Справа № 2-232(2007 p.)
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
при секретарі - Кутельмах О.В.,
за участю представника відповідача Слісаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Рудоуправління імені Кірова" про стягнення середнього заробітку за час затримки у виплаті заробітної плати, відшкодування моральних та матеріальних збитків -
встановив:
Позивач звернулася до суду із даним позовом до відповідача в
якому зазначила, що працювала на підприємстві відповідача - ДП
РУ ім. Кірова з 12.05.1977 року. 10 квітня 2006 року позивачку
було звільнено у відповідності до п.1 ст. 4 0 КЗпП України по
скороченню штатів. В порушення ст. 116 КЗпП України під час
звільнення позивачці не було виплачено заробітну платню у
повному обсязі, заборгованість перед позивачкою складала 1075,26
гр. З вини відповідача виплата вказаної заборгованості в повному
обсязі відбулася лише 21 липня 2006 року. У зв'язку з
викладеним, на підставі ст. 117 КЗпП України позивачка просить стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за весь час затримки у виплаті заробітної платні по день фактичного розрахунку, тобто з 10 квітня 2006 року по 21 липня 2006 року, що складає 1178 гривень 67 копійок. Кім того, незаконними діями відповідача позивачці нанесено моральну шкоду, відшкодування якої позивачка оцінює в сумі 1 687,50 гривень. Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача витрати, які були нею понесені на оплату юридичних послуг представника в розмірі 500 гривень.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача підтримав свого довірителя суду пояснив, що неправомірними діями відповідача його довірителю нанесено моральних страждань які повинні бути стягнуті з відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, суду пояснила, що насправді перед позивачем під час звільнення з підприємства існувала заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі вказаному в позовній заяві, яку було повністю погашено лише 21 липня 2006 року, проте невиплата заробітної плати сталася не з вини
2
підприємства, так як підприємство знаходиться в стадії санації все майно підприємства знаходиться в податковій заставі, і про строчка у виплаті виникла не з вини підприємства, а фактично, з вини органу, що займається санацією та погашенням боргів відповідача. Крім того представник відповідача зазначила, що вважає, що позивачка не надала доказів на доведення нанесених їй моральних страждань, та вказала, що спір, що розглядається не стосується відшкодування шкоди, а звернення позивачки по допомогу до адвоката - це особиста справа позивача. У задоволенні позову представник відповідача просила відмовити в повному обсязі .
Суд, вислухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у частково за наступних підстав.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що позивач з 12
травня 1977 року працювала на підприємстві відповідача. 10
квітня 2006 року позивача було звільнено у зв'язку зі
скороченням штату робітників на підставі наказу НОМЕР_1
року НОМЕР_1, у відповідності до п. 1 ст. 4 0 КЗпП України.
При цьому, під час звільнення позивача позивачки було порушено
вимоги ст. 116 КЗпП, так, позивачці на наступний день після
звільнення не було виплачено всієї заробітної платні, в
результаті чого у підприємства перед позивачкою виник борг в
розмірі 1075,26 гривень. Вказана заборгованість була повністю
виплачена 21 липня 2006 року. Вказані факти було повністю
визнано відповідачем в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України суд вважає
необхідним стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за весь час затримки у виплаті заробітної платні по день фактичного розрахунку, тобто з 10 квітня 2006 року по 21 липня 2006 року, що складає 1178 гривень 67 копійок.
У відповідності до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 „Про судову практику зі справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" з послідуючими змінами і доповненнями", заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі, права якої були прямо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб."
Суд вважає, що в судовому засіданні доведено спричинення моральної шкоди позивачу у зв"язку з порушенням відповідачем ДП РУ ім. Кірова законних прав позивача, у вигляді затримки виплати заробітної плати, що призвело останнього до моральних страждань, що позбавляє його нормальних життєвих зв"язків і вимагає додаткозих зусиль для організації свого життя.
Однак з урахуванням вимог вищевказаного Пленуму, суд вважає,
за можливе задовольнити частково вимоги позивача в частині
відшкодування моральної шкоди, і з урахуванням характеру й
обсягу моральних страждань, інтенсивності і довготривалості її
страждань, істотності вимушених змін у її життєвих і виробничих
стосунках , наслідків, що наступили, а також конкретних обставин
по справі, а також виходячи із засад розумності, виваженості і
справедливості на користь ОСОБА_1
стягнути з ДП РУ ім. Кірова - 100 гривень , відповідно до ст.237- 1 України.
На підставі ст.80 ЦПК України з ДП РУ ім. Кірова підлягає стягненню судовий збір в сумі 51 гривні і 8 гривень 50 коп .
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 40, 42,42-1, 47,116,117, 237 - 1 КЗпП України, ст.ст.7,8,10,11, 60, 212-218 ЦПК України, суд-
в и р і шив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити
частково.
Стягнути з Державного підприємства "Рудоуправління імені Кірова" на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 1178 гривен 67 коп ( одну тисячу сто сімдесят вісім гривень 67 копійок ).
Стягнути з Державного підприємства "Рудоуправління імені Кірова" на користь ОСОБА_1 100 гривень( сто гривень) в рахунок спричиненої моральної шкоди .
Стягнути з Державного підприємства "Рудоуправління імені
Кірова" на користь ОСОБА_1 500 гривень ( п"ятьсот гривень) в рахунок оплати послуг адвоката .
Стягнути з Державного підприємства "Рудоуправління імені Кірова" на користь держави судовий збір в сумі 59 гривень 50 коп .
Б решті позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпропетровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне провадження до Дніпропетровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу, та одночасно копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку
подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про
апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у
дваццятиденний строк після подання заяви про апеляційне
оскарження- рішення суду набирає законної сили після закінчення
цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо
його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи
апеляційним судом.