Ухвала
іменем україни
2 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кравченка С.І.,
суддів: Лагнюка М.М., Орлянської В.І.,
за участю прокурора Гаврилюка С.М., засудженого ОСОБА_1, представника цивільного відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою захисника Терлич В.Г. в інтересах ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року та спільними касаційними скаргами потерпілих та їх представника - ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2016 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
визнано винним за ч.2 ст. 364 КК України та ч.2 ст. 366 КК України (в редакції від 05.04.2001 року), а на підставі ч.5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання за вчинення даних злочинів у зв'язку із закінченням строків давності.
У задоволенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 - відмовлено.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, обіймаючи посаду директора та голови правління колективного підприємства «ОСОБА_42 завод продтоварів», будучи службовою особою, наділеною повноваженнями з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, протягом 1998-2002 років вчинив зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.
ОСОБА_1 з метою зменшення вартості вкладів, які підлягали виплаті працівникам КП «Хмельницький завод продтоварів» при припинення ними трудових відносин, зловживаючи своїм службовим становищем, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, у 1998 році склав фіктивне «Положення про порядок визначення вартості вкладу члена колективного підприємства при припиненні трудових відносин». В зазначене положення ОСОБА_1 вніс завідомо неправдиві відомості наступного змісту: «Вартість вкладу (члена підприємства) збільшується на індекс інфляції у відсотках за період з 1 березня 1993 року до дня здійснення розрахунку згідно з довідкою статуправління про рівень інфляції», а також виключив з Положення пункт 5 про те, що «Вартість виданого вкладу повинна відповідати відсотку внесеної частки до балансової вартості майна підприємства на момент видачі».
Такими записами підроблене Положення відрізнялося від дійсного, яке було підписане начальником планово-економічного відділу заводу ОСОБА_49 та діяло на підприємстві, і призводило до значного зменшення суми виплати коштів члену колективного підприємства за розрахунками з ним при припиненні трудових відносин.
З метою надання достовірності підробленому офіційному документу ОСОБА_1 підробив у ньому підпис колишнього директора заводу ОСОБА_50 та завірив його відтиском печатки підприємства, а також завірив розрахунки визначення часток вкладів працівників підприємства, зроблені на підставі фіктивного Положення.
Підроблене Положення ОСОБА_1 використав, надавши його у 1998 році до бухгалтерії КП «Хмельницький завод продтоварів» для нарахування коштів працівникам підприємства як часток їх вкладів та, разом із розрахунками вартості вкладів, до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, де у 1999-2002 роках розглядалися позовні заяви працівників підприємства, для проведення судом розрахунків часток вкладів, які підлягали виплаті.
При цьому в жовтні-грудні 1999 року під час розгляду судом цивільної справи за позовом ОСОБА_51 до КП «Хмельницький завод продтоварів» ОСОБА_52 надавав у суд завірену ним копію Положення без підпису директора підприємства ОСОБА_27, а у 2000 - січні 2002 років, при розгляді в цьому ж суді аналогічних справ за позовами ОСОБА_53, ОСОБА_19, ОСОБА_27, ОСОБА_46, ОСОБА_48, ОСОБА_54, ОСОБА_38, ОСОБА_55, ОСОБА_8, - копії цього ж Положення вже з підробленим підписом від імені ОСОБА_27
Внаслідок таких дій ОСОБА_1 було зроблено розрахунки з заниженими сумами вартості вкладів, які підлягали виплаті, та працівники заводу ОСОБА_27, ОСОБА_38, ОСОБА_46, ОСОБА_28, ОСОБА_48, ОСОБА_34, ОСОБА_15, ОСОБА_39, ОСОБА_41, ОСОБА_31, ОСОБА_40, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_26, ОСОБА_51, ОСОБА_59, ОСОБА_37, ОСОБА_14, ОСОБА_55, ОСОБА_60, ОСОБА_29, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_45, ОСОБА_13, ОСОБА_36, ОСОБА_12, ОСОБА_30, ОСОБА_19, ОСОБА_35, ОСОБА_42, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_9, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_6, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_44 і ОСОБА_70 недоотримали частки своїх вкладів на загальну суму 826 514 гривень 47 копійок.
Вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року вирок місцевого суду в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України (в редакції Закону від 5 квітня 2001 року) та звільнення його від покарання на підставі ч.5 ст. 74 КК України у зв'язку з закінченням строків давності та вирішення цивільних позовів скасовано.
Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України (в редакції Закону від 5 квітня 2001 року) та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно-розпорядчими функціями строком 2 роки з конфіскацією майна.
На підставі ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного йому покарання у зв'язку з закінченням строків давності у відповідності з п.4 ч.1 ст. 49 КК України.
