Справа № 127/1673/17 Провадження № 22-ц/772/2786/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія 27Доповідач Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Берегового О.Ю.,

суддів Денишенко Т.О., Медяного В.М.,

за участі секретаря Торбасюк О.І., представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2017 року ,

встановила:

ПАТ КБ “Приватбанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог зазначило, що відповідно до укладеного договору № б/н від 05.06.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Власник картки зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач в порушення зазначених умов договору зобов’язання за вказаним договором не виконав. Станом на 31.12.2016 року прострочена заборгованість склала 19394,73 гривень, з яких:

-461,64 гривень – заборгованість за кредитом;

-13828,34 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом;

-3705,00 гривень — заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500 гривень – штраф (фіксована частина);

-899,75 гривень – штраф (процентна складова).

Зважаючи на викладене, ПАТ КБ “Приватбанк” просило стягнути з ОСОБА_3 на його користь зазначену заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.06.2011 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дані паспорту серія: АВ, №655776  виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій обл.  30.06.2005р.  на користь  ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованість у розмірі   19394,73 грн., за кредитним договором №б/н  від   05.06.2011 р.,  яка складається з наступного: 461,64грн. - заборгованість за кредитом;  13828,34 грн. - заборгованість по  процентам  за користування кредитом; 3705, 00 грн.- заборгованість за пенею та комісією,   а також   500грн. – штраф (фіксована частини),   899,75грн. - штраф (процентна складова). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до укладеного договору № б/н від 05 червня 2011 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_3 умови кредитного договору не виконав, кредитні кошти не повернув, у зв’язку з чим допустив утворення заборгованості, яка станом на 31 грудня 2016 року становить 19394,73 грн. та складається з: 461,64 грн. заборгованість за кредитом, 13828,34 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 3705,00 грн. заборгованість за пенею, 500 грн. штраф ( фіксована частина), 899,75 грн. штраф (процентна складова).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, посилання відповідача на пропущення позивачем строків позовної давності не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_3 взяті на себе зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, у нього виникла заборгованість, позовні вимоги є обґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах, визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14, від 24 вересня 2014 року № 6-103цс14, від 12 листопада 2014 року № 6-167цс14, від 18 березня 2015 року, № 6-25цс15, від 30 вересня 2015 року № 6-154цс15 і яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.11 Правил користування платіжною карткою, картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицевій стороні картки, включно.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Зокрема, ч. 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.  

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

До заперечень проти позову ОСОБА_3 було додано копію кредитної картки №5577212600611910, на лицевій стороні якої зазначено її термін дії, а саме до 04/15.

Зазначене також підтверджене довідкою ПАТ КБ “Приватбанк” від 16 листопада 2017 року.

За таких обставин, враховуючи, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору № б/н від 05.06.2011 року , картка діє в межах, визначеного нею строку перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), тобто з травня 2015 року.

Згідно вхідного штампу Вінницького міського суду Вінницької області позивач звернувся до суду з позовною заявою 26 січня 2017 року, тобто в межах 3-х річного строку з останнього дня місяця дії картки, а відтак позивачем не пропущені строки позовної давності.

За таких обставин, доводи заявника щодо недоведення позивачем обставин щодо сплати ним 12 червня 2014 року коштів в сумі 175 грн., що на їх думку свідчить про переривання перебігу позовної давності, не мають правового значення.

Враховуючи, що розмір заборгованості по кредитному договору № б/н від 05.06.2011 року укладеному між сторонами підтверджено як розрахунком заборгованості доданим до позовної заяви так і випискою по кредитному рахунку по кредитній картці №5577212600611910, при цьому він не оспорюється відповідачем, суд першої інстанції дотримався вимог матеріального та процесуального законодавства, дійшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2017 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

З оригіналом вірно: ОСОБА_4