а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 р. Справа № 2-а-3522/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну ,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Сидорошина М. М.
розглянувши матеріали справи
за позовом : ОСОБА_3
до : Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції
про : скасування рішень про застосування штрафних та фінансових санкцій
ВСТАНОВИВ :
До Віницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Хмільницької об’єднаної державної податкової інспекції про скасуваня рішень про застосування штрафних та фінансових санкцій.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі акта перевірки №0223000191/НОМЕР_1 від 17.07.2009 р. Хмільницькою об’єднаною державною податковою інспекцією до ОСОБА_3 було застосовано штрафні санкції рішеннями про застосування фінансових санкцій від 24.07.2009 №0000842301, від 28.07.2009 №1-23.
Вказані рішення позивач вважає такими, що підлягають скасуванню з тих підстав, що ОСОБА_3 дійсно є приватним підприємцем (діяльність тимчасово призупинена), однак його діяльність не пов’язана із діяльністю кафе КулінаріяМикулинецького споживчого товариства, або торгівлею алкогольними напоями, в зв’язку з чим штрафи накладені за відсутність ліцензії на таку торгівлю, а також продаж без використання реєстраторів розрахункових операцій є безпідставними.
На вказаний позов представником відповідача було подано письмові заперечення, зареєстровані канцелярією суду за №13628 31.08.2009 року, в яких вказано, що 17.07.2009 року працівниками Хмільницької ОДПІ було проведено планову перевіркуСПД ОСОБА_3 в кафе Кулінаріясмт. Літин по вул. Леніна. Перевіркою виявлено порушення законодавства, а саме здійснення торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії та без використання реєстраторів розрахункових операцій або використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, в зв’язку з чим в задоволенні позову представник відповідача просив відмовити.
В судовому засіданні як позивач так і його представник, позов підтримали в повному обсязі та просили суд його задоволити, скасувавши оскаржувані рішення Хмільницької ОДПІ. Окремо пояснили, що кафе Кулінаріяє власністю Микоулинецького СТ та перебуває в оренді у ОСОБА_4 –колишньої дружини позивача. На момент здійснення перевірки у вказаному кафе Кулінарія, ОСОБА_4 не могла прийти і бути присутньою, в зв’язку з чим, на перевірку прийшов позивач. Результатом такої перевірки стало накладення на нього штрафних санкцій.
Представник відповідача в судовму засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_5, який приймав оскаржувані рішення, суду пояснив, що фактично діяльність в кафе Кулінаріяздійснює позивач –ОСОБА_3, саме тому, рішення про застосування санкцій винесені відносно нього.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_6, суду пояснив, що рішення приймав ОСОБА_5, дані рішення також перевірялись керівником, а тому потреби перевіряти їх ще йому не було. З таких причин він просто виконав технічну роботу, віддрукувавши прийняте рішення і щодо обставин та підстав його прийняття свідчити не може.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку позов задоволити виходячи з наступного.
Так, судом по справі встановлено, що 17.07.2009 року працівниками Хмільницької ОДПІ було проведено планову перевірку СПД ОСОБА_3 в кафе Кулінаріясмт. Літин по вул. Леніна. Проведеною перевіркою встановлювалось дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами проведеної перевірки, перевіряючими інспекторами було складено акт №02230001918/230/НОМЕР_1 від 17.07.2009 року (а.с. 8), в якому відображено виявлені порушення п. 1,2,5 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме проведення розрахункових операцій без використання реєстраторів розрахункових операцій або використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення. Також в акті зафіксовано порушення ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а саме здійснення торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії.
На підставі даного акту Хмільницькою об’єднаною державною податковою інспекцією до ОСОБА_3 було застосовано штрафні санкції рішеннями про застосування фінансових санкцій від 24.07.2009 №0000842301, від 28.07.2009 №1-23.
Суд вважає вказані рішення протиправними, з огляду на наступне.
Спеціальним законом, який визначає порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій, в даному випадку в сфері торгівлі, є Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Так статтею 1 вказаного Закону визначено, що Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Статтею 15 Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, визначено, що імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності ліцензії.
Частиною 2 ст. 17 цього ж Закону визначено розмір фінансових санкцій які застосовуються до суб’єктів підприємницької діяльності у випадку порушення ними вимог цього Закону.
Як вбачається з пояснень позивача та його представника, ОСОБА_3 дійсно є приватним підприємцем, видом діяльності якого є надання транспортних послуг легковим автомобілем. На даний час підприємницька діяльність ОСОБА_3 призупинена.
Даний факт в судовому засіданні також не заперечувався представниками відповідача.
Окрім того, судом досліджено договір суборенди від 25.07.2007 року, з якого вбачається, що кафе-бар Кулінарія, належне на праві власності Микулинецькому споживчому товариству та передано ним в оренду ОСОБА_4 Даний договір діяв також на момент здіснення перевірки.
Проаналізувавши копію Ліцензії серія АВ №896503 (а.с. 34), якою Микулинецькому споживчому товариству надано право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями вітчизняного та імпортного виробництва. Місцем здійснення діяльності, в даній ліцензії, визначено Кафе-бар Кулінарія.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не підпадає під сферу дії вказаних вище законів, як підприємець, який діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із здійсненням операції з розрахунків у готівковій або в безготівковій формі, так само як і роздрібної торгівлі алкогольними напоями не здійснює взагалі, зокрема і в кафе Кулінарія. Доказів у спростування вказаних обставин відповідач суду не надав.
За таких обставин, суд вважає що акт перевірки складено щодо неналежної особи, а відтак до неналежної особи застосовано і штрафні санкції.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
В той же час згідно з ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч.1 статті 2 Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами ст. 162 КАС України, вважає, що позов слід задоволити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задоволити.
Скасувати Рішення Літинського відділення Хмільницької об'єднаної Державної податкової інспекції про застосування фінансових санкцій від 28 липня 2009 року №1-23 та від 24 липня 2009 року №0000842301.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 05.10.09
Суддя Іващук Олена Іванівна