ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Справа № 916/400/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л. Гольцової Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові"

на рішення від та на постанову відГосподарського суду Одеської області 20.12.2016 Одеського апеляційного господарського суду 04.04.2017

у справі Господарського суду№ 916/400/16 Одеської області

за позовомОСОБА_4

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Добробут"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Приватне підприємство "Будівельник" 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна" 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові"

про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників товариства

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача ОСОБА_5;

- відповідача - третіх осіб повідомлений, але не з'явився; 1. повідомлений, але не з'явився; 2. повідомлений, але не з'явився; 3. ОСОБА_6;

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/5654 від 13.11.2017 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 916/400/16 у зв`язку з відпусткою судді Картере В.І.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.11.2017 у справі № 916/400/16 визначено наступний склад колегії суддів: Губенко Н.М.- головуючий (доповідач), Барицька Т.Л., Гольцова Л.А.

ВСТАНОВИВ:

19.02.2016 ОСОБА_4 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" про повернення сторін у первісний стан: учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" - ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі 51%, розмір частки 1402500 грн. та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник" з часткою у статутному капіталі 49%, розмір частки 1347500 грн., статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" 2750000 грн., директор - ОСОБА_7, місце реєстрації товариства: 65029, м. Одеса, вул. Приморська, 49/2, який існував до вчинення 04.12.2012 реєстраційної дії за № 1556990020005754 щодо внесення в єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут", код ЄДРПОУ 31545365 щодо скасування реєстраційної дії за судовим рішенням, а саме: визнати недійсними та скасувати всі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" від 23.01.2013, оформлені протоколом від 23.01.2013, про продаж Приватним підприємством "Будівельник" частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" у розмірі 51% Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна" та частки у розмірі 49% Товариству з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" шляхом укладання договору купівлі-продажу, про виключення Приватного підприємства "Будівельник" зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" до складу учасників, про перерозподіл часток у статутному капіталі та про затвердження статуту у новій редакції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2016 у справі № 916/400/16 (колегія суддів у складі: ОСОБА_8 - головуючий суддя, судді Волков Р.В., Смелянець Г.Є.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 (колегія суддів у складі: ОСОБА_9 - головуючий суддя, судді Будішевська Л.О., Таран С.В.), визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", оформлене протоколом загальних зборів від 25.12.2012. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", оформлене протоколом загальних зборів від 23.01.2013. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", оформлене протоколом загальних зборів від 25.01.2013.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з урахуванням додаткових пояснень), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 916/400/16, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 14.09.2010 було проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", на яких було вирішено, зокрема, надати згоду Приватному підприємству "Будівельник", розмір частки якого у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" складав 100%, на продаж частки у статутному капіталі останнього у розмірі 51% на користь громадянки ОСОБА_4.

14.09.2010 між Приватним підприємством "Будівельник" та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти у власність частину належної продавцю частки (корпоративних прав) в розмірі 51% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", що складає 1402500,00 грн.

14.09.2010 було затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" у новій редакції, згідно із розділом 5 якого учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" були Приватне підприємство "Будівельник", розмір частки якого склав 49%, та громадянка ОСОБА_4, частка якої у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" становила 51%, про що державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради було зроблено відповідний реєстраційний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1 5561 0500 1600 5754.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2012, позов Приватного підприємства "Будівельник" до ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" від 14.09.2010. Визнано недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", оформлені протоколом від 14.09.2010. Визнано недійсними зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" від 14.09.2010, державну реєстрацію яких проведено державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради 14.09.2010.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2012 рішення Господарського суду Одеської області у справі № 5017/1698/2012 від 03.09.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 скасовано, провадження в частині позову Приватного підприємства "Будівельник" до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" від 14.09.2010 припинено, у задоволенні позову про визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", оформленого протоколом від 14.09.2010, та змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" від 14.09.2010, було відмовлено.

25.12.2012 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" було прийнято рішення яким, зокрема, затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" у новій редакції, у зв'язку з його втратою. З розділу 5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", затвердженого рішенням загальних зборів від 25.12.2012 та зареєстрованого 27.12.2012, вбачається що єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" стало Приватне підприємство "Будівельник", розмір частки якого у статутному капіталі становив 100%.

23.01.2013 були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", на яких був присутній єдиний учасник - Приватне підприємство "Будівельник", за результатами проведення яких було вирішено продати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна" частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" у розмірі 51% вартістю у 1402500 грн. та Товариству з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" у розмірі 49% вартістю 1347500 грн. Крім того, на вказаних загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" було вирішено включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" до складу часників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", Приватне підприємство "Будівельник" було виключено зі складу учасників відповідача. 24.01.2013 державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради було проведено державну реєстрацію змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут".

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", оформленого протоколом від 25.01.2013, було збільшено статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", розподілено частки у статутному капіталі та затверджено статут у новій редакції. За результатами проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" було вирішено розподілити статутний капітал наступним чином: Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна" належить 15% статутного капіталу, Товариству з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" - 85% статутного капіталу. 28.01.2013 державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради було проведено державну реєстрацію змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут".

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 26.08.2015 у справі № 521/1929/13-ц задоволено позов Приватного підприємства "Будівельник" до ОСОБА_4 визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", укладений 14.09.2010 між Приватним підприємством "Будівельник" та ОСОБА_4.

Зазначене рішення було скасовано рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.01.2016.

Ухвалою Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.04.2016 відхилено касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельник", рішення Апеляційного суду Одеської області від 21.01.2016 залишено без змін.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначила, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" від 23.01.2013 порушує її права, як власниці 51% корпоративних прав, оскільки ОСОБА_4 не була повідомлена про проведення спірних зборів, тобто порушено порядок скликання та проведення даних зборів.

Задовольняючи позов місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2012 ОСОБА_4 було поновлено у її корпоративних правах; рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.01.2016 у справі № 521/1929/13-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справі від 13.04.2016, було підтверджено правомірність набуття ОСОБА_4 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут"; відтак, на дату прийняття рішень загальними зборами, оформлених протоколами від 23.01.2013 та від 25.01.2013, Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут" було обізнане щодо поновлення корпоративних прав ОСОБА_4 як учасника товариства, та, відповідно, ОСОБА_4 повинна була бути повідомлена про проведення загальних зборів, чого відповідачем зроблено не було. Разом з тим, місцевий господарський суд з метою повного поновлення корпоративних прав позивача дійшов висновку про необхідність визнання недійсним і рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", оформленого протоколом загальних зборів від 25.12.2012.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає передчасними зазначені висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ГПК України сторони мають однакові процесуальні права і рівною мірою ними користуються, що є реалізацією принципу рівності перед судом, викладеного у ст. 42 ГПК України.

Предмет та підстава позову - це його складові, які визначають зміст позову.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення. Тобто, підставою позову є фактичні обставини, що підтверджують правомірність заявлених позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предметом даного позову є вимога позивача повернути сторони у первісний стан шляхом визнання недійсними та скасування всіх рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" від 23.01.2013, оформлених протоколом від 23.01.2013.

Згідно із ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає обсяг прав, які належать тільки позивачу. Такі права певним чином визначають диспозитивність господарського процесу, а саме можливість суб'єктів самостійно впорядковувати (регулювати) свої відносини, діяти на власний розсуд. Зокрема, принципдиспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Вищий господарський суд України в п. 3.12 постанови пленуму від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Приписи частини четвертої статті 22 ГПК України не застосовуються під час розгляду справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій.

Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати заявлені позивачем предмет та підставу позову.

Отже, визначені позивачем у позовній заяві предмет і підстава позову визначають межі, в яких господарський суд, відповідно до ст. ст. 43, 84 ГПК України, повинен у рішенні встановити фактичні обставини справи та зробити висновок стосовно заявлених позовних вимог.

Згідно з приписами п. 2 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Господарський суд може реалізувати це право за наявності таких умов: - це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору; - про це є клопотання заінтересованої сторони. Необхідністю є наявність двох зазначених умов одночасно.

Відтак, визнавши недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", оформлене протоколом загальних зборів від 25.12.2012 та рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", оформлене протоколом загальних зборів від 25.01.2013, за відсутності клопотання заінтересованої сторони про це, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, не виявив даних порушень місцевим господарським судом норм процесуального права.

Разом з тим, апеляційний господарський суд зазначаючи про те, що місцевий господарський суд не виходив за межі позовних вимог, оскільки звертаючись до суду з позовом ОСОБА_4 просила суд повернути сторони у первісний стан, а без визнання недійсним рішення від 25.12.2012 повернення сторін у справі у первісний стан не може відбуватися, не врахував, що ОСОБА_4 просила суд повернути сторони у первісний стан саме шляхом визнання недійсними та скасування всіх рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" від 23.01.2013, оформлених протоколом від 23.01.2013.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут" було заявлено про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 ЦК України.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, суд повинен встановити момент не лише, коли особа довідалася, але і коли могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Однак, суд першої інстанції, всупереч наведеним положенням закону, не встановив моменту, коли ОСОБА_4 дізналася або могла довідатися про прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" від 23.01.2013, яким (як зазначено позивачем) порушено її права. Натомість суд першої інстанції обмежився посиланням на відсутність в матеріалах справи доказів, які би підтверджували момент обізнаності ОСОБА_4 з прийнятими спірними рішеннями.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, не виявив даних порушень місцевим господарським судом норм процесуального права.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначивши те, що "тільки у зв'язку із прийняттям Апеляційним судом Одеської області рішення від 21.01.2016 у цивільній справі № 521/1929/13-ц суб'єктивне уявлення ОСОБА_4 про порушення її прав учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" набуло остаточного підтвердження", в порушення вимог ст. 105 ГПК України, не навів норми законодавства якими він керувався дійшовши даного висновку.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права виправити помилки, допущені судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2016 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 916/400/16 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Під час нового розгляду необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" задовольнити.

Скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 916/400/16.

Справу № 916/400/16 передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.А. ГОЛЬЦОВА