Задоволено заявлені цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 та постановлено стягнути на їх користь матеріальну шкоду у розмірі, визначеному позовними вимогами.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України ( в редакції Закону від 5 квітня 2001 року) скасовано, а справу закрито провадженням за відсутністю в його діях складу злочину на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України 1960 року.
У касаційній скарзі захисник просить вирок апеляційного суду скасувати. Зазначає про неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вказує на те, що суд прийшов до помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, а тому просить закрити справу на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України 1960 року.
У спільній касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_27, ОСОБА_38, ОСОБА_46, ОСОБА_48, ОСОБА_15, ОСОБА_40, ОСОБА_26, ОСОБА_37 та їх представник ОСОБА_4 просять вирок апеляційного суду змінити в частині вирішення цивільного позову.
Зазначають про те, що оскільки ОСОБА_1 на момент вчинення злочину перебував на посаді директора підприємства, тому стягувати матеріальну шкоду потрібно в солідарному порядку.
У спільній касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_27, ОСОБА_38, ОСОБА_46 та їх представник потерпілих ОСОБА_4 просять ухвалу апеляційного суду скасувати. Вказують на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Зазначають про те, що матеріали справи містять достатні докази для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України.
Заслухавши суддю - доповідача,пояснення засудженого та представника цивільного відповідача, які підтримали касаційну скаргу захисника та просили залишити без задоволення спільні касаційні скарги потерпілих та їх представника, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що спільні касаційні скарги потерпілих та їх представника не підлягають задоволенню, а касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, обіймаючи посаду директора та голови правління колективного підприємства «ОСОБА_42 завод продтоварів», будучи службовою особою, наділеною повноваженнями з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, протягом 1998-2002 років вчинив зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч.2 ст. 366 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції від 05.04.2001 року).
Обвинувачення ґрунтується на тому, що ОСОБА_1, використовуючи підроблене Положення, яке регулювало порядок визначення вартості вкладу члена підприємства (надалі Положення), зменшив суми коштів які підлягали виплаті членам підприємства, а також надавав його до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, де у 1999-2002 роках розглядалися позовні заяви працівників підприємства, для проведення судом розрахунків часток вкладів, які підлягали виплаті.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, Положення, яке регулювало порядок визначення вартості вкладу члена підприємства було предметом дослідження у суді при розгляді цивільних справ за позовами членів підприємства. За результатами детальної оцінки в судовому засіданні, Положення, які надавались сторонами, приймались до уваги та долучались як докази по справі.
Судові рішення, ухвалені за результатами розгляду позовних заяв членів товариства, були перевірені як апеляційному так і в касаційному порядку і були залишені без зміни та набрали чинності.
Таким чином, легітимність та дійсність документа, який надавав в судовому засіданні ОСОБА_1 вже була перевірена судами України.
Крім того, наведенні в обвинуваченні обставини щодо підробки ОСОБА_1 вказаного Положення не знайшли свого підтвердження і ОСОБА_1 був обґрунтовано виправданий за даним обвинуваченням.
Таким чином, на думку колегії суддів, наявний у справі висновок експерта про те, що підпис на Положенні виконаний не ОСОБА_1 не дає достатніх підстав вважати, що даний документ не зберігався в архівах підприємства, а був виготовлений та надавався саме з метою введення суду в оману.
З урахуванням наведеного, не дає достатніх підстав для такого висновку те посилання суду, що ОСОБА_1 первинно надав копію Положення суду без підпису, а в подальшому надав Положення за підписом ОСОБА_27
Решта наведених у вироку доказів, на думку колегії суддів, також не
вказують на те, що мала місце подія злочину.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає, за необхідне вироки місцевого та апеляційного судів в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст. 364 КК України скасувати на підставі п.1 ч.1 ст. 6 КПК України 1960 року за відсутністю події злочину, а провадження по справі закрити.
Доводи касаційної скарги потерпілих та їх представника про неправильне вирішення цивільного позову не можуть бути оцінені судом касаційної інстанції у зв'язку із скасуванням судових рішень щодо ОСОБА_1 та закриттям справи. При цьому цивільні позови підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та статтями 394 - 396,398 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів
у х в а л и л а:
Спільні касаційні скарги потерпілих та їх представника залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Касаційну скаргу захисника задовольнити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2016 року та вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року щодо ОСОБА_1 в частині визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України (в редакції від 05.04.2001 року) скасувати, а справу в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 6 КПК України 1960 року за відсутністю події злочину.
Заявлені по справі цивільні позови залишити без розгляду.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
С у д д і:
С.І. Кравченко М.М. Лагнюк В.І. Орлянська