справа № 2-567/09р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2009 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Скрипник К.О.,
при секретарі - Олексієнко О.В
за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи: КЖЕП № 25, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про вселення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачі 23 квітня 2008 року звернулись до суду з вказаним позовом, в якому зазначили, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивачі та відповідач. Відповідач проживав у вказаній квартирі з 1976 по 1988 роки, але потім почав проживати зі своєю дружиною, та з того часу більше у квартирі ніколи не проживав, комунальні послуги не сплачував, вселитись не намагався. Добровільно знятись з реєстрації відповідач не бажає. Просили визнати відповідача, таким що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 та зобов’язати Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти його з реєстрації за вказаною адресою.
29 жовтня 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про вселення, в якій зазначив, що з 1975 р. по 14.09.2008 року проживав та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, у квартирі постійно знаходились та знаходяться по теперішній час його особисті речі та меблі. Однак, 14.09.2008 року ОСОБА_1 забрала у нього ключі від квартири та з того часу перешкоджає його доступу у спірну квартиру, у зв’язку з чим він був змушений звернутись до Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області та КЖЕП № 25 з відповідними заявами. ОСОБА_5 у своєму позові зазначив, що під час проживання у спірній квартирі кожного місяця сплачував ОСОБА_1 1/5 частину від загальної суми житлово-комунальних послуг по спірній квартирі. Просив вселити його у квартиру АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 10 грудня 2008 року, цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи: КЖЕП № 25, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням була об’єднана з цивільною справою за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про вселення в одне провадження.
Позивачі за первісним позовом, їх представник у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_5 не визнали в повному обсязі та просили відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування позовних вимог посилались на обставини викладені у позовній заяві.
Співпозивач ОСОБА_7 у судове засідання не з’явився, письмово просив справу розглядати у його відсутність, свої позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
ОСОБА_5, його представник у судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили відмовити у задоволенні позову. Свої позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на обставини, викладені у позовній заяві. ОСОБА_5 пояснив, що він проживав спірній квартирі з серпня 1975 року, потім у 1981-1983 роках проходив службу в ОСОБА_8. Прийшовши з ОСОБА_8, став продовжувати проживати в спірній квартирі до 14 вересня 2008 року. Ключі від квартири, якими він користувався, саме 14 вересня 2008 року забрала його сестра і з цього часу він не може користуватися цією квартирою і проживати в ній.
Треті особи - В ідділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, КЖЕП № 25 в судове засідання не зявились, письмово просили справу розглядати у відсутність їх представників.
Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, допитаних у судовому засіданні свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні об’єднаного позову ОСОБА_5 необхідно відмовити за наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради від 16.02.2007 року № 201 змінені умови договору найму житлового приміщення у квартирі АДРЕСА_1 з матері ОСОБА_3 та дочку ОСОБА_1 з родиною у складі: чоловік ОСОБА_7, син ОСОБА_2, брат ОСОБА_5, мати ОСОБА_3 (а.с.6).
Згідно довідки КЖЕП № 25, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.7).
Згідно пояснень позивачів, стосовно фактичного проживання ОСОБА_5, їм не відомо де він проживає, оскільки не підтримують з ним стосунки вже досить тривалий час, припускають, що він може проживати або у колишній дружини, від якої у ОСОБА_5 є спільна дитина, за адресою м. Дніпропетровськ, вул.Чичерина 2, або у співмешканки, яка проживає недалеко від вул.Комунарівській 1.
Суд критично ставиться до обґрунтувань відповідача по первісному позову та позивача по об’єднаному позову щодо того, що він проживав в спірній квартирі до 14.09.2008 року, оскільки всі доводи ОСОБА_5 спростовуються нижченаведеними доказами по справі.
Так, згідно акту від 11.04.2008 року, складеного сусідами позивачів, затвердженого майстром КЖЕП № 25, який підтверджується показаннями, допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, в спірній квартирі ОСОБА_5 не проживає з 1988 року по теперішній час, комунальні послуги не сплачує (а.с.10).
