справа №2-858/09р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2009 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Городничої В.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бюро по обміну житлових приміщень та Житлово-будівельного кооперативу №184 м.Дніпропетровська про визнання права власності на ? частину квартири в порядку обміну житла, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка 28 травня 2008 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, Бюро по обміну житлових приміщень та Житлово-будівельного кооперативу №184 м. Дніпропетровська про визнання права власності на ? частину квартири в порядку обміну житла. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що квартира АДРЕСА_1 (стара адреса м. Дніпропетровськ, ж/м Червоний камінь, б. 19-а, кв. 31) належала на праві спільної часткової власності її сину ОСОБА_4 та його дружині – відповідачці по справі ОСОБА_3, після смерті її сина ОСОБА_4 державним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину спірної квартири їй – позивачці по справі ОСОБА_1 та свідоцтво про право власності на ? частину спірної квартири відповідачці по справі ОСОБА_3
В 1992 році між нею – позивачкою по справі ОСОБА_5 та відповідачкою по справі ОСОБА_3 була досягнута домовленість, згідно якої відповідачка передає позивачці у власність її ? частину спірної квартири, а позивачка передає відповідачці у власність квартиру АДРЕСА_2.
Протоколом засідання комісії по обміну житлової площі №42 від 14 жовтня 1992 року було дозволено обмін ? частини квартири №31 в будинку №19-а на ж/м ОСОБА_6 в м. Дніпропетровську належної ОСОБА_3 на належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2, в якій вона мешкала разом з сином ОСОБА_7, на підставі чого позивачці і було видано обмінний ордер спірну квартиру на сім’ю із двох чоловік.
13 листопада 1992 року позивачка та її син ОСОБА_7 знялись з реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 та були зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1.
В подальшому позивачка була прийнята в члени ЖБК №184 (спірна квартира є кооперативною), а її син – ОСОБА_7 в 1994 році у зв’язку зі шлюбом знявся з реєстрації в спірній квартирі та переїхав на постійне місце проживання в квартиру №304 в будинку №3 по пр. петровського в м. Дніпропетровську.
В 2007 році позивачка дізналась, що відповідачка досі зареєстрована співвласником спірної квартири в КП «ДМБТІ», оскільки обмін квартир в 1992 році не було зареєстровано в КП «ДМБТІ», однак на даний час обмінні документи в Обмінному бюро не збереглись і вона не може зареєструвати за собою право власності на спірну квартиру ніяким іншим шляхом окрім звернення до суду з даним позовом.
Просила визнати дійсною угоду укладену між нею – ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3 в серпні 1992 року про обмін квартир, в результаті якої їй у власність була передана ? частина квартири АДРЕСА_1 в ЖБК №184 та визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 в ЖБК №184 належної до обміну на праві власності ОСОБА_3 припинивши спільну часткову власність на зазначену квартиру.
У судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити. В обґрунтування вимог посилалась на обставини вказані в позовній заяві.
У судовому засіданні відповідачка визнала позовні вимоги, проти їх задоволення не заперечувала.
Представник Бюро по обміну житлових приміщень в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник ЖБК №184 м. Дніпропетровська в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Надійшла письмова заява з прохання розглядати справу в його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечували /а.с. 44/.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягає задоволенню із наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що квартира АДРЕСА_1 (стара адреса м. Дніпропетровськ, ж/м Червоний камінь, б. 19-а, кв. 31) /а.с. 18/ належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та його дружині – відповідачці по справі ОСОБА_3, після смерті ОСОБА_4 державним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину спірної квартири матері померлого – позивачці по справі ОСОБА_1 /а.с. 10/ та свідоцтво про право власності на ? частину спірної квартири відповідачці по справі ОСОБА_3 /а.с. 12/.
В 1992 році між позивачкою по справі ОСОБА_5 та відповідачкою по справі ОСОБА_3 була досягнута домовленість, згідно якої відповідачка передає позивачці у власність її ? частину спірної квартири, а позивачка передає відповідачці у власність квартиру АДРЕСА_2.
Протоколом засідання комісії по обміну житлової площі №42 від 14 жовтня 1992 року було дозволено обмін ? частини квартири №31 в будинку №19-а на ж/м ОСОБА_6 в м. Дніпропетровську належної ОСОБА_3 на належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 /а.с. 21/, в якій вона мешкала разом з сином ОСОБА_7 /а.с. 20/, на підставі чого позивачці і було видано обмінний ордер спірну квартиру на сім’ю із двох чоловік /а.с. 17/.
13 листопада 1992 року позивачка та її син ОСОБА_7 знялись з реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 та були зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 20/.
В подальшому позивачка була прийнята в члени ЖБК №184 (спірна квартира є кооперативною) /а.с. 13-16/, а її син – ОСОБА_7 в 1994 році у зв’язку зі шлюбом знявся з реєстрації в спірній квартирі та переїхав на постійне місце проживання в квартиру ІНФОРМАЦІЯ_2.
В 2007 році позивачка дізналась, що відповідачка досі зареєстрована співвласником спірної квартири в КП «ДМБТІ», оскільки обмін квартир в 1992 році не було зареєстровано в КП «ДМБТІ», однак на даний час обмінні документи в Обмінному бюро не збереглись і вона не може зареєструвати за собою право власності на спірну квартиру ніяким іншим шляхом окрім звернення до суду з даним позовом /а.с. 9, 21/.
В даний час ОСОБА_3 змінила своє прізвище на «Козюпа» у зв’язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_8 04 грудня 1991 року /а.с. 63/.
Згідно ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), нотаріальне посвідчення угод обов’язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом
На підставі викладеного, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги і визнати дійсною угоду укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в серпні 1992 року про обмін квартир, в результаті якої відповідачка передала позивачці у власність ? частину квартири АДРЕСА_1, а позивачка передала відповідачці у власність квартиру АДРЕСА_2 та визнати за позивачкою право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 належну до обміну на праві власності ОСОБА_3 припинивши спільну часткову власність на спірну квартиру.
В зв’язку з тим, що частина даних правовідносин виникла до 01 січня 2003 року, суд вважає за необхідне також керуватись Цивільний Кодексом України в редакції 1963 року.
Керуючись ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 328 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 130, 169, 174, 175, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Бюро по обміну житлових приміщень та Житлово-будівельного кооперативу №184 м. Дніпропетровська про визнання права власності на ? частину квартири в порядку обміну житла – задовольнити.
Визнати дійсною угоду укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в серпні 1992 року про обмін квартир, в результаті якої ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 у власність ? частину квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 у власність квартиру АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 належну до обміну на праві власності ОСОБА_2.
Припинити право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, Бюро по обміну житлових приміщень та Житлово-будівельного кооперативу №184 м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 136,57 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: В.С. Городнича