ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.11.2009 року Справа № 8/150пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І.
Єжової С.С.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Куц Т.В., дов. від 30.04.2009 № 77,
Бузілова С.В., дов. від 02.10.2009 № 160,
від відповідача ОСОБА_5, дов. від 01.09.2009 № 1663,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_7, м. Свердловськ
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 16.10.2009
у справі № 8/150пд
(суддя Середа А.П.)
за позовом Відділу культури і туризму Свердловської
міської ради Луганської області,
м. Свердловськ Луганської області
до відповідача Фізичної особи –підприємця ОСОБА_7, м. Свердловськ
Луганської області
про стягнення 14 535 грн. 86 коп., розірвання
договору оренди
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням заступника голови суду від 03.11.2009
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Відділ культури і туризму Свердловської міської ради Луганської області (далі - Відділ культури і туризму), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_7 (далі –СПД ОСОБА_7.) про:
1. стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за оренду комунального майна у сумі 14535 грн. грн. 86 коп. та пені у сумі 321 грн. 77 коп.
2. розірвання договору оренди комунального майна від 17.12.2007, укладеного між Відділом культури і туризму Свердловської міської ради Луганської області та СПД ОСОБА_7 (далі –договір оренди);
Заявою про зміну позовних вимог від 03.08.2009 б/н позивач змінив п. 1 резолютивної частини позовної заяви та заявив вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за оренду комунального майна у сумі 14214 грн. 09 коп. та пені у сумі 321 грн. 77 коп.
Заявою від 28.08.2009 б/н позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за оренду комунального майна у сумі 13987 грн. та пеню у сумі 316 грн. 31 коп.
Рішенням місцевого господарського суду від 16.10.2009 позов задоволений частково, а саме: стягнуто з СПД ОСОБА_7 на користь Відділу культури і туризму основний борг з орендної плати у сумі 7169 грн. 15 коп., пеню у сумі 316 грн. 31 коп., витрати на державне мито у розмірі 142 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. 00 коп., укладений сторонами спірний договір оренди комунального майна від 17.12.2007 розірвано. Щодо решти майнових вимог провадження у справі припинено.
Мотивоване дане рішення положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 202, п. 1 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 509, ст.ст. 525 –527, ч. 1 ст. 530, ч.ч. 1, 3 ст. 549, ст. 610, ч.ч. 3, 4 ст. 611, ч.ч. 1, 2 ст. 612, ч. 1 ст. 614, ч.ч. 1, 2 ст. 623, ст. 624, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 759, ст.ст. 762, 795-797, ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, ст. 20, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 13, 19, ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Як встановлено судом першої інстанції, сторони узгодили дні та години користування орендованим майном у спосіб, запропонований орендарем, а саме: шляхом подання ним заяви на адресу орендодавця та надання останнім на запропонований порядок згоди. За висновком суду, заява відповідача від 16.10.2008 стала невід’ємною частиною договору оренди, додатком до нього, що не суперечить чинному законодавству.
Задоволення судом першої інстанції вимог про розірвання спірного договору, обґрунтовано наявністю з боку відповідача систематичних порушень зобов’язань за договором оренди, а саме: невиконанням СПД ОСОБА_7 зобов’язання з перерахування орендної плати за чотири місяці поспіль, наслідком чого, за висновком суду, повинно бути розірвання договору.
Припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній сплаті у сумі 6817 грн. 91 коп. обумовлено відсутністю предмету позову у зв’язку зі сплатою відповідачем вказаної суми після звернення позивача з позовом.
СПД ОСОБА_7 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на неповне з’ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, на невідповідність судового рішення фактичним обставинам справи, на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, на ст.ст. 509, 526, 654 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.
За твердженням скаржника, орендодавцем виставлялись орендарю рахунки на оплату орендної плати з порушенням вимог діючого законодавства України, без врахування фактичних часів оренди.
Висновок суду першої інстанції, що заява з графіком від 16.10.2008 є невід’ємною частиною договору оренди, на думку скаржника, не відповідає умовам договору та чинному законодавству, оскільки п. 11.3 вказаного договору передбачено, що зміни та доповнення або розірвання договору допускаються за взаємною згодою сторін.
За твердженням апелянта, графік за заявою від жовтня 2008 року не може бути графіком на весь час оренди, що підтверджується також тим, що резолюція на заяві від 16.10.2008 зроблена бухгалтером і стосується тільки сплати 16 часів оренди в жовтні 2008 року та не може бути застосована для нарахування орендної плати за інші місяці, крім жовтня 2008 року.
Відповідач зазначає про надання ним орендодавцю заяв з встановленим графіком і після жовтня 2008 року та у підтвердження вказаного посилається на невідповідність годин роботи по графіку жовтня 2008 року нарахованим позивачем годинам оренди у листопаді та грудні 2008 року в розрахунку заборгованості від 25.08.2009 № 286.
За твердженням скаржника, місцевим господарським судом не було встановлено, на підставі яких документів при наявності графіку від 16.10.2008 позивач виставляв рахунки за невідповідні графіку години роботи дискоклубу, зокрема, у листопаді та грудні 2008 року; як орендодавець розраховував кількість відпрацьованих часів в спірний період.
Також за доводами апелянта, орендна плата нараховувалась позивачем з порушенням вимог Закону України „Про орендну державного і комунального майна” в частині використання індексу інфляції, а саме: за весь час дії договору оренди рахунки за оренду виставлялись орендодавцем без застосування відповідного індексу інфляції.
17.11.2009 відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи до отримання фінансово-господарської діяльності Відділу культури і туризму.
Вказане клопотання відхилено судовою колегією за безпідставністю.
Позивач доводи скаржника оспорює, рішення суду першої інстанції вважає таким, що відповідає законодавству і обставинам справи та просить залишити це рішення без змін.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до загальних положень про зобов’язання згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, з якою кореспондується ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Позовні вимоги Відділу культури і туризму ґрунтуються на договорі оренди, предметом оренди за яким є комунальне майно –Палац культури ім. Я.М. Свердлова, площею 562,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Свердловськ, вул. Єнгельса, 45 на другому поверсі будинку, вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою і становить станом на 30.09.2007 564750 грн.
Власником об’єкта оренди за договором оренди є територіальна громада м. Свердловська. Знаходиться об’єкт оренди на балансі позивача, яким, згідно матеріалів справи, передачу майна в оренду здійснено за дозволом Управління економіки та комунальної власності Свердловської міської ради від 13.12.2007 № 20.
Передано майно в оренду відповідачем з метою розміщення дискоклубу (п. 1.1 договору оренди).
Правовідносини щодо оренди комунального майна регулюються Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 10 якого визначено істотні умови притаманні для даного виду договорів, до кола яких віднесено, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації. За умовами договору оренди сторонами узгоджено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, яке знаходиться у комунальної власності територіальної громади м. Свердловська, затвердженої рішенням Свердловською міською радою від 27.07.2007 № 225 (далі –Методика), і становить без ПДВ за одну годину оренди 101 грн. (грудень 2007 року, згідно конкурсу).
Пунктом 3.2 договору оренди передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати на попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Згідно п. 3.6 договору оренди орендна плата сплачується орендарем щомісяця на протязі 15 календарних днів наступного місяця.
За несвоєчасне або у неповному обсязі перерахування орендної плати п. 3.9 договору оренди встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Укладено договір оренди на термін з 20 грудня 2007 року до 13 грудня 2010 року включно (п. 11.1 договору оренди).
Графік погодженої оренди майна договором оренди сторонами не встановлений, складання такого графіку також як і пред’явлення позивачем рахунків на сплату орендної плати договором на передбачено.
Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 16.10.2008 відповідач повідомив позивача про введення договору оренди в дію з 17.10.2008 та про проведення дискотеки з 17. жовтня 2008 року за наступним графіком: п’ятниця з 21 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв., субота з 21 год. 00 хв. до 24 год. 00 хв., неділя з 21 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв.
Як встановлено судом першої інстанції, до 01.03.2009 відповідач сплачував орендну плату згідно запропонованому ним за заявою від 16.10.2008 графіку користування майном та з урахуванням якого позивачем визначено суму заборгованості відповідача, яка заявлена до стягнення за позовом у даній справі, розмір якої до того ж не перевищує розмір орендної плати, яка може бути визначена згідно п. 3.1 договору оренди на підставі Методики.
Доводи відповідача щодо звернення до позивача із заявами, в яких вказані інші години користування орендованим майном, судом першої інстанції були досліджені при розгляді справи та не знайшли свого підтвердження згідно положень ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Не надані СПД ОСОБА_7 будь-які докази надіслання (вручення) позивачеві вказаних ним листів та погодження годин оренди майна з позивачем і суду апеляційної інстанції при перегляді справи за апеляційною скаргою відповідача.
Як зазначає саме скаржник за апеляційною скаргою, зміни та доповнення договору оренди здійснюється згідно п. 11.3 договору оренди за згодою сторін у передбаченому вказаним пунктом порядку та з урахуванням положень ст. 654 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Посилання скаржника за апеляційною скаргою у підтвердження надання ним заяв з встановленим графіком і після жовтня 2008 року на невідповідність годин роботи по графіку жовтня 2008 року нарахованим позивачем годинам оренди у листопаді та грудні 2008 року згідно даних за розрахунком заборгованості від 25.08.2009 № 286 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення боргу за інший період: березень –червень 2009 року. До того ж розрахунок від 25.08.2009 № 286, на який вказує скаржник, ніким не підписаний, відомостей щодо осіб, якими складено цей розрахунок, не містить, тому не може бути доказом у справі.
Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції по суті даного спору.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо наявності у відповідача заборгованості з орендної плати, яка за рішенням суду стягнута з СПД ОСОБА_7 у розмірі з врахуванням часткового погашення ним суми боргу після звернення позивача з позовом та щодо стягнення пені, яка передбачена п. 3.9 договору оренди, відповідає вимогам цивільного законодавства і фактичним обставинам справи та є обґрунтованим.
Погоджується судова колегія і з висновком суду у частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди.
Так, згідно п. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, якою встановлено підстави припинення договору оренди, на вимогу однієї із сторін вказаний договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Невиконання відповідачем обов’язків за договором оренди підтверджено матеріалами справи.
Разом з тим, оскаржуване рішення підлягає зміні у зв’язку з неврахуванням судом першої інстанції при розгляді справи встановлених вимог щодо оплати державного мита.
З урахуванням пп. “г” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивач при зверненні до суду повинен був сплатити 145 грн. 36 коп. з вимоги майнового характеру та 85 грн. з вимоги немайнового характеру щодо розірвання договору оренди. Фактично згідно квитанції від 08.07.2009 № 1863 позивачем сплачено лише 145 грн. 36 коп., тому державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. підлягає стягненню з Відділу культури і туризму Свердловської міської ради Луганської області на користь Державного бюджету України, що судом першої інстанції не було зроблено.
Відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції судові витрати за позовом обґрунтовано покладені на відповідача, тому державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. підлягає стягненню з СПД ОСОБА_7 на користь Відділу культури і туризму, що місцевим господарським судом також не було зроблено.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_7 на рішення господарського суду Луганської області від 16.10.2009 по справі № 8/150пд задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 16.10.2009 по справі № 8/150пд змінити.
3. Доповнити резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 16.10.2009 по справі № 8/150пд пунктами сьомим та восьмим наступного змісту:
„7. Стягнути з Відділу культури і туризму Свердловської міської ради Луганської області, м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, 42, ідентифікаційний код № 02013159 на користь Державного бюджету України державне мито за подання позову в сумі 85 грн. 00 коп.
8. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1 на користь Відділу культури і туризму Свердловської міської ради Луганської області, м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, 42, ідентифікаційний код № 02013159 витрати на державне мито в сумі 85 грн. 00 коп.”
4. В решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Доручити господарському суду Луганської області надати відповідні накази.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя К.І.Бойченко
Суддя С.С.Єжова