Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
Іменем України
№11-759/2010
16 листопада 2010 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Фоміна Ю.В.,
суддів: Заліщука М.С. та Слісарчука В.Л.,
з участю: прокурора Селюченко 1.1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 вересня 2010 року, -
встановив:
Цим вироком ОСОБА_1, 9 лютого
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, не працюючий, судимий:
- 1 жовтня 2001 року Бердичівським міським
судом за ст. 141 ч. 2 КК України (в редакції
1960 року) на 3 роки позбавлення волі. Постановою Богунського районного суду Житомира від 11 листопада 2003 року звільнений від подальшого відбування покарання умовно-достроково на 7 місяців 10 днів;
- 9 серпня 2007 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 190 ч. 2, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі. Постановою Бердичівського міськрайонного суду від 7 жовтня 2009 року звільнений від подальшого відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 1 день, -
засуджений за ст.. 309 ч. 1 КК України на Ірік 10 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 9 серпня 2007 року ОСОБА_1 остаточно призначено покарання 2 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1В? змінений з підписки про невиїзд на взяття під варту і його взято під варту в залі суду.
Згідно з вироком, ОСОБА_1, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став та в період умовно-дострокового звільнення вчинив новий умисний злочин.
13 липня 2010 року приблизно о 19 годині ЗО хвилин ОСОБА_1 на смитнику біля будинку № 6а по вул. І.Федорова в м. Бердичеві Житомирської області помітив дикоростучі рослини снотворного маку, які вирвав з землі, тобто незаконно придбав наркотичний засіб-макову солому, яку незаконно зберігав при собі з метою власного вживання без мети збуту.
В цей же день, близько 20 години, працівниками міліції біля будинку № 3 вул. Чуднівській в м. Бердичеві в ході проведення огляду ОСОБА_1 у нього було виявлено та вилучено наркотичний засіб-макову солому, вагою у висушеному стані 175,84 грам.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить зняти з нього покарання чи замінити на адміністративне покарання, посилаючись на те, що він вину визнав повністю та щиро розкаявся, має молодий вік.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, яка заперечувала проти апеляції та просила вирок залишити без зміни, обговоривши доводи апеляції, вивчивши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
При визначенні покарання засудженому ОСОБА_1, суд першої інстанції, відповідно до положень ст. 65 КК України, правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого та всі обставини справи, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляції, та обґрунтовано визнав, що виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства не можливе, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ст. 309 ч. 1 КК України, ближче до мінімальної межі.
Обставиною, яка пом’якшує покарання засудженого, суд визнав щире каяття. Судом також було визнано обставиною, яка обтяжує покарання засудженого, - рецидив злочину. Також враховано, що засуджений ОСОБА_1 по місцю відбування покарання та по місцю проживання характеризується позитивно, раніше судимий і вчинив новий злочин в період умовно-дострокового звільнення.
Апеляційний суд відмічає, що засуджений ОСОБА_1 вчинив новий умисний злочин в період умовно-дострокового звільнення, має дві погашені судимості за вчинення тяжких злочинів, що свідчить про те, що він відповідних висновків не зробив та на шлях виправлення не став. Тому, з урахуванням наведеного, апеляційний суд підстав для пом’якшення судженому ОСОБА_1 міри покарання, як про це йдеться в апеляції засудженого, не вбачає, а тому вирок суду щодо нього слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 вересня 2010 року щодо нього - без зміни.
Судді: