Справа № 22ц-849/2009 Головуючий у 1 інстанції Капшук Л.О.
Категорія Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Юровської Г.В.,
суддів Волохова Л.А., Голуб С.А.
при секретарі Бистрій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 3 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коросташ Оксана Валеріївна про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2008 року позивачі пред»явили в суді названий позов, посилаючись на те, що на забезпечення виконання зобов»язань приватного підприємства «Феліца», яке 26.05.2005 року уклало кредитний договір з акціонерним комерційним банком «Мрія», ними 26.05.2005 року та 02.06.2005 року було укладено іпотечні договори. За вказаними іпотечними договорами приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. 30.07.2008 року було вчинено виконавчі написи № 6262 та № 6261, які були передані до державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області для здійснення примусового виконання. 22.08.2008 року працівниками ДВС Миронівського РУЮ було відкрито два виконавчі провадження.
Заявлені вимоги позивачі обґрунтували тим, що виконавчі написи, вчинено з грубим порушенням встановленого законодавством порядку. Зокрема вони вчинені з порушенням вимог ст.ст. 7, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», ст. 35 Закону України «Про іпотеку», п.283, 287 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Письмових вимог про необхідність усунення порушень договору у встановлений строк та про намір звернути стягнення на заставлене майно шляхом вчинення виконавчого напису на їх адресу відповідач не надсилав. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірила вказану обставину, не переконалась у безспірності заборгованості, не застосувала позовну давність при стягненні неустойки, у виконавчих написах вказала лише своє прізвище та ініціали замість повного імені, їх про вчинення виконавчого напису не повідомила.
В зв»язку з наведеними обставинами позивачі просили визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчий напис № 6262, вчинений 30.07.2008року за іпотечним договором від 02.06.2005 року, укладеним між позивачем ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком «Мрія» та виконавчий напис № 6261, вчинений 30.08.2005 року за іпотечним договором від 02.06.2005 року, укладеним між позивачем ОСОБА_2 та тим же банком.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від З грудня 2008 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі просять вказане рішення скасувати, як незаконне, і ухвалити нове рішення про задоволення їх вимог.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наведених нижче підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.05.2005 року АКБ «Мрія» та ПП «Феліца» уклали кредитний договір, за яким банк надав позичальнику грошові кошти строком користування до 26.05.2008 року з платою за користування кредитом в розмірі 25 % річних.
Згідно п.1.1 кредитного договору від 26.05.2005 року строк виконання основного зобов»язання визначений до 26.05.2008 року.
З метою забезпечення виконання зобовязань ПП «Феліца» 02.06.2005 року між позивачами та АКБ «Мрія» були укладені іпотечні договори, які були нотаріально посвідчені.
Предметом іпотечного договору, укладеного з позивачем ОСОБА_1, була передача в іпотеку нежитлової будівлі площею 178, 3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки сторонами договору оцінений в розмірі 296478, 00 грн.
Предметом іпотечного договору, укладеного з позивачем ОСОБА_2, була передача в іпотеку АДРЕСА_2. Даний предмет іпотеки оцінений за умовами договору в сумі 92120, 00 гри.
Боржник за договором кредиту ПП «Феліца», майновими поручителями якого виступили позивачі, зобов»язання за договором не виконувало належним чином з червня 2006 року, а з січня 2008 року припинило їх виконання взагалі.
22 травня 2008 року відповідач надіслав боржнику та іпотекодавцям письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначив зміст порушених зобовязань, поставив вимогу про виконання зобовязання в розмірі 856923, 79 гри. та попередив їх про звернення стягнення на предмети іпотеки у разі невиконання пред»явленої вимоги.
Станом на 30 липня 2008 року заборгованість за договором погашена не була, а тому відповідач звернувся за вчиненням виконавчого напису щодо звернення стягнення на предмети іпотеки.
30 липня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В, було вчинено два виконавчі написи: про звернення стягнення на чотирьохкімнатну АДРЕСА_2, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_2., другий - про звернення стягнення на нежитлову будівлю, що знаходиться по АДРЕСА_1, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої станції виходив з того, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус діяв у відповідності з вимогами Законів України «Про нотаріат», «Про іпотеку», положень інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а зібраним доказам суд дав належну правову оцінку.
Доводи апеляційної скарги є необгрунтованими з наступних підстав. Так апелянти посилаються на те, що ними, як позивачами, в повному обсязі було доведено, що документи на підставі яких були вчинені виконавчі написи не відповідали вимогам, які встановлені в Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення виконавчих дій нотаріусами України (далі по тексту Інструкція) та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі по тесту Перелік).
Відповідно до п. 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п.1 Переліку для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника
та встановлюють прострочення виконання зобов»язання.
Банком для вчинення виконавчих написів нотаріусу було подано заяву про вчинення виконавчих написів з наступними документами:
- оригінал кредитного договору № 60, укладеного між АКБ «Мрія» та приватним підприємством «Феліца» 26 травня 2005 року з строком користування кредитом до 26 травня 2008 року;
- оригінал іпотечного договору, укладеного між АКБ «Мрія» та ОСОБА_2 02 червня 2005 року;
- оригінал іпотечного договору, укладеного між АКБ „Мрія" та ОСОБА_1 02 червня 2005 року ;
розрахунок заборгованості станом на 30.07.2008 року за кредитним договором № 60 від 26.05.2005 з відміткою про те, що станом на 30.07.2008 року погашення заборгованості Боржником не здійснювалось ;
оригінали виписок з особового рахунку ПП „Феліца" з 26 травня 2005 року по 30 липня 2008 року;
- другий примірник вимоги за вихідним номером 29/1211.10-09-2 від 22.05.2008 на адресу Боржника (ПП „Феліца") про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором № 60 від 26.05.2005 з попередженням про те, що у випадку не погашення заборгованості, буде звернуто стягнення на заставлене майно. Вказана вимога містила відмітку про одержання цього листа 22.05.2008 року,
- другий примірник листа за вихідним номером 30/124.10-09-2 від 22.05.2008 на адресу ОСОБА_2 про те, що ПП „Феліца" не виконує умови кредитного договору № 60 від 26.05.2005, а у цьому випадку Іпотекодержатель (Банк) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
- опис вкладення у рекомендований лист на адресу ОСОБА_2, в якому зазначається, що до листа за вихідним номером 30/124.10-09-2 від 22.05.2008 була додана копія вимоги за вихідним номером 29/1211.10-09-2 від 22.05.2008 на адресу боржника (ПП „Феліца");
- поштове повідомлення за № 1716216 про одержання цього листа особисто ОСОБА_2 05 червня 2008 року;
- другий примірник листа за вихідним номером 32/124.10-09-2 від 22.05.2008 на адресу ОСОБА_1 про те, що ПП „Феліца" не виконує умови кредитного договору № 60 від 26.05.2005, а у цьому випадку Іпотекодержатель (Банк) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
- опис вкладення у рекомендований лист на адресу ОСОБА_1, в якому зазначається, що до листа за вихідним номером 32/124.10-09-2 від 22.05.2008 була додана копія вимоги за вихідним номером 29/1211.10-09-2 від 22.05.2008 на адресу боржника (ПП „Феліца");
- поштове повідомлення № 1716208 про одержання цього листа особисто ОСОБА_1 04 червня 2008 року.
Представник апелянтів у судовому засіданні не вказав які ж документи, що підтверджують безспірність заборгованості позивачів Банком не були надані нотаріусу і в чому надані нотаріусу документи не відповідали Переліку, а тому доводи, викладені щодо цього в апеляційній скарзі є голослівними і не спростовують висновків суду.
Суд, проаналізувавши нормативні документи які регулюють виниклі правовідносини, встановив, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису діла правомірно, в межах наданих їй Законом України « Про нотаріат» повноважень, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції розглянув справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, його висновки відповідають встановленим по справі обставинам, рішення суду є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 305, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від З грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України.