Зокрема, свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що з 1975 по 2000 рр. була сусідкою позивачів за первісним позовом, росла разом з ОСОБА_1, однак вже десь років 20 не бачила її брата ОСОБА_5, який у квартирі АДРЕСА_1 не проживає. Часто заходила до квартири позивачів, пояснила, хто з позивачів в якій кімнаті проживав і ніколи там не бачила ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1975 року , яка знаходиться напроти квартири позивачів, та ОСОБА_5 не бачив ніколи і не знає його.
Свідок ОСОБА_13, пояснила, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1975 року. ОСОБА_5 жодного разу не бачила в спірній квартирі. Також, пояснила суду про те, хто з позивачів в якій кімнаті спірної квартири проживає, оскільки часто заходить в гості, особистих речей ОСОБА_5 і його самого жодного разу не бачила.
Свідок ОСОБА_14 пояснив в судовому засіданні, що працював разом з ОСОБА_5 на ринку та чув тільки з його слів де він проживає. Пояснив, що недалеко від вул.Комунарівській 1 проживає брат ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_15, яка є дочкою ОСОБА_5, що підтвердив сам ОСОБА_5 та ОСОБА_15, у судовому засіданні пояснила, що жодного разу не була у спірній квартирі АДРЕСА_1. Про те, що сестра його батька забрала у нього ключі від спірної квартири чула від самого батька.
Крім того, співпозивач ОСОБА_2, який є племінником ОСОБА_5, у судовому засіданні поясняв, що взагалі з часу народження, а саме з 1990 року ніколи не бачив ОСОБА_5 та до цього часу взагалі не знав як виглядає його дядька.
В судовому засіданні, з метою підтвердження обґрунтувань відповідача, що він постійно проживав в спірній квартирі, суд задав запитання відповідачу, а саме, коли день народження його племінника, тобто сина його сестри, який проживає в спірній квартирі з самого народження, або в яку пору року день народження племінника, відповідач нічого не зміг сказати.
На запитання суду, як дізнався ОСОБА_5 про першу дату слухання даної справи в суді, то він пояснив, що саме в той час, коли телефонувала його сестра ОСОБА_1 до матері його доньки, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_4, щоб сказати про дату судового засіданні, він був у них в гостях, так і дізнався. Разом з тим, ОСОБА_5 в судовому засіданні стверджував, що за адресою вул.Чичеріна 2 у м. Дніпропетровську, не проживає, а тільки приходить в гості.
Однак, згідно довідки Дніпропетровського обласного племінного центру собаківництва від 30.05.2009 року за № 38-01, ОСОБА_5 є членом Кінологічної Спілки України та згідно бази даних ДОПЦС КСУ він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.
У судовому засіданні, що відбувалося 11 вересня 2008 року, коли, як стверджував ОСОБА_5, він ще проживав в спірній квартирі, для з”ясування фактичних обставин справи, судом було запропоновано сторонам по справі одночасно письмово викласти конкретно обстановку, меблі, колір шпалер і т. д. в спірній квартирі (а.с.57-60). Згідно наданої письмово інформації ОСОБА_5 написав загальні предмети, які знаходяться в багатьох квартирах, приблизні не конкретні кольори, а також надав не вірну інформацію. Так, наприклад, по санвузлу ОСОБА_5 написав, що там є кахель, унітаз білий. Тоді як ОСОБА_16, ОСОБА_1 написали, що в санвузлі є шпалери, унітаз голубий, мийка. Далі, наприклад по кухні, ОСОБА_5 написав світлий лінолеум, білий холодильник, мийка, пічка. Тоді як ОСОБА_16, ОСОБА_1 ОСОБА_2 написали, що в кухні є холодильник „Індезіт”, куток, гардини білі. Крім того, ОСОБА_17 нічого не зміг пояснити по меблі, що знаходиться в коридорі спірної квартири, в інших кімнатах, коли в останній раз в квартирі робився ремонт. На що ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що доступу до інших кімнат він не має.
Крім того, під час проведення попереднього судового засідання 03 липня 2008 року та судового засідання 11 вересня 2008 року суд рекомендував позивачу надати в судове засідання ключі від спірної квартири в підтвердження того факту, що він там постійно проживає, однак ключі ним під різними причинами суду не були надані.
Після чого, 14 вересня 2008 року ОСОБА_5 була подана заява до Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, в якій він вказав, що ОСОБА_1 14 вересня 2008 року украла у нього ключі від спірної квартири.
Однак, суд приходить до висновку, що такими діями відповідач намагався приховати факт відсутності у нього ключів, оскільки з 1988 року, коли він перестав проживати у спірній квартирі пройшло багато часу, у зв’язку з чим суд припускає, що ключі від спірної квартири у ОСОБА_5 просто не збереглись.
Жоден з допитаних в судовому засіданні свідків, які є сусідами, і проживають в одному під”їзді, не підтвердив, що ОСОБА_5 проживає або можливо проживав рік тому в спірній квартирі. Як обґрунтовував цей факт в судовому засіданні відповідач, він уходив з квартири з ранку, коли ще всі сплять, а приходить дуже пізно, тому його сусіди не бачать. До таких доводів суд також ставиться критично.
Коду на вхідній двері у під”їзд, де знаходиться спірна квартира, відповідач також не зміг назвати в судовому засіданні на запитання суду.
Таким чином, суд, аналізуючи в сукупності всі зібрані по справі докази, показання свідків та пояснення сторін, прийшов до переконливого висновку, що ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 не проживає на протязі достатньо тривалого часу без поважних причин. Поважність причин не проживання ОСОБА_5 в спірній квартирі в судовому засіданні не доводилась.
Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України, якщо член сім’ї наймача був відсутній в спірній квартирі більше шести місяців без поважних причин, то в судовому порядку він може бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Отже, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню та ОСОБА_5 має бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та знятий з реєстрації за вказаною адресою.
В той саме час, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_5 про вселення у спірну квартиру, оскільки у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 жодного разу не чинились перешкоди у користуванні квартирою № 179 по вул. Комунарівській, 1 у м. Дніпропетровську, однак він з 1988 року квартиру залишив та більше у ній не проживав, жодного разу за майже 20 років, до розгляду справи в суді, не звертався до правоохоронних органів з заявами чи скаргами з приводу чинення йому перешкод у користуванні спірною квартирою.
Так, згідно довідок КЖЕП № 25 від 15.04.2008 року, 23.04.2008 року, ОСОБА_5 з 1988 року по теперішній час не звертався з заявами про вселення до квартири АДРЕСА_1 (а.с.8, 36).
Також, згідно листа МКП «Бюро по обміну житлових приміщень» Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27.06.2008 року, ОСОБА_5 у період з 01.01.2000 р. по 23.06.2008 року не звертався до МКП «Бюро по обміну житлових приміщень» з заявою про пошук варіантів обміну квартири АДРЕСА_1 (а.с.35).
Крім того ОСОБА_5 в період з 2000 року по 29.04.2008 року не звертався до Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області з заявами про вселення в квартиру АДРЕСА_1 (а.с.37).
Крім того, суд, при розгляді даної цивільної справи, керується Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 р. № 2 із змінами та доповненнями „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, де зазначено, що наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім”ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до положень ч.1. ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
ОСОБА_5 не надано жодного доказу в підтвердження того факту, що він проживав в спірній квартирі до 14.09.2008 року, ані поштової кореспонденції, телеграм, ані інших письмових доказів, не зміг пояснити нічого стосовно життя осіб сімейних традицій, які проживають в цій квартирі, з якими, як стверджує ОСОБА_5 прожив понад 20 років, не зміг описати обстановку та меблі в спірній квартирі, жоден свідок не підтвердив, що ОСОБА_5 дійсно проживає в спірній квартирі, і тому аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, тому не має законних підстав для задоволення його позову про вселення у спірну квартиру.
На підставі викладеного, і керуючись ст. 71,72 ЖК, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 р. № 2 із змінами та доповненнями „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, ст. ст. 5, 6, 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи: КЖЕП № 25, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.
Визнати ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.
Зобов’язати Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти громадянина ОСОБА_5 з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про вселення – відмовити .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20- с ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя К.О. Скрипник