Справа №461/6128/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить збільшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_4 на підставі рішення Галицького районного суду міста Львова від 27 грудня 2010 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 з 1/4, на 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що за рішенням Галицького районного суду міста Львова від 27 грудня 2010 року присуджено стягувати з ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31 травня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, що відповідач обіймає посаду директора Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру, на яку його було призначено вже після рішення суду про стягнення аліментів. Позивач вважає, що для забезпечення потреб дитини доцільним є збільшення розміру аліментів та стягувати з відповідача щомісяця аліменти у розмірі не 1/4, а 1/3 частки від усіх його доходів, що не вплине на погіршення матеріального становища відповідача, в якого інших неповнолітніх дітей на утриманні немає. Просить позов задоволити.

Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення, аналогічні до викладених у позовній заяві, просили позов задоволити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, зазначили, що за весь період з часу присудження аліментів відповідач в повній мірі, щомісячно сплачував кошти. Окрім того, ОСОБА_4 надавав кошти позивачу на додаткові витрати, пов'язані з навчанням та вихованням сина. Відповідач вважає, що розмір аліментів визначений позивачем є завищеним, порівняно із визначеним у законодавстві. Просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задоволити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, було укладено шлюб, який зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що було зроблено актовий запис за № 4431, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 /а.с.4/.

У даному шлюбі народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №153 від 12.01.2008 року /а.с.5/.

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 27 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31 травня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття /а.с.6/.

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 23 листопада 2012 року шлюб між сторонами було розірвано /а.с. 7/.

Судом встановлено, що відповідач працює на посаді директора КЗ ЛОР Львівського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Згідно довідки про доходи від 14.09.2017 р. № 104 загальна сума доходу ОСОБА_4 за період з січня 2017 р. по серпень 2017 р. 78056,46 грн., сума сплачених аліментів - 15708,87 /а.с.45/

За правилами ч.1-2, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом положень ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч.1-3 ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, який набрав чинності 08.07.2017 року, визначений порядок стягнення аліментів.

Частиною 2 ст. 182 СК України в редакції Закону № 2037-VIII від 17.05.2017 р. встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд враховує п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, в якому судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Згідно п. 17 Постанови вирішуючи питання, щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього і інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку суду, аліменти, що стягується з ОСОБА_4 в розмірі по 1/3 частини від всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є нижчим, ніж встановлений законом мінімальний розмір аліментів для дитини відповідного віку на рівні 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та недостатніми, оскільки в силу свого віку дитина, природньо, потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше.

В той же час, встановлено, що на даний час відповідач офіційно працює, отримує стабільну заробітні плату, отже спроможний сплачувати аліменти на дитину щомісячно, у більшому розмірі, ніж визначено попереднім рішенням суду, оскільки належне утримання дитини являється обов'язком не тільки матері, але й батька. При цьому, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів є більш важливими за інші обставини, оскільки виплата аліментів призначена саме для дитини, а не для матері.

Разом з тим, при визначенні частки стягнення аліментів від заробітку відповідача суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який отримує заробітну плату, а тому суд дійшов висновку, що позов необхідно задоволити частково та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судові витрати у даній справі.

Керуючись ст.ст.180, 182-184, 191, 193 СК України, ст.10, 11, 60, 61, 79, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання дитини ОСОБА_6 за рішенням Галицького районного суду м.Львова від 27 грудня 2010 року, та стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи стягнення з 04.09.2017 року до досягнення дитиною повноліття, на користь матері дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом 10 днів з моменту його проголошення. У разі, якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Зубачик Н.Б.