Судове рішення #6771056

справа №2-602/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 липня 2009 року                                                                                м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді                                   Городничої В.С.

при секретарі                                                   Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватної виробничо-торгової фірми «Міраж-96» про визнання права власності та визнання договору дійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 25 лютого 2009 року звернулась до суду з позовом до ПВТФ «Міраж-96» про визнання права власності та визнання договору дійсним. В обґрунтування вимог вказала, що вона 28 травня 2003 року уклала з відповідачем нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу спорудження автостоянки розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 4, що складаються з №1,2,3 огорожі: металева сітка, ш/бл. плити, металеві стовпи; І мостіння: асфальт; А-1 сторожки: цегла, шл/бл.; а ганку: шл/бл., цегла; навісу металевого. Сума договору склала 1906,33 грн., і була виплачена відповідачу у зазначений в договорі термін.

Однак коли позивачка звернулась до КП «ДМБТІ» з проханням про реєстрацію її права власності на зазначене майно, їй було відмовлено.

Земельна ділянка, на якій розташована автостоянка передана позивачці у користування на підставі договору оренди укладеного між позивачкою та Дніпропетровською міською радою.

Просила визнати дійсним договір купівлі – продажу споруджень автостоянки розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 4 укладений 28 травня 2003 року між сторонами по справ, та визнати за нею право власності на спорудження автостоянки розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 4 на земельній ділянці з кадастровим номером №1210100000:08:777:0111, а саме на №1,2,3 огорожу: металева сітка, ш/бл. плити, металеві стовпи; І мостіння: асфальт; А-1 сторожку: цегла, шл/бл.; а ганок: шл/бл., цегла; навіс металевий.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити. В обґрунтування вимог посилалась на обставини вказані в позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача визнала позовні вимоги та не заперечувала проти їх задоволення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачка 28 травня 2003 року уклала з відповідачем нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу спорудження автостоянки розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 4, що складаються з №1,2,3 огорожі: металева сітка, ш/бл. плити, металеві стовпи; І мостіння: асфальт; А-1 сторожки: цегла, шл/бл.; а ганку: шл/бл., цегла; навісу металевого /а.с. 6/. Сума договору склала 1906,33 грн., і була виплачена відповідачу у зазначений в договорі термін /а.с. 7/.

Однак коли позивачка звернулась до КП «ДМБТІ» з проханням про реєстрацію її права власності на зазначене майно, їй було відмовлено /а.с. 21/.

Земельна ділянка, на якій розташована автостоянка передана позивачці у користування на підставі договору оренди укладеного між позивачкою та Дніпропетровською міською радою /а.с. 8-20/.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги законні та обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню в зв’язку з чим необхідно визнати дійсним договір купівлі – продажу споруджень автостоянки розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 4 укладений 28 травня 2003 року між позивачкою та відповідачем, та визнати за позивачкою право власності на спорудження автостоянки розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 4 на земельній ділянці з кадастровим номером №1210100000:08:777:0111, а саме на –№№1,2,3 огорожу, І мостіння, А-1 сторожку, а ганок та навіс металевий. Суд не вважає за необхідне визнавати за позивачкою право власності на металеву сітку, шл/бл., плити, асфальт, цеглу та інше, оскільки це є будівельні матеріали, з яких і є споруджені зазначені споруди, тому визнання права власності можливе лише або на будівельні матеріали (при незавершеному будівництві) або на готові споруди.

Дані висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 203, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватної виробничо-торгової фірми «Міраж-96» про визнання права власності та визнання договору дійсним – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі – продажу споруджень автостоянки розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 4 укладений 28 травня 2003 року між ОСОБА_1 та Приватною виробничо-торговою фірмою «Міраж-96».

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спорудження автостоянки розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 4 на земельній ділянці з кадастровим номером №1210100000:08:777:0111, а саме на –№№1,2,3 огорожу, І мостіння, А-1 сторожку, а ганок та навіс металевий.

Стягнути з Приватної виробничо-торгової фірми «Міраж-96» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі – 37,50 грн.

Стягнути з Приватної виробничо-торгової фірми «Міраж-96» на користь держави державне мито у розмірі 42,50 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                            В.С. Городнича  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація