ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2009 року Справа № 32/203-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:Верхогляд Т.А., Сизько І.А.
при секретарі Вроні С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
від відповідача : не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.09р . у справі №32/203-09
за позовом торговельно-промислової транснаціональної корпорації “Кераміст”, м.Запоріжжя
до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кривий Ріг
про стягнення 57006грн.07коп.
ВСТАНОВИВ:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.09р. у справі №32/203-09 (суддя Васильєв О.Ю.) позов торговельно-промислової транснаціональної корпорації (далі-ТПТК) “Кераміст”, з урахуванням уточнень від 23.09.09р., задоволено, з суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто 57006грн.07коп. заборгованості за договором поставки продукції №136/К від 25.07.06р;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з невиконання відповідачем у повному обсязі зобов’язань за вказаним договором та відмови позивача від підписання мирової угоди, запропонованої відповідачем;
- не погодившись з рішенням суду, суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення з розстроченням стягнення боргу на 9 місяців з щомісячною його сплатою рівними частками;
- у поданій скарзі йдеться про те, що здійснюючи розгляд справи, господарський суд не пересвідчився, чи належним чином позивач виконав зобов’язання по поставці товару належної якості згідно з Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, про те, що не врахувавши наміри стосовно підписання мирової угоди, господарський суд поставив відповідача у скрутне становище, яке може призвести в кінцевому результаті до його банкрутства, а також про те, що представник відповідача не був присутній в судовому засіданні в момент оголошення рішення, оскільки приймав участь в іншому засіданні про що завчасно повідомив суд відповідним клопотанням, але незважаючи на це , суд прийняв рішення без участі представника
відповідача і позбавив підприємця права на захист та можливості вирішення спору мирним шляхом;
- представник скаржника в судове засідання не з’явився, причини неявки не обґрунтував, про час і місце судового засідання скаржник повідомлений належним чином;
- представник позивача також не з’явився в засідання апеляційного суду, у відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.06р. ТПТК“Кераміст”(постачальником) та суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупцем) укладено договір поставки продукції №136/К, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, найменування, кількість та ціна якої узгоджена сторонами в специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору (додатки №№1, 2, 3).
Згідно з п.4.1 цього договору розрахунок за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 20 банківських днів з моменту її поставки.
В п.2.4 договору передбачено, що датою поставки вважається дата, зазначена у товарній накладній.
На виконання умов зазначеного договору протягом 2006-2007р.р. позивач здійснив відповідачу поставку продукції, а саме: підвіконня, заглушки в асортименті на загальну суму 684 053грн.49коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.
Факт отримання продукції відповідачем не оспорюється.
В порушення прийнятих на себе зобов’язань відповідач повну оплату отриманої продукції не здійснив, у зв’язку з чим, у нього виникла заборгованість за договором в сумі 57 006грн.07коп.
На час прийняття рішення господарським судом відповідач доказів сплати заборгованості за поставлену продукцію не надав.
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням наведених норм, вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем у повному обсязі зобов’язань за договором по оплаті продукції та ненадання доказів такої оплати в процесі розгляду справи, позовні вимоги по стягненню 57 006грн.07коп. є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Тому рішення господарського суду слід залишити без змін.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви відповідача стосовно затвердження мирової угоди.
Так, ст.78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, у тому числі, що умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються обома сторонами.
Матеріали справи не містять будь-яких заяв, клопотань та пояснень, з яких вбачаються наміри корпорації по підписанню мирової угоди.
Доводи скаржника стосовно неналежного виконання зобов’язань за договором №136/К від 25.07.06р. торговельно-промисловою транснаціональною корпорацією “Кераміст” по поставці продукції належної якості є безпідставними, оскільки не підтверджені відповідними доказами в порядку ст.33 Господарського процесуального кодексу України.
Вимоги апеляційної скарги про розстрочку боргу не підлягають задоволенню тому, що відповідна заява до суду першої інстанції підприємцем не надавалася, а відповідно до ч.3 ст.101 названого Кодексу вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції апеляційним судом не приймаються і не розглядаються.
Посилання скаржника на прийняття рішення господарським судом без його участі визнані колегією суддів безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутнє клопотання про відкладення розгляду справи, докази надання такого клопотання до суду скаржником не надані, а про належне повідомлення його про час та місце розгляду справи свідчить заява щодо затвердження мирової угоди зі штампом вхідної кореспонденції суду про прийняття 29.09.2009р., тобто в день розгляду справи.
Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
ПОСТАНОВИВ :
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.09р . у справі №32/203-09 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя І.А.Сизько
Дата виготовлення у повному обсязі 24.11.2009р.