188/2013 на виконання умов якого позивачем 11 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 133695,00 Євро; від 26 червня 2014 року № 149/2014, на виконання умов якого позивачем 11липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 242224,28 Євро; від 18 червня 2014 року № 138/2014, на виконання умов якого позивачем 09 липня 2014 року та 11 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 31031,41 Євро та 31228,16 Євро відповідно; від 30 травня 2014 року №120/2014, на виконання умов якого позивачем 09 липня 2014 року та 10 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 17586,43 Євро та 69678,58 Євро відповідно; від 30 травня 2014 року №120/2014, на виконання умов якого позивачем 09 липня 2014 року та 10 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 17586,43 Євро та 69678,58 Євро відповідно; від 16 травня 2014 року №107/2014, на виконання умов якого позивачем 09 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 121605,00 Євро; від 05 травня 2014 року №103/2014, на виконання умов якого позивачем 11 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 44664,96 Євро; від 10 квітня 2014 року № 78/2014, на виконання умов якого позивачем 14 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 279375,00 дол. США; від 05 березня 2014 року № 47/2014, на виконання умов якого позивачем 14 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 335 250,00 дол. США; від 02 червня 2014 року № 129/2014, на виконання умов якого позивачем 14 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 2679320,00 дол. США; від 02 червня 2014 року № 128/2014, на виконання умов якого позивачем 12 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 2679 320,00 дол. США; від 16 червня 2014 року № 134/2014, на виконання умов якого позивачем 14 липня 2014 року було відвантажено товару на суму 667922,31 дол. США; від 31 березня 2014 року № 71/2014, на виконання умов якого позивачем 21 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 275100,00 Євро; від 11 липня 2013 року № 214/2013 на виконання умов якого позивачем 21 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 91700,00 Євро; від 18 квітня 2014 року № 86/2014 на виконання умов якого позивачем 25 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 1101200,00 дол. США; від 28 березня 2014 року № 56/2014 на виконання умов якого позивачем 23 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 557000,00 дол. США; від 25 вересня 2013 року № 257/2013, на виконання умов якого позивачем 28 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 140409,00 дол. США. Також, ПАТ «Укрнафта» були укладені наступні зовнішньоекономічні контракти з нерезидентом - Компанією «LOUKRINA Holdings Limited» (Кіпр): від 30 травня 2014 року № 20/675-НП, на виконання умов якого позивачем 11 липня 2014 року здійснено відвантаження товару на суму 41821001,00 дол. США; від 30 травня 2014 року № 20/674-НП, на виконання умов якого 11 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 3694600,00 дол. США; від 23 грудня 2013 року № 34/3029-НП, на виконання умов якого позивачем 10 липня 2014 року було здійснено відвантаження товару на суму 76822,10 дол. США.

23 січня 2015 року МГУ ДФС - Центральним офісом з обслуговування ВП на підставі вказаного акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000024102, яким на підставі частин 1, 5 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосовано до ПАТ «Укрнафта» штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 2152035,32 грн.

Вказане рішення оскаржувалося позивачем, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів настає після спливу 90-денного строку, передбаченого Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та постановами Національного банку України, а не строків, визначених сторонами у зовнішньоекономічних контрактах. Також, суд виходив з того, що положеннями Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» право Національного банку України щодо запровадження інших строків, ніж ті, що визначені частиною 1 статті 1 цього Закону, закріплено на законодавчому рівні, вказана норма діє з 17 листопада 2012 року незалежно від дати укладення зовнішньоекономічного договору і якщо авансовий платіж за імпортним договором або поставка товару за експортним договором здійснюється в період дії постанови Національного банку України, то на такі операції розповсюджуються вимоги щодо завершення цих операцій у 90-денний строк.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Положеннями частини 4 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (яка набрала чинності 19 листопада 2012 року), від 14 травня 2013 року № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (яка набрала чинності 20 травня 2013 року та діяла до 19 листопада 2013 року), від 14 листопада 2013 року № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (яка набрала чинності 20 листопада 2013 року та діяла до 17 травня 2014 року), від 12 травня 2014 року № 270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (яка набрала чинності 20 травня 2014 року та діяла до 20 серпня 2014 року) було встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, за умовами вказаних вище контрактів, укладених позивачем із компаніями-нерезидентами (Компанією «STALMAG SP Z.O.O.» (Польща) та Компанією «LOUKRINA Holdings Limited» (Кіпр)), строк оплати поставлених товарів становив 89 днів від дати оформлення ПАТ «Укрнафта» у митних органах України експортної вантажної митної декларації на товар.

Виконання вказаних контрактів, а саме - строки поставки товарів та дати розрахунків за поставлений товар сторонами не заперечуються. Спір між сторонами полягає у порядку розрахунку фінансових санкцій, правильності обчислення розміру пені, застосуванні до вказаних правовідносин Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині визначення строків розрахунків за контрактами.

Відповідно до положень пунктів 1.1, 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків. Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів за договорами, укладеними позивачем з Компанією «STALMAG SP Z.O.O.» (Польща) та Компанією «LOUKRINA Holdings Limited» (Кіпр), перелік та реквізити яких вказані у акті перевірки, настав після спливу 90-денного строку, передбаченого Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та постановами Національного банку України, а не строків, визначених сторонами у зовнішньоекономічних контрактах.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, укладеними з Компанією «STALMAG SP Z.O.O.» (Польща) та Компанією «LOUKRINA Holdings Limited» (Кіпр), ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ПАТ «Укрнафта» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева

Судді: _____________________ І.Я. Олендер

_____________________ В.П. Юрченко