Справа № 364/1076/17

Провадження № 2/364/398/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

при секретарі Кулинич Г.І.,

за участю:

сторони - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 05.10.2017 р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, в якій Позивач просить суд: визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1.

На обґрунтування заявлених вимог Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями № 17 за вказаною адресою. За життя спадкодавець склав заповіт, яким заповів Позивачеві цей будинок, інші спадкоємці, які прийняли спадщину у встановлений законом строк, відсутні. Відповідач ОСОБА_2 є дружиною померлого, на спадщину не претендує, про що подала відповідну заяву до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини. Проте, звернувшись до нотаріальної контори за видачою свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення прав на спадковий житловий будинок через невнесення правовстановлюючих документів на спадкове майно до єдиного державного ресурсу речових прав на нерухоме майно, що в свою чергу унеможливлює надання нотаріусу для вчинення нотаріальної дії витягу з Реєстру права власності.

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 06.10.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до слухання у судовому засіданні на 15.11.2017 р.

У судове засідання 15.11.2017 р. Позивач та його представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені, представник Позивача 14.11.2017 р. подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі (а.с. 44).

Відповідач у судове засідання також не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена; 14.11.2017 р. до суду подано її заяву з проханням розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с. 45).

Відповідно до частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною четвертою статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи, інші матеріали справи, оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи дану справу, виходить з такого.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, належав ОСОБА_3 згідно з погосподарською книгою № 2, що потверджується копією довідки виконкому Тарганської сільської ради Володарського району Київської області від 05.10.2017 р. № 664 (а.с. 6).

Власник зазначеного спадкового майна - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., що підтверджено копією свідоцтва про його смерть, серії НОМЕР_1, виданого виконкомом Тарганської сільської ради Володарського району Київської області 12.08.2009 р., актовий запис №12 (а.с. 3). За життя спадкодавець склав заповіт, посвідчений 07.08.2009 р. секретарем Тарганської сільської ради Володарського району Київської області, яким заповів належне йому право на жилий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія заповіту додана до позовної заяви, а.с. 4), рішенням Тарганської сільської ради Володарського району Київської області від 16.02.2016 р. № АДРЕСА_2 перейменована на АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Інші спадкоємці, які прийняли спадщину у встановлений законом строк, - відсутні.

Відповідач ОСОБА_2 є дружиною померлого, на спадщину не претендує, від належної їй обов'язкової частки відмовилась, про що 03.02.2010 р. подала відповідну заяву до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини (а.с. 8; 28).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема відповіді державного нотаріуса ОСОБА_4 Позивачеві (а.с. 8) та копії спадкової справи, надісланої на запит суду (а.с. 24-40), Позивач прийняв спадщину після ОСОБА_3, оскільки 03.02.2010 р., тобто в установлений законом строк подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини (а.с. 5, 27). Проте оформити спадщину належним чином шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину не представляється можливим у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок АДРЕСА_1. Тому нотаріус листом від 29.08.2017 р. № 142/02-14 «Про оформлення спадщини» відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та запропонувала звернути ся до суду (а.с. 8).

За таких встановлених обставин суд вважає, що Позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав та має право на зазначене спадкове майно, а саме: нажитловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_2., що належав ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., на праві приватної власності.

Таким чином, визнання Відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вимоги Позивача є обґрунтованими і відповідають закону, а тому суд має законні підстави для прийняття визнання Відповідачем позову та ухвалення рішення про задоволення позову.

На підставі усього наведеного та керуючись статтями 16, 316, 328, 380, 1216-1218, 1220-1223, 1233-1236, 1268, 1296 ЦК України, статтями 3, 10, 11, 60, 174, 197, 208, 209, 212-215, 222, 223, 291, 292, 294, 296 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Копії рішення надіслати сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку оскарження або після перегляду в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Л.А. Макаренко