Справа № 357/9891/13-ц Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я.

Провадження № 22-ц/780/5259/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 15.11.2017

УХВАЛА

Іменем України

  15 листопада 2017 року колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах Апеляційного суду Київської області у складі:

  Головуючого судді:                         Сушко Л.П.,

  суддів:                                               Ігнатченко Н.В., Яворського М.А.

  при секретарі:                                   Волошину В.Р.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2, заінтересована особа: ОСОБА_3,-      

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року заявник звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на протиправні дії органу державної виконавчої слуби. Свої вимоги обґрунтував тим, що 05 листопада 2013року Білоцерківським місьрайонним судом Київської області було ухвалено рішення у цивільній справі №357/9891/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. 12 лютого 2014 року на підставі рішення ПАТ «Родовід Банк» отримав виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору, і звернувся до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження, за якою було відкрито виконавче провадження №47632117 з примусового виконання виконавчого листа. 05 липня 2017року ПАТ «Родовід Банк» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 20 лютого 2017 року за виконавчим провадженням №47632117, яка ухвалена головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу стало те, що транспортний засіб боржниці, розшук якого здійснювався поліцією, не виявлено протягом року із дня оголошення у розшук. Тому просив суд визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 20 лютого 2017 року за виконавчим провадженням №47632117, скасувати постанову головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №47632117 від 20 лютого 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2017 року скаргу ПАТ «Родовід Банк» на дії головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ «Родовід Банк» просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити скаргу ПАТ «Родовід Банк» на бездіяльність головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2. Зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена передчасно, що вказує на упередженість державного виконавця та безвідповідальне ставлення до покладених на нього Законом України «Про виконавче провадження» обов’язків. Вказує, що державним виконавцем було порушено вимоги ст.10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», чим перешкоджено процесу виконання виконавчого провадження, а саме – не здійснені усі необхідні дії, передбачені законом.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення скарги без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами ряду проведених державним виконавцем виконавчих дій не було розшукано належного боржнику майна, на яке можна звернути стягнення, що, в силу положень ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, а тому, оскаржувана постанова винесена за наявності на те правових підстав. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що стягувач не позбавлений можливості повторно пред’явити виконавчий документ протягом трьох років до 19 лютого 2018 року. Зазначив, що відділом ДВС було вжито всіх заходів, необхідних для виконання рішення суду, а скарга ПАТ «Родовід Банк» є необґрунтованою.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2013 року стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Родовід Банк» 156472,95 грн. заборгованості за кредитним договором та по 782,50 грн. судового збору з кожного.

На виконання рішення суду 12 лютого 2014 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист у справі №357/9891/13-ц (а.с.8-9).

18 травня 2015 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся до міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.25).

25 травня 2015 року постановою головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 виконавче провадження у справі було відкрито (а.с.27).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно від 25 травня 2015 року №97548916 за ОСОБА_3 не зареєстровано право власності на нерухоме майно (а.с.28).

27 травня 2015 року головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 було направлено запит до відділу держземагенства у м. Білій Церкві Київської області з метою виявлення майна (а.с.29).

03 серпня 2015 року постановою головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 було накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1, що належить боржнику та заборонено здійснювати його відчуження (а.с.33).

03 грудня 2015 року постановою головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 оголошено розшук майна автомобіля НОМЕР_1, що належить боржнику (а.с.35).

03 грудня 2015 року постановою головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 виконавче провадження з примусового виконання рішення зупинено, у зв’язку із розшуком майна боржника (а.с.37).

09 грудня 2015 року постановою головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках у КРД АТ «ОСОБА_6 Аваль» (а.с.36).

21 грудня 2015 року ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» було повернуто постанову від 09 грудня 2015 року, у зв’язку із тим, що рахунок на ім’я боржника є закритим (а.с.38 зворот).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно від 22 грудня 2016 року №76676301 за ОСОБА_3 не зареєстровано право власності на нерухоме майно (а.с.39).

22 грудня 2016 року постановою головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, та проведено державну реєстрацію обтяження (а.с.41, 42 зворот).

22 грудня 2016 року Пенсійний фонд України надав відповідь на запит державного виконавця, відповідно до якої ОСОБА_3 є працевлаштованою у ТОВ «Лайфселл» (а.с.43).

27 грудня 2016 року постановою головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та стягнуто витрати виконавчого провадження в розмірі 100,00 грн. (а.с.44).

27 грудня 2016 року постановою головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та стягнуто борг в розмірі 157255,45 грн. (а.с.45).

13 січня 2017 року ТОВ «Лайфселл» повідомило відділ ДВС про те, що ОСОБА_3 не є працевлаштованою у ТОВ «Лайфселл» (а.с.46).

20 лютого 2017 року постановою головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 виконавчий документ було повернуто стягувачу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 02 червня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх в добровільному порядку, визначені положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року.

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку (ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Колегія суддів приходить до висновку, що саме по собі не виявлення протягом року транспортного засобу боржника, який оголошено у розшук, не може бути безумовною обставиною для повернення виконавчого документа стягувачу та фактично закінченням дій щодо виконання судового рішення.

З долучених до матеріалів справи та досліджених судом копій документів виконавчого провадження №47632117 вбачається, що за результатами вчинених державним виконавцем дій, спрямованих на з'ясування майнового стану боржника, місця її роботи, можливих доходів, пенсії та коштів на рахунках, було встановлено, що за боржником не зареєстровано земельних ділянок, об’єктів нерухомого майна, відсутні відомості про отримання боржником доходів.

Разом з тим, відповідно до вищевикладеного, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що у державного виконавця були наявні правові підстави для прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, у відповідності до п.7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

В ході судового розгляду було встановлено обставини, які свідчать про порушення державними виконавцем законодавства при прийнятті рішення про повернення стягувачу виконавчого листа, зокрема державним виконавцем нерегулярно вчинялись виконавчі дії щодо розшуку майна, а також не було встановлено дійсний майновий стан боржника.

Зокрема, державним виконавцем не здійснювалися виконавчі дії з необхідною періодичністю, не направлялися повторні запити для виявлення майна боржника, не з’ясовувалось питання щодо перебування боржника в шлюбі та можливого виділу його частки з спільного майна подружжя, не з’ясовувалось питання наявності у боржника закордонного паспорту щодо можливого обмеження виїзду за межі України, не перевірялось в наявності у боржника рухомого майна за місцем його проживання, що свідчить про неповне здійснення державним виконавцем покладених на нього Законом обов’язків.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абз.1, 3 п.1, п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити з того, що державний виконавець не вчинив всіх передбачених Законом дій щодо виявлення майна боржника, нерегулярно проводив перевірку майнового стану боржника, і не врахував того, що повернення виконавчого документа ПАТ «Родовід Банк» обмежує його права на виконання рішення суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заявлених скаржником вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з постановленням ухвали про задоволення скарги відповідно до ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2017 року скасувати та постановити нову.

Визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 20 лютого 2017 року за виконавчим провадженням №47632117.

Скасувати постанову головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №47632117 від 20 лютого 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий:

Судді: