Заводський районний суд м. Миколаєва

м. Миколаїв, вул. Радісна, 3, 54020, (0512) 47-80-02

справа №2-4821-10 01.12.2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді Алексєєва А.П. при секретарі Сокіл Ю.М.

представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Намив-1” ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:

ТОВ „НАМИВ-1”

ДО

ОСОБА_2 та ОСОБА_3

КОСТЯНТИНОВИЧА

ВСТАНОВИВ:

22.04.2010 року до Заводського районного суду м. Миколаєва звернулося ТОВ „Намив-1” із позовом про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, пояснила, що відповідачі володіють квартирою № 131, яка розташована у будинку № 31 по вул. Червоних Майовщиків у м. Миколаєві. Вказаний будинок перебуває на балансі позивача, який надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Позивачі в порушення приписів Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, Житлового кодексу сплату за надані послуги не проводять, в зв’язку з чим перед позивачем утворилася заборгованість з 01.06.2007 року по 01.11.2010 року в сумі 3902,72 грн.

Відповідач ОСОБА_4 судові пояснила, іцо вона дійсно володіє вищевказаною квартирою близько 8 років на праві приватної власності. У квартирі зареєстрована вона, її чоловік ОСОБА_3 та дитина. Вважає, що позов про стягнення заборгованості за надані послуги є безпідставним, тому що відповідного договору з позивачем, а ні вона, а ні її чоловік не укладали, ремонтні роботи будинку проводять завдяки збору коштів його мешканцями, про необхідність укладення договору позивач її офіційно не повідомляв. На її думку позивач повинен звернутися до них, як до власників квартири у багатоквартирному житловому будинку і запропонувати укласти договір з утримання будинку та його прибудинкової території.

Відповідач ОСОБА_3 підтримав пояснення ОСОБА_4 і доповнив, що з огляду на стан будинку, у якому вони мешкають, послуги з утримання будинку та його прибудинкової території фактично не надаються, до того ж позивачем до позову не надано доказів фактичного надання послуг.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні послуги з утримання будинку № 31 по вул. Красних Майовщиків у м. Миколаєві з 01.06.2007 року надаються позивачем на підставі наказу директора департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради №82 від 05.06.2007 року, договору на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій від 03.09.2007 року та додаткових угод до нього від 01.06.2010 року та від 01.08.2010 року. У вказаному будинку розташована квартира № 131, яка належить відповідачу ОСОБА_4 на праві приватної власності близько 8-10 років. Згідно довідки форми № 3 у квартирі зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_5

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачі заборгували позивачеві оплату за представлені послуги по утриманню будинку в сумі 3902,72 грн. з 01.06.2007 року по 01.11.2010 року. Письмовий договір про надання послуг між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 не укладався.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України „Про житлово-комунальні послуги” (далі - Закон).

Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону одним з обов’язків споживача житлово- комунальних послуг є укладення договору про надання житлово- комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору.

З пояснень відповідачів встановлено те, що про факт надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території позивачем вони знали, з питання укладення договору із заявою до позивача не звертався. Пояснення відповідачів про те, що однією з причин, по якій вони не платять за послуги є надання послуг неналежної якості, суд до уваги не приймає по причині ненадання доказів цього. До того ж ст. 18 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначена процедура реагування споживача на надання послуг неналежної якості.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Статтею 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 60 ЦГІК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього кодексу.

З огляду на вищевикладене відповідач ОСОБА_4, як власник квартири у багатоквартирному житловому будинку, та відповідач ОСОБА_3К як особа яка теж споживає послуги, проживаючи у квартирі (ст. ст. 159.160 Житлового кодексу), зобов’язані приймати участь в оплаті послуг на його утримання та утримання прибудинкової території.

На підставі викладеного, керуючись ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ТОВ „Намив-1” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3

Костянтиновича у солідарному порядку на користь ТОВ „Намив-1” заборгованість по сплаті за послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території в розмірі 3902,72 грн.

3.Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3

Костянтиновича на користь ТОВ „Намив-1” витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі по 15 грн. з кожного та державне мито у дохід держави в сумі по 25,50 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошеня через Заводський районний суд м. Миколаєва у порядку, встановленому ст. 294, 295 296 ЦПК України.

Суддя А.П. Алексєєв