АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 640/7116/17 Суддя 1 інстанції: Губська Я.В.

Провадження: 33/790/1290/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УкраЇнИ

08 листопада 2017 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Яковлева В.С., за участю притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 09 червня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 09 червня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 320 (триста двадцять) гривень.

Як вказано в постанові суду першої інстанції, 09 травня 2017 року о 01 годині 50 хвилин по вул. Пушкінська, 84 в м. Харкові, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «VOLKSVAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп»яніння, а саме: хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп»яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 09 червня 2017 року та постановити нову, якою закрити провадження у справі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що 09.06.2017 року о 01 годині 50 хвилин він не керував автомобілем. Останній був припаркований на узбіччі дороги а ОСОБА_2 перебував у салоні автомобіля. Однак, вказаний факт був проігнорований працівниками поліції, та запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп»яніння, на що останній відмовився, оскільки керування транспортним засобом він не здійснював, а тому не вбачав необхідності у проходженні такого огляду.

Одночасно ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було постановлено за його відсутності, про стан розгляду справи він дізнався лише 21.09.2017 року через канцелярію суду. До цього жодних судових документів він не отримував, оскільки, як йому стало відомо пізніше, повістки направлялися на хибну адресу.

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону суддею виконані не в повному обсязі.

В суді апеляційноїі інстанції апелянт повідомив, що 09.05.17р. перебував в салоні автомобіля своєї дружини. Автомобілем не керував, а навпаки чекав на прибуття "тверезого водія". Працівники поліції запропонували пройти тест на алкоголь, на що він відмовився, оскільки в той момент не був водієм в розумінні п. 1.10 ПДРУ. Зазначені обставини мали бути враховані під час розгляду справи судом першої інстанції, проте судову повістку було помилково направлено за місцем мешкання його тещі, наслідком чого став розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 без урахування його пояснень.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за декілька самостійних видів правопорушень, в тому числі за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Як вбачається з відеозапису нагрудної камери працівники поліції встановили факт керування ОСОБА_2 транспортного засобу з пояснень свідка. З письмових пояснень свідка ОСОБА_3 (а.с. 2 ) вбачається, що попереду нього рухався автомобіль «VOLKSVAGEN PASSAT». Він побачив як чоловік почав спілкуватися з поліцейськими та поводив себе неадекватно.

З метою уточнення пояснень свідка, які враховані судом першої інстанції, апеляційним судом приймалися заходи щодо виклику в судове засідання свідка ОСОБА_3 за адресою, зазначеною в його письмових поясненнях. Проте поштовий конверт повернувся з відміткою листоноші про те, що адресат не мешкає.

За таких обставин матеріалами справи та зібраними доказами не встановлено беззаперечного факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що кваліфікуючи дії ОСОБА_2 за ст. 130 КУпАП, суд виклав диспозицію ч.1 ст. 130 КУпАП в повномі обсязі, тоді як вона передбачає відповідальність за декілька самостійних видів правопорушень, які виключають один одне. Зазначене суперечить принципу юридичної визначеності та не може вважатися вірною кваліфікацією дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За викладених обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови апеляційним судом.

Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

З урахуванням того, що закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ :

Поновити строк апеляційного оскарження постанови суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 09 червня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,- скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області В.С. Яковлева