Справа №2-132/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2007 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                             Тітова М.Б.

при секретарі                                     Кліванському Є. С.

з участю позивача                            ОСОБА_1

представника відповідача                 Даценка С.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіального центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці і соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації, третя особа що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Богуславська міська рада, про визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/4 частини будинкуАДРЕСА_1 -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду з даним позовом, просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/4 частини будинкуАДРЕСА_1 що був укладений між ним та відповідачем 18 травня 2004 року, а також просить стягнути із відповідача 500 гривень, які він сплатив за вказану частину будинку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він проживає вАДРЕСА_1. В даному будинку 1/4 частина належала ОСОБА_2, яка до кінця свого життя проживала в будинку пристарілих при територіальному центрі обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці і соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації. Після смерті ОСОБА_2 він 18 травня 2004 року купив у відповідача вказану частину будинку, за що заплатив 500 гривень. При зверненні до Білоцерківського МБТІ він з'ясував, що за ним на може бути зареєстровано право власності на придбану ним 1/4 частину будинкуАДРЕСА_1 поскільки договір купівлі-продажу частини будинку нотаріально не посвідчений, що тягне за собою недійсність договору.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, обґрунтувавши свої вимоги вищенаведеними обставинами.

Представник відповідача Даценко СІ. в судовому засіданні позов визнав і пояснив, що власник 1/4 частиниАДРЕСА_1 ОСОБА_2 була підопічною територіального центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці і соціального захисту населення Богуславської РДА. До своєї смерті ОСОБА_2 перебувала в будинку пристарілих і від неї попереднім керівництвом не було отримано заповіт, що позбавляє можливості територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян оформити на себе право власності на вказану частину будинку і належним чином відчужити його.

Третя особа Богуславська міська рада свого представника в судове засідання не направила, але надіслала заяву, в якій просить справу розглянути без представника міської ради, проти позову не заперечує.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК Украйни при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 18 травня 2004 року купив у відповідача 1/4 частину будинкуАДРЕСА_1 про що письмово укладено договір купівлі-продажу, який підписаний сторонами. Згідно квитанції НОМЕР_1 позивач сплатив відповідачу 500 гривень за куплену частину будинку.

Відповідач не має правовстановлюючих документів на відчужену ним 1/4 частинуАДРЕСА_1. Договір нотаріально не посвідчений.

Відповідно до ч4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 657 ЦК Украйни договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч.І ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч.І ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, визнання представником відповідача пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позовні вимогиОСОБА_1 підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 130, 174 ЦПК України, ст.ст. 203 ч.4, 216 ч.І, 220 4.1, 657 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/4 частиниАДРЕСА_1 укладений 18 травня 2004 року між територіальним центром по обслуговуванню пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці і соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації та ОСОБА_1.

Зобов'язати територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці і соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації повернути ОСОБА_1 500 (п'ятсот) гривень.

Стягнути із територіального центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці і соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір (державне мито) в сумі 8 гривень 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарга, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.