Справа № 569/13674/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2017 року Рівненський міський суд Рівненської області

     в складі головуючого судді: Смолій Л.Д.

     при секретарі: Хлуд І.П.

     за участю позивача: ОСОБА_1

     представника позивача: ОСОБА_2

     представника відповідача: ОСОБА_3

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Збільшивши позовні вимоги, просить поділити автомобіль марки Форд Сієра, 1990 року випуску д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований на ім’я ОСОБА_4, визнавши право власності на автомобіль марки Форд Сієра, 1990 року випуску д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрованого на ім’я ОСОБА_4 за ОСОБА_4 Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1/2 частини автомобіля марки Форд Сієра, 1990 року випуску д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований на ім’я ОСОБА_4 в сумі 22760,00 грн., припинивши право спільної сумісної власності. Поділити автомобільний гараж №19 у кооперативі «Авіатор», розташований на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області, визнавши право спільної часткової власності по 1/2 частині автомобільний гараж №19 у кооперативі «Авіатор», розташований на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області за ОСОБА_1 та ОСОБА_4, припинивши право спільної сумісної власності.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити. Суду пояснив, що спірний автомобіль відчужений, тому позивач просить стягнути компенсацію проданого автомобіля.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні збільшенні позовні вимоги не визнав повністю, просив відмовити в їх задоволенні. Суду пояснив, що гараж не належить ні позивачу, ні відповідачу. Позивач не надав доказів, що автомобіль придбаний за спільні кошти подружжя.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі  та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії I-ГЮ № 116817 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 06 липня 2009 року зареєстрували шлюб.

Рішенням Рівненського міського суду від 20 грудня 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 03 січня 2017 року.

Відповідно до відповіді наданої Територіальним сервісним центром 5641 РЦС МВС в Рівненській області з 18 липня 2013 року за ОСОБА_4 був зареєстрований транспортний засіб Ford Siera, д.н. ВК 5498АХ, 1990 року. 05 травня 2016 року здійснено перереєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_5, що підтверджується договором купівлі-продажу № 00709/055691/2016 від 05 травня 2016 та заявою № 90941101 від 05 травня 2016 року(а.с.72-76).

Статтею 60, статтею 63, частиною першою статті 70, частиною першою статті 71 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 3 ст. 368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснив, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до ч.2,3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені із цивільного обороту), незалежно від того на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Таким чином, транспортний засіб Ford Siera, д.н. ВК 5498АХ, 1990 року випуску придбаний в період шлюбу та є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, незалежно від того, що він був зареєстрований на відповідача.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.07 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховуються при поділі (п.30 постанови Пленуму).

В даному випадку відчуження автомобіля проводилося без згоди позивача, а тому право останнього підлягає захисту шляхом стягнення на його користь грошової компенсації за ? частину спірного рухомого майна.

У сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст. ст. 58, 59 ЦПК України) і це є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач не довела належними та допустимими доказами, що спірний автомобіль придбаний за її особисті кошти. 

Відповідно до п.22 постанови Пленуму поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до висновку № 46 судової автотоварознавчої експертизи від 12 вересня 2017 року проведеної судовим експертом ОСОБА_6 середня ринкова ціна автомобіля Ford Siera, 1990 року випуску станом на день проведення експертизи з використанням даних наявних у матеріалах справи становить 45520 грн.

Таким чином, позовна вимоги в частині стягнення компенсації вартості ? частини автомобіля підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позовна вимоги про визнання права власності на автомобіль за ОСОБА_4 та його поділ до задоволення не підлягає, оскільки автомобіль Ford Siera, 1990 року випуску відчужений та належить на праві власності ОСОБА_5, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Стосовно позовної вимоги про визнання права спільної часткової власності по ? частині автомобільного гаражу та його поділ, суд звертає увагу на те, що відповідно до довідки № 04 від 26 травня 2017 року, виданої ГК «Авіатор» вбачається, що гараж № 19, який знаходиться в с. Велика Омеляна Рівненський район Рівненська область належить ОСОБА_7 Будь - яких належних та допустимих доказів на підтвердження, що спірний гараж є спільною власністю позивачем не подано, тому в задоволенні вказаної позовної вимоги суд відмовляє.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 60,61, 70 СК України, ст. 368,372 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.07 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -

                                                       В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки Форд Сієра, 1990 р.в.  д.н.з. НОМЕР_2 в сумі – 22 760 грн. 

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 640 грн. судового збору в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1100 грн. понесених витрат за проведення експертизи.

      На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

           Суддя: