ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 листопада 2009 р.                                                                                    № 9/75б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргуДержавної акціонерної компанії "Хліб України", м. Київ  

на ухвалувід 14.08.2009 р. господарського суду Чернігівської області

у справі№ 9/75б господарського суду Чернігівської області

за заявоюсуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Чернігів

до  боржника дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Прилуцький комбінат хлібопродуктів № 1", м. Прилуки Чернігівської області  

провизнання банкрутом

розпорядник майнаарбітражний керуючий  Стук І.М.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

ДАК "Хліб України"Устименко Н.С., довір., Стегній Л.М., довір.,

ДП ДАК "Хліб України" "Прилуцький комбінат хлібопродуктів № 1"Мусієнко А.М., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.05.2009 року порушено провадження у справі № 9/75б про банкрутство дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Прилуцький комбінат хлібопродуктів № 1" (далі –Боржник, Комбінат) за заявою суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі –Кредитор, Підприємець) в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області  від 14.08.2009 року (суддя –С.М. Івченко) затверджено мирову угоду, яка від імені Боржника підписана директором, від імені кредиторів –головою комітету кредиторів та від імені інвестора  - директором товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МАШТЕХ", та погоджена ДАК "Хліб України" та Державним департаментом з питань банкрутства. При цьому, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, державна акціонерна компанія "Хліб України" (далі –Компанія) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області  від 14.08.2009 року.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 38 Закону про банкрутство, ст. 136 Господарського кодексу України та ст.ст. 92, 203, 207, 215  Цивільного кодексу України.   

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Заперечуючи висновки суду першої інстанції про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство Підприємства, заявник касаційної скарги наголошує на тому, що майно Боржника є державною власністю та передане в користування Підприємству засновником –Компанією, у зв'язку з чим  Боржник має право вчиняти дії щодо такого майна тільки з дозволу Компанії, а укладена у справі мирова угода по суті є угодою про інвестування. Крім цього, Компанія в скарзі наголошує на процедурних порушеннях при укладенні мирової угоди: погоджувальний підпис з боку Компанії не скріплений печаткою та вчинений від імені Компанії посадовою особою з перевищенням нею своїх повноважень.

Між тим, колегія суддів вважає, що заявником  касаційної скарги не були прийняті до уваги та не проаналізовані належним чином положення щодо порядку укладення мирової угоди. Не враховані передбачені Законом про банкрутство умови, які може містити укладена мирова угода у справі про банкрутство.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, мирова угода укладена між кредиторами Підприємства в особі  голови комітету кредиторів, Боржником та інвестором - товариством з обмеженою відповідальністю "НВП МАШТЕХ". Предметом мирової угоди  були визначені визнані господарським судом у справі про банкрутство кредиторські вимоги до Підприємства, частину яких (в сумі  2 308 686 грн. 21 коп.) погашає інвестор, а іншу частину вимог, що віднесені до шостої черги задоволення та частину тих, що віднесена до четвертої черги задоволення, підлягає прощенню (списанню). Також, за умовами мирової угоди  Боржник передає  інвестору у власність частину майна Підприємства на суму виконаних за мировою угодою зобов'язань Боржника перед кредиторами.

Норма ч. 2 ст. 36 Закону про банкрутство визначає, що умови мирової угоди можуть передбачати прощення (списання) боргів боржника чи їх частини.

Також положення ч. 4 ст. 37 Закону про банкрутство передбачають, що в мировій угоді допускається включення таких умов, як виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

До викладеного також слід додати, що вказана в мировій угоді ринкова вартість активів Боржника була визначена ПП "Експерт", а порядок оцінки такого майна погоджений з Департаментом з питань банкрутства, про що в матеріалах справи міститься відповідний лист (т. 2 а.с. 171). При цьому,  мировій угоді визначено, що вартість майнових актів, що залишаються у Боржника після виконання мирової угоди становить 197 478 грн. 88 коп. та є достатньою для ведення Підприємством господарської діяльності на зерновому ринку. На вказані обставини обґрунтовано наголошує суд  першої інстанції.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що умови затвердженої мирової угоди з Боржником відповідають вимогам Закону про банкрутство.

При цьому також слід зазначити, що умови вказаної мирової угоди не суперечать нормам Цивільного кодексу України. Так, відповідно до положень ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Згідно ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного  кредитора у  зобов'язанні в обсязі і на  умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею ж 516 вказаного кодексу також визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо порядку погодження мирової угоди слід вказати, що:

Як встановлено судом першої інстанції згідно статуту Боржника останнє є державним підприємством та створене  за рахунок майна, переданого йому у користування Компанією, тобто корпоративні права держави у статутному фонді Підприємства складають 100 відсотків. Як положеннями статуту Боржника, так і нормами діючого законодавства передбачені особливості здійснення будь-яких угод з державним майном підприємства, у тому числі особливості укладення мирової угоди у межах справи про банкрутство.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків здійснює державний орган з питань банкрутства.

Згідно п. 18 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" мирова угода та план санації в процедурі банкрутства господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду погоджуються із Фондом державного майна та державним органом з питань банкрутства.

Отже, мирова угода, укладена у справі про банкрутство державного підприємства, має бути погоджена з державним органом, уповноваженим управляти майном такого боржника, та з державним органом з питань банкрутства.

Уповноваженим органом управляти майном Боржника є Компанія, а держаним органом з питань банкрутства –Державний департамент з питань банкрутства

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, і Компанія, і Державний департамент з питань банкрутства, погодили мирову угоду, укладену у даній справі з Боржником.          

Стосовно посилання заявника касаційної скарги на процедурні порушення при здійсненні визначених погоджень з боку Компанії, колегія суддів зазначає про таке.  

Визначений скаржником факт відсутності печатки, що скріплює погоджувальний підпис посадової особи Компанії на мировій угоді заявником касаційної скарги  в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведений, а матеріали справи свідчать про протилежне (т. 2 а.с. 152).

Крім цього, доводи скаржника про відсутність повноважень у посадової особи Компанії - ОСОБА_2, що здійснив погоджувальний підпис від імені Компанії на мировій угоді, не підтверджені доказами (документи зі службового розслідування, звернення до суду тощо).

У зв'язку із викладеним, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції  дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відповідність укладеної у справі про банкрутство Боржника мирової угоди нормам діючого законодавства, про дотримання встановленого законом порядку її укладення та погодження та наявність підстав для затвердження такої мирової угоди.

За таких обставин доводи касаційної скарги Державної акціонерної компанії "Хліб України" не спростовують висновків суду першої інстанції, тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 2, 35-38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст.ст. 512, 514, 516 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Державної акціонерної компанії "Хліб України" залишити без задоволення.

2.          Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.08.2009 р. у справі № 9/75б залишити без змін.

Головуючий                                                                    Б.М. Поляков

         Судді                                                                                 В.М. Коваленко                                                                           

                                                                                                    О.Є. Короткевич