Судове рішення #6772614


  

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


м. Київ

            15:05           № 11/550

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденко Д.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом     Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

до                     ОСОБА_1   

про                  стягнення податкової заборгованості у розмірі 18 813,22 грн.


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва (надалі ДПІ у Деснянському районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1, відповідач) 18 813,22 грн. заборгованості по податку з доходів найманих працівників.

Ухвалою суду від 25.12.2008 р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач згідно з декларацією про доходи від 25.03.2007 р., одержані з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. одержала доход від продажу майнових прав у вигляді паю по договорах № 624/06 від 23.06.2006 р. та № 169/06 від 07.06.2006 р. у розмірі 723 585,55 грн. Згідно з актом перевірки достовірності даних визначених у декларації про доходи від 30.01.2008 р. № 435/27-05/НОМЕР_1 встановлено порушення п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003 р., внаслідок чого було донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 18 813,22 грн.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000651705/0 від 18.02.2008 р., яким визначено податкове зобов’язання в сумі 18 813,22 грн.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем було надіслано на адресу відповідача першу та другу податкові вимоги.

Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача заборгованість по податку з доходів фізичних осіб.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надала, явку своїх представників у судове засідання не забезпечила, хоча про час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином. 05.03.2009 р. ОСОБА_1 було подано клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку з необхідністю представлення її інтересів представником.

Проте, повноважний представник відповідача не з’явився у судове засідання, у зв’язку з чим  відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:


ОСОБА_1 подала декларацію про доходи від 25.03.2007 р., одержані з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., де відобразила доход від продажу майнових прав у вигляді паю по договорах № 624/06 від 23.06.2006 р. та № 169/06 від 07.06.2006 р. у розмірі       723 585,55 грн.

ДПІ у Деснянському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку достовірності даних визначених у декларації про доходи, поданої відповідачем, за результатами якої складено акт від 30.01.2008 р. № 435/27-05/НОМЕР_1.

Відповідач у порушення вимог п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 р. відобразила у декларації витрати у сумі 144 717,11 грн., пов’язані з отриманим доходом, понесення яких нічим не підтверджується.  

Сума загального оподатковуваного доходу, з якого слід сплатити податок з доходів фізичних осіб (доходи зазначені у п. 1.2 та п. 1.4 Розділу І декларації), визначена за результатами перевірки складає 723 585,55 грн., а сума податку з доходів фізичних осіб, яку слід сплатити до бюджету –94 066,12 грн. (із розрахунку 723 585,55 Х 13%), у тому числі самостійно визначено платником 75 252,90 грн.

Таким чином, згідно з актом перевірки достовірності даних визначених у декларації про доходи від 30.01.2008 р. № 435/27-05/НОМЕР_1 встановлено порушення п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003 р.

У відповідності до пункту 20.1 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»було донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 18 813,22 грн.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000651705/0 від 18.02.2008 р., яким визначено податкове зобов’язання в сумі 18 813,22 грн. 27.02.2008 р. на адресу відповідача направлено копію рішення, яке повернуто без вручення. Актом від 04.04.2008 р. № 3/17-5 розміщене на дошці податкових оголошень та вважається врученим.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем було надіслано на адресу відповідача першу податкову № 1/24 від 30.05.2008 р., яка містить зобов’язання сплатити суму податкового боргу в розмірі 18 813,22 грн., яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем проживання відповідача. У зв’язку з неврученням згідно з актом від 04.08.2008 р. № 17 розміщена на дошці оголошень та вважається врученою.

Перша податкова вимога не оскаржувалась відповідачем в адміністративному та в судовому порядку.   

Друга податкова вимога № 2/59 від 18.09.2008 р. на суму податкового боргу 18813,22 грн. також повернулась до ДПІ і була розміщена на дошці оголошень, про що свідчить акт від 18.09.2008 р. № 48.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковувалась заборгованість по сплаті податку в сумі 18 813,22 грн.

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог суду не надано. Доказів сплати боргу до суду також не представлено.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов’язання відповідача не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов’язання визнається судом податковим боргом.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше  першого  робочого  дня після   закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи  платника  податків, обов'язок  погасити  суму  податкового  боргу  та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня  від  дня  направлення (вручення) першої податкової вимоги,  у разі непогашення платником  податків  суми  податкового  боргу  у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково  до відомостей,  викладених у першій податковій вимозі,  може  містити повідомлення  про  дату  та  час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги направлені відповідачу відповідно до наведених положень законодавства.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу  платника податків.

Враховуючи вищевикладене, факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі суд вважає встановленим.

Відповідачем не спростовано привильність розрахунку його податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості  відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -


ПОСТАНОВИВ:


1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (02222, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України (р/р 33213800700004, одержувач: УДК у Деснянському районі м. Києва, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11010100) заборгованість по податку з доходів найманих працівників в сумі 18 813,22 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 22 копійки).


Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя                                                                                                     К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –18.09 .2009.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація