справа №2а-905/09р.  

П О С Т А Н ОВ А  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ    

28 жовтня 2009 року      Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:  

головуючого судді           Скрипник К.О.  

при секретарі                     Берко Я.В.,  

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щорічної  допомоги на оздоровлення, -  

В С Т А Н О В И В:  

Позивач 15 липня 2009 року звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом в якому зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом 3 групи, захворювання якого пов’язано з участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з чим відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачені щорічні виплати на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Проте відповідачем, всупереч вимогам Конституції України та Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було виплачено на користь позивача, значно занижені суми компенсації на оздоровлення без врахування встановленого на території України розміру мінімальної заробітної плати. Позивач просив визнати дій відповідача щодо нарахування щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, стягнути з відповідача недоплачені суми одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2006, 2008 роки у розмірі 4878,50 грн.  

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просив задовольнити. В обґрунтування позову посилався на обставини, викладені у позові.  

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вважає дії управління в межах чинного законодавства правомірними. Просив відмовити в задоволенні позову.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь гідність,   недоторканність   і   безпека  визнаються   в   Україні  найвищою   соціальної цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності   держави.   Держава    відповідає    перед   людиною    за    свою   діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.  

До того ж ст. 13 Закону України №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, котре базується на виконанні Державою покладених на неї обов'язків, щодо забезпечення прав і свобод людини, не може бути поставлено у залежність від строків звернення до суду.  

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, є інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченням серії А № 411631 та довідкою МСЕК (а.с.7,9), та відповідно до п.4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право як інвалід третьої групи на щорічну допомогу на оздоровлення, що виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги. Однак відповідачем було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії згідно до п. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.5).  

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до  ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідам третьої групи виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.  

Згідно до ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» встановлений з 01 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гривень на місяць, з 01 квітня – 525 гривень на місяць, з 01 жовтня – 545 гривень та з 01 грудня – 605 гривень.  

Відносно Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік», яким було внесено зміни до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то в цьому випадку вірним буде застосування висновків рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, якими було встановлено, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.  

Встановлений ще в 1996 році Постановою КМУ № 836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.  

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Управління праці та соціального захисту населення Ленінського району м. Дніпропетровська повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік.  

Таким чином, розрахунок виплат повинний бути наступним:  

за 2008 рік виплата у січні 2009 року: 605 * 4 – 90 = 2330 грн.  

В той саме час, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині виплати коштів на оздоровлення за 2006 рік, оскільки дію абзацу другого частини четвертої статті 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 20.12.2005 р. № 3235-ІV та Законом України від 28.12.2007р.  № 107-VI   .   Цей закон не визнано неконституційним, він є чинним, тому при вирішенні питання необхідно враховувати його положення і таким чином немає правових підстав для стягнення матеріальної допомоги за 2006 рік з урахуванням розміру мінімальної зарплати.  

Що ж стосується позовних вимог відносно стягнення з відповідача на користь позивача коштів на оздоровлення за 2005 рік, то суд вважає, що в даній частині позивачем було пропущено строки позовної давності згідно ст. 99 КАС України, у зв’язку з чим дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 152 Конституції України, ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист населення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням КСУ від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, ст. ст. 7, 8, 11, 17, 70, 86, 99, 104, 158, 159, 160-163 КАС України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:  

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щорічної  допомоги на оздоровлення –   задовольнити частково   .  

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за  2008 рік.  

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради донарахувати ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за  2008 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 2330 грн. (дві тисячі триста тридцять гривень) та забезпечити виплату цих коштів.  

В частині позовних вимог за 2005, 2006 роки  -   відмовити   .  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення в повному обсязі Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя                                                                                         К.О.Скрипник