Справа №22Ц709/2009 Головуючий у 1 інстанції Роздобудько О.М.
Категорія Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Юровської Г.В.
суддів Волохова Л.А., Голуб С.А.
при секретарі Бистрій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною Березанського підприємства «Березаньтепломережа» на рішення Березанського міського суду Київської області від 18 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Березанського підприємства «Березаньтепломережа», третя особа: ОСОБА_2 про визнання наказів незаконними і їх скасування, визнання незаконним протоколу профкому, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2008 року позивач пред»явив в суді названий позов посилаючись на те, що рішенням Березанського міського суду від 20.03.2008 року його поновлено на посаді майстра котелень по вул. Леніна та провулку Березовий на підприємстві «Березаньтепломережа», з відповідача стягнуто на користь позивача 7182 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов задоволено у зв»язку із тим, що БП «Березаньтепломережа» при звільнені ОСОБА_1 не виконав обов»язок , покладений на нього ст.40 КЗпП України і не запропонував йому вільні посади, на яких він міг би працювати за фахом і кваліфікацією.
Наказом начальника БП «Березаньтепломережа» №24 від 28.03.2008 р. посаду майстра котельні по вул. Леніна та провулку Березовому повторно скорочено з 28.05.2008 p., а ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення.
Наказом від 27.05.2008 р. №35-к ОСОБА_1 вдруге звільнено з посади майстра котельні по вул. Леніна та провул. Березовий з 28.05.2008 р. у зв»язку з скороченням штату працівників з виплатою вихідної допомоги у розмірі 950 грн. та компенсації за 6 календарних днів невикористаної відпустки.
ОСОБА_1 просив визнати накази №24 від 28.03.2008 р. та №35-к від 27.05.2008 р. незаконними і скасувати їх, визнати незаконним протокол №17 від 14.05.2008 р. профкому підприємства «Березаньтепломережа», стягнути 3252 грн. різниці недоплаченої заробітної плати і 7000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Березанського міського суду від 18 листопада 2008 року позов задоволено частково. Визнано недійсними накази начальника підприємства «Березаньтепломережа» №23-а від 27. 03.2008 року, №24 від 28.03.2008 року від 27.05.2008 року.
ОСОБА_1 поновлено на посаді майстра котельні по вул. Леніна та пров. Березовому на підприємстві «Березаньтепломережа» з 28.05.2008 року.
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 3252 грн. різниці недоплаченої заробітної плати та 3500 грн. заподіяної моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто відповідача на користь держави судові витрати в сумі 107 грн. 52 коп..
Відповідач в доводах апеляційної скарги вказує, що висновок суду про те, що звільнення позивача відбулось у зв»язку з упередженим ставленням до нього з боку керівництва підприємства є необгрунтованим і помилковим. При звільненні позивача дотримані норми трудового законодавства. Крім того, поновлюючи позивача на роботі, суд не врахував того, що посади майстра котельні вже не існує.
Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду і пояснення осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з викладених нижче підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Березанського міського суду від 20.03.2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, позивача поновлено на посаді майстра котелень по вул. Леніна та провул. Березовий на підприємстві «Березаньтепломережа».
Наказом №24 від 28.03.2008 р. посаду майстра котельні по вул. Леніна та провулку Березовому повторно скорочено з 28.05.2008 p., а ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення.
Наказом начальника БП «Березаньтепломережа» від 27.05.2008 р. №35-к ОСОБА_1 вдруге звільнено з посади майстра котельні по вул. Леніна та провул. Березовий з 28.05.2008 р. у зв»язку з скороченням штату працівників з виплатою вихідної допомоги у розмірі 950 грн. та компенсації за 6 календарних днів невикористаної відпустки.
Проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази суд першої інстанції прийшов до висновку, що звільнення позивача відбулось внаслідок упередженого ставлення до нього з боку адміністрації підприємства, наказ
про скорочення посади майстра котельні порушує права позивача, встановлені статтями 82, 96, 97, 105, 106, 108 КЗпП України.
Також суд першої інстанції піддав критиці рішення Березанського міського суду від 20 березня 2008 року зазначивши, що ОСОБА_1 необхідно було поновити на роботі з 12 жовтня 2007 року. Крім того, суд зазначив, що поновлення позивача на роботі відбулось формально, оскільки посада майстра котельні штатним розписом не була передбачена.
З такими висновками суду колегія суддів повністю погодитись не може, оскільки вони не грунтуються на матеріалах справи і суперечать вимогам закону.
Відповідно до роз'яснень викладених у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 1992 року № 9 „ Про практику судами трудових спорів, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мало місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізації установи, підприємства, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержало власником норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу, або що власник або уповноваженим ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 і Березанське підприємство «Тепломережа» перебували в трудових відносинах з 19 листопада 1998 року. 12 жовтня 2007 року позивач був звільнений з роботи за п.1 ст. 20 КЗпП України .
Наказом №12-к від 27.03.2008року ОСОБА_1 поновлено на посаді майстра котельні по вул. Леніна та пров.Березовий з 21.03.2008 року згідно рішення Березанського міського суду від 20.03.2008року.
Наказом №24 від 28 березня 2008 року скорочено посаду майстра котельні по вул. Леніна та пров.Березовий, яку займав ОСОБА_1 з 28.05.2008 року і попереджено позивача про наступне звільнення з роботи з 28.05.2008 року.
В суді першої інстанції позивач підтвердив, що йому пропонувалась інша робота машиніста котельні, на яку він не погодився.
Відповідно до ст.43 КзПП України профспілковим комітетом підприємства у присутності позивача було розглянуто подання адміністрації про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи.
Наказом №35-к від 27 травня 2008 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з 28.05.2008 року у зв'язку із скороченням штату працівників.
Формулювання причини звільнення ОСОБА_1 в наказі про звільнення від 28.05.2008 року відповідає чинному законодавству,
При апеляційному перегляді справи встановлено, що скорочення штату працівників підприємства на час звільнення позивача дійсно було, що підтверджується наказами від 3.10.2007року і №22 від 21.03.2008 року і
розірвання трудового договору за п.1 ст.40 КзПП України відповідає обставинам справи та вимогам трудового законодавства.
Висновок суду першої інстанції про те, що звільнення позивача відбулось внаслідок упередженого ставлення до нього адміністрації відповідача і необгрунтованим і належними та допустимими доказами не підтверджений.
Аналіз та критика судом при розгляді даної справи судового рішення від 20 березня 2008 року взагалі є неприпустимим, оскільки предметом даного розгляду є лише заявлені позовні вимоги у зв»язку з порушенням умов оплати праці та звільненням позивача з роботи з 28 травня 2008 року.
Оскільки відсутні порушення норм трудового законодавства при звільненні позивача з роботи, судова колегія вважає, що підстав для відшкодування моральної шкоди немає.
Разом з тим, висновок суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену заробітну плату можна визнати правильним виходячи із наступного.
Виходячи із змісту трудового законодавства працівникові, який поновлюється на роботі після незаконного звільнення, гарантовані ті ж самі умови праці та оплата праці. Позивача було поновлено на роботі на тій же посаді майстра, яку він обіймав до звільнення, але посадовий оклад був змінений в бік зменшення, таким чином були порушені умови оплати праці позивача. Право позивача на отримання різниці в заробітній платі між тією яку він отримував до звільнення і тією, яка йому була призначена за названим наказом підлягає захисту, а тому суд правомірно стягнув з відповідача 3252 грн.
Колегія суддів звертає також увагу на те, що суд першої інстанції визнав недійсним наказ № 23-а від 27 березня 2008 року, хоча така вимога позивачем не заявлялась, даний наказ не був предметом судового дослідження, а тому він не міг скасовуватись судом.
Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення вимог про поновлення на роботі, визнання недійсними наказів № 23-а від 27 березня 2008 року, № 24 від 28 березня 2008 року та № 35-к від 27 травня 2008 року та відшкодуванні моральної шкоди. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Березанського підприємства «Березаньтепломережа» задовольнити частково.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 18 листопада 2008 року скасувати в частині задоволення вимог про поновлення на роботі, визнання недійсними наказів № 23-а від 27 березня 2008 року, №
24 від 28 березня 2008 року та № 35-к від 27 травня 2008 року та відшкодуванні моральної шкоди і в цій частині ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, визнанні недійсним та скасуванні наказів по підприємству та відшкодуванні моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців, з дня набрання законної сили.