АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Британчука В.В.,
суддів - Григор’євої І.В., Ковальської В.В.,
за участю прокурора − Пламадяли І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 03 грудня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Києва, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлучена, яка не працює, незаміжня, без реєстрації, тимчасово проживала у ІНФОРМАЦІЯ_3, судима:
18.12.1997 р. вироком Броварського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 229-6 КК України 1960 р. до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України 1960 р.;
30.07.1998 р. вироком Мінського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 229-6 КК України 1960 р., із застосуванням ст. 43 КК України 1960 р. до 3 років позбавлення волі; 11.06.2001 року вироком Мінського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 229-6 КК України 1960 р. із застосуванням ст. 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 29.05.2006 р. вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України до 2 років позбавлення волі; 27.03.2008 р. вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч.3 ст.15, ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, звільнена 11.12.2008 р. умовно-достроково на 3 місяці 21 день,
- засуджена за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчинених повторно за таких обставин.
16.09.2009 року, приблизно о 12 год. ОСОБА_1, знаходячись неподалік станції метро «Мінська» в м. Києві, передала невстановленій слідством особі 200 грн. для придбання особливо небезпечного наркотичного засобу − опію ацетильованого. У подальшому, приблизно о 13 год., ОСОБА_1, перебуваючи неподалік вказаної станції метро, в закладі «МакДональдс», у зазначеної невстановленої особи придбала для власного вживання ацетильований опій, що містився у трьох медичних шприцах, з яких один був заповнений на 6 мл., другий − на 1,5мл., третій − на 0,5 мл. Придбаний наркотичний засіб ОСОБА_1 перенесла до місця свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_4. Цього ж
Справа № 11-а-236 Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_2
Категорія КК: ч.2 ст.309
дня, близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_1, тримаючи у руці заповнені ацетильваним опієм три медичні шприца, вийшла з помешкання та, побачивши працівників міліції, викинула шприци на сходову площадку другого поверху буд. 19 по вул. Г.Дніпра в м. Києві. Після
цього ОСОБА_1 була затримана працівниками міліції, які вилучили зазначені шприци, що містили опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становила 0,242 г.
Засуджена ОСОБА_1 у внесеній апеляції, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію її винних дій, уважаючи призначене покарання занадто суворим, просить його пом’якшити, зменшивши строк. В обґрунтування своїх вимог посилається на поганий стан свого здоров’я, усвідомлення протиправності вчиненого та щире каяття.
На апеляцію засудженої прокурором Юрловою О.О., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції подані заперечення, в яких зазначається про безпідставність апеляційних вимог ОСОБА_1 та обґрунтованість і законність постановленого щодо останньої вироку суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог засудженої, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені ОСОБА_1 в апеляції та наведені прокурором у запереченнях і в судовому засіданні, колегія суддів уважає, що подана апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 365 КПК України, враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювалися і докази щодо них на підставі ст. 299 КПК України не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковані вірно.
З постановленого вироку та матеріалів справи видно, що суд першої інстанції, при призначенні ОСОБА_1 покарання, врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженої та інші обставини, що за законом мають значення для правильного вирішення цього питання.
Так, судом враховано, що скоєне винне діяння віднесено до категорії середньої тяжкості, стан здоров’я ОСОБА_1, зокрема, наявність в неї захворювань, а також, що засуджена визнала свою вину та щиро розкаялась у вчиненому, і це визнано обставиною, яка пом’якшує покарання. Отже судом фактично прийнято до уваги всі ті обставини, на які є посилання у поданій апеляції та з урахуванням таких обставин призначено покарання у мінімальних межах санкції кримінального закону.
Разом з тим, судом першої інстанції враховано й те, що ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності (а.с. 82-90), після звільнення на шлях виправлення не стала, суспільно корисною працею не займалась, повторно вчинила злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів. За таких обставин висновок суду про неможливість виправлення засудженої без ізоляції від суспільства та призначення їй покарання у виді двох років позбавлення волі є обґрунтованим. Підстав для пом’якшення цього покарання, застосування 69 КК України, колегія суддів не убачає.
Таким чином колегія суддів уважає, що судом першої інстанції вимоги ст.ст. 50, 65 КК України дотримано, призначене ОСОБА_1 покарання за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
З огляду на викладене, підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання, як про це ставиться питання у поданій апеляції, колегія суддів не убачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 03 грудня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а подану засудженою ОСОБА_1 апеляцію − без задоволення.
Судді: