Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
30.09.2009 С права № 2-а-8400/08/5/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Єланської О.Е. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Олефіренко О.В.
за участю:
позивач -ОСОБА_2 - не з’явилася
представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим - не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 10.02.09 у справі № 2-а-8400/08/5/0170
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 98604)
до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Садова, 4, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
про зобов'язання до нарахування та стягнення щомісячної соціальної державної допомоги
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.02.09 у справі № 2-а-8400/08/5/0170 позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про зобов'язання до нарахування та стягнення щомісячної соціальної державної допомоги задоволено частково.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 державну соціальну допомогу як дитині війни за період липень-грудень 2007 року та травень-грудень 2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 1,32грн. витрат зі сплати судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим звернулося з апеляційною скаргою, вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для вирішення спору, просить її скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2009 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.
В судове засідання позивач не з'явилася, суду надано клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи за відсутності нез’явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_2, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни та відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвішується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на неї розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Відповідно до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки зазначений порядок Кабінетом Міністрів України розроблено та затверджено не було, то пільги, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджені не були.
Питання про конституційність вказаної статті Закону України «Про держаний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не розглядалося.
Згідно статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V у 2007 році були внесені зміни, відповідно до яких підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до пункту 12 статті 71 цього Закону від 19.12.2006р. № 489-V зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Положення статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V, а також зупинення дії статті 6 на 2007 рік, передбачене п. 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.
Відповідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 положення п. 12 статті 71, а також ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 09.07.2007.
Згідно з пунктом 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
При цьому, враховуючі положення частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд першої інстанції правомірно застосував для визначення розміру місячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет на 2007 рік" затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380,00 гривень, з 1 квітня - 406,00 гривень, з 1 жовтня - 411,00 гривень.
Частиною 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V "Про Державний бюджет на 2007 рік" передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток. Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком становив з 01.04.2007 по 30.09.2007- 410,06грн.; з 01.10.2007 по 31.12.2007 –415,11грн.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2007 (далі –Закон України № 107-VІ) текст статті 6 Закону України № 2195-IV викладений в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України № 107-VI визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Статтею 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 встановлений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2008 –470,00грн., з 01.04.2008 –481,00грн., з 01.07.2008 –482,00грн., з 01.10.2008 –498,00грн.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання у таких випадків органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов’язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що позов подано позивачем до суду 04.12.2008 вх. № 2а-8400, тобто після спливу строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач не наполягав на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог позивача про нарахування та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 рік, так і щодо вимог позивача про нарахування допомоги за 2007 рік.
Враховуючи норми статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення недоотриманої допомоги за 2006 та за -2007 роки з підстав пропуску строку встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з липня по грудень 2007 року та за період з травня по грудень 2008 року, з урахуванням проведених виплат.
Проте судом першої інстанції при задоволенні позову в резолютивній частині постанови не вказана сума, яка підлягає стягненню, позивачем же в позовній заяві зазначена сума недоплаченої допомоги, однак судом першої інстанції вимоги позивача в цій частині не зазначені.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, дітям війни за період з липня по грудень 2007 року, в сумі 742,65грн. згідно наступного розрахунку: (410,06грн. + 410,06грн. + 410,06грн. + 415,11грн. + 415,11грн. + 415,11грн.) х 30% та за період з травня по грудень 2008 року в сумі 780,40грн. згідно даного розрахунку: (481,00грн. х 30%) х 2 + (482,00грн. х 30%) х 3+ (498,00грн. х 30%) х 3 -390,20грн. Всього: 742,65грн.+780,40грн.=1523,05грн.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду підлягає зміні.
Керуючись статтями 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, п. 2 ч. 1 ст. 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.02.09 у справі № 2-а-8400/08/5/0170 змінити.
Викласти пункт другий резолютивної частини постанови у наступній редакції:
"Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з липня по грудень 2007 року в сумі 742,65грн. та за період з травня по грудень 2008 року в сумі 780,40грн., всього: 1523,05грн.".
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена згідно ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис В.А.Омельченко
Повний текст судового рішення виготовлений 05.10.09
